Анотація до роботи:

Собков Я.В. Малоінвазивні втручання при кістозних захворюваннях нирок. –Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністью 14.01.06 – урологія. - Інститут урології Академії медичних наук України, Київ, 2004. Дисертація присвячена одній із проблем сучасної урології – малоінвазивному лікуванню кістозних захворювань нирок. Встановлені критерії консервативного лікування хворих на кісти нирок: розмір кісти нирки до 5 см; відсутність скарг хворого, збереження уродинаміки. Такі хворі потребують динамічного спостереження уролога з обов'язковим УЗ- контролем 1 раз на рік.

Найбільш доступним і інформативним методом діагностики кіст нирок є ультразвукове дослідження. Перед пункцією кісти нирки необхідним є рентгенологічне дослідження: екскреторна урографія та комп'ютерна томографія. Показаннями до проведення лікувальних заходів з приводу простої кісти нирки служать наявність клінічних проявів, порушення уро- або гемодинаміки, діаметр кісти більше 5 см при напівінтрапаренхіматозному розташуванні, у випадку поєднання простої кісти з каменем чашково-мискової системи, ускладнення кісти: нагноєння, крововилив, підозра на злоякісний характер кісти. Лише аспірація вмісту кісти без дренування і склеротерапії є недостатньою. Через 3 місяці рецидив кісти виявляється у 100% випадків. Неприпустиме виконання дренування кіст нирок, якщо пункційний канал проходить через ниркову паренхіму або будь-які сусідні органи або порожнини. Цим хворим повинно виконуватись традиційне відкрите хірургічне втручання. З діагностичною метою можлива пункція кістозної порожнини через паренхіму нирки з аспірацією вмісту і цитологічним дослідженням. У цьому випадку проведення склеротерапії неприпустиме. Обов’язковими етапами лікування шляхом пункційного дренування є цитологічне дослідження, кістографія та склерозування порожнини кісти. Відкрита операція з приводу простої кісти нирки не втратила свого значення, показана для лікування парапельвікальних кіст з наявністю глибокого кратероподібного дефекту паренхіми нирки(інтрапаренхіматозне разтошування), хворим з кістами у верхньому полюсі або передньої поверхні, локалізація кісти не дозволяла виконати пункцію і дренування кісти; хворим із множинними кістами, кістами з нагноєнням, кістами із супутньою патологією (сечокам’яна хвороба, нефроптоз). Лапароскопічна резекція простої кісти нирки може бути методом вибору при локалізації кісти на її передній поверхні.

Ключеві слова: кісти нирок, ендоурологічні втручання, склеротерапія кісти нирки.

1. Найбільш доступним і інформативним методом діагностики кіст нирок є ультразвукове дослідження. Встановлено, що для визначення топічного діагнозу перед пункцією кісти нирки обов'язковими є рентгенологічні дослідження: екскреторна урографія та комп'ютерна томографія.

2. Критерії динамічного спостереження хворих на кісти нирок: розмір кісти нирки до 5 см; відсутність скарг хворого, збереження уро- або гемодинаміки. Такі хворі потребують динамічного спостереження уролога з обов'язковим УЗ- контролем 1 раз на рік.

3. Разроблено алгоритм обстеження та лікування хворих з солітарними кістами нирок, що дозволяє встановити доцілість “активних” методів лікування.

4. В залежності від особливостей топографічних взаємовідносин 74% хворим на прості кісти нирок технічно можливо виконати малоінвазивне втручання – черезшкірна кістостомія з склерозуванням. 26% хворих підлягають хірургічному лікуванню - резекції оболонок кісти.

5. Розроблена методика та новий пристрій для пункції кісти нирки дозволяє в 98 % випадків уникнути травматичного відкритого хірургічного втручання. Обов’язковими етапами пункційного лікування кіст нирок є дренування порожнини кісти, цитологічне дослідження аспірату, виконання кістографії, поетапне склерозування. Встановлено, що надійним та недорогим склерозантом є 96% етиловий спирт.

6. Вивчення віддалених результатів лікування показало, що рецидиви кісти спостерігались у 7.4% випадків. Причинами рецидивування кіст були виконання пункції без дренування і склерозування, великий розмір кіст (понад 10 см) з потовщеною стінкою і кратероподібним дефектом паренхіми нирки.

7. Лапароскопічна резекція простої кісти нирки може бути методом вибору при локалізації кісти на її передній поверхні.

Публікації автора:

1. Возіанов С.О., Романенко А.М., Собков Я.В., Ладнюк Р.Є., Базалицька С.В., Слободянюк В.А. Методи диференційованого підходу до лікування кістозних захворювань нирок. // Урологія.-2004.- № 2.- С. 27-32

2. Собков Я.В. Лапароскопические операции в лечении простой кисты почки // Здоровье мужчины. –2004.- № 1.- С.126-128.

3. Возіанов С.О., Романенко А.М., Собков Я.В., Ладнюк Р.Є., Базалицька С.В., Слободянюк В.А. Диференційований підхід до лікування кістозних захворювань нирок.// Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. – 2004.-№2.- С.15-20.

4. Собков Я.В. Опыт лечения кистозных заболеваний почек с помощью чрескожных пункционных методов. // Актуальные проблемы детской урологии. Харьков, 2002.- С.324-327.

5. Чернев В.М., Головко С.В., Собков Я.В., Слободяник В.П., Ткач К.Д. Досвід лапароскопічної резекції простої кісти нирки.// Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. – 2004.-№3.- С.10-12.

6. Заявка № 20040403147. Пристрій для лікування кіст нирок. / Возіанов С.О., Ладнюк Р.Е., Собков Я.В. // Дата пріоритету 27.04.2004.

7. Заявка № 20040503562 . Спосіб лікування кіст нирок. / Возіанов С.О., Ладнюк Р.Е., Собков Я.В. Негрей Л.М.// Дата пріоритету 27.11.2004.