Маніпулятивний вплив на свідомість людини здійснюється за допомогою мовних засобів і застосовується в суспільно-політичних процесах за посередництвом ЗМІ, отже, його слід розглядати як соціопсихолінгвістичний феномен. Особливого значення маніпуляція набуває з удосконаленням інформаційних технологій, які суттєво розширюють спектр застосування маніпулятивних стратегій і тактик. Лінгвістичний розгляд маніпулятивних стратегій і тактик є можливим за умов урахування низки екстралінгвальних чинників, оскільки вони є невід’ємним складником маніпулятивних процесів у сучасному суспільстві. Результати лінгвістичного аналізу маніпулятивних стратегій і тактик дозволили визначити маніпулятивний потенціал вербальних та невербальних засобів, що використовуються сучасними англомовними ЗМІ. Маніпулятивні стратегії полягають у непомітному ухилянні від реалій суспільно-політичного життя, які ЗМІ висвітлюють. Ухиляння відбувається, у першу чергу, за допомогою лексики, яка використовується в повідомленні. Підбір слів, які приховують неприємні для політичної еліти явища та події, може повністю змінити сприйняття повідомлення, яке набуває інших оцінних акцентів (наприклад, за допомогою використання аксіологем: liberty, justice, peace). Підміна понять відбувається за рахунок використання лексики з позитивною конотацією для позначення негативних явищ (напр., preventive strikes, preventive counterattacks, (close-)air support). Цей механізм ЗМІ також залучають для відволікання уваги реципієнтів від негативних явищ дійсності, вживаючи евфемізми в рамках політичної коректності (напр., downsizing, physically challenged, the low-income brackets). Протилежний механізм застосовується при реалізації тактики навішування ярликів, коли негативні емоції адресата, що викликає лексика з негативними конотаціями, екстраполюються на денотат (terrorism, corruption, etc.). Уживання неологізмів, в основі яких лежать вже існуючі лексеми з певними оцінними значеннями, виступає маніпулятивною тактикою в межах стратегії ухиляння від істини. Такі неологізми створюються переважно в політичному дискурсі і, як правило, мають більш яскраво виражений оцінний потенціал. Це призводить до того, що ЗМІ широко їх використовують, викликаючи певну реакцію на матеріал, який вони подають (напр., pre-9/11, September 11 plot, September 11 effect, Iraqnophobia, belligerati, non-arrayed enemy). Стратегія викривлення інформації широко застосовується ЗМІ, про що свідчить цілий ряд маніпулятивних тактик, які входять до неї, зокрема повторення, гіперболізація, применшення, спрощення понять, замовчування, підтасовка та фабрикація фактів, а також подрібнення цілісної картини. Для надання висловлюванням вигляду беззаперечної істини англомовними ЗМІ використовується стратегія імунізації, до якої належать тактики посилання на авторитети та вживання універсальних висловлювань (напр., everyone realizes that…, no sensible person will deny the fact that…). Стратегія групової ідентифікації передбачає реалізацію тактик інклюзивності та дистанціювання. Прагнення людини належати до певної спільноти використовується ЗМІ для створення образу „своїх” та „чужих”, що особливо важливо в умовах воєнно-політичних конфліктів (напр., “we’re making progress on the war against terrorists; we’re going to hunt them down one at a time; we will win the war on terror”). Категорія модальності реалізує маніпулятивний потенціал через зміну модальності висловлювань, збільшення або зменшення іллокутивної сили повідомлення, що впливає на його сприйняття та оцінку адресатом. Синтаксис речень також використовується з маніпулятивною метою, оскільки ініціальний елемент сприймається як найвагоміший, йому відводиться роль агенса. Інверсія, застосовувана при побудові речень, привертає увагу адресата, завдяки чому підкреслюється певна частина інформації, яка сприяє створенню позитивних або негативних установок адресата. Графічні засоби організації тексту сприяють його чіткій візуалізації та розставляють акценти повідомлення, підсилюючи його певні частини. Ці засоби можуть використовуватись окремо або в поєднанні з іконічними засобами, підсилюючи маніпулятивний потенціал вербальної частини повідомлення. Зображення, що супроводжують текст, посилюють вплив вербальної аргументації завдяки добору іконічних елементів, що відповідає загальній маніпулятивній інтенції адресанта. Цьому також сприяють кольорові виокремлення, які привертають увагу до повідомлення та через властивості кольорів певним чином впливати на психіку людини налаштовують її на конкретне емоційне сприйняття інформації. ЗМІ використовують мову жестів як засіб маніпулювання свідомістю адресата, розміщуючи фотографії, яким притаманне певне оцінне значення невербальної поведінки об’єкта (напр., усмішка, відкриті долоні, стиснуті кулаки). Як правило, невербальні елементи підтверджують оцінку, що міститься у вербальній частині повідомлення, роблячи її більш ефективною. У цілому слід зазначити, що головною метою вербальних та невербальних маніпулятивних стратегій і тактик, які використовуються у ЗМІ, є формування позитивного чи негативного сприйняття інформації, що подається. Подальше вивчення проблеми маніпулятивного впливу на свідомість людини дозволить розширити межі дослідження, поглибити аналіз стратегій, тактик та конкретних прийомів, які використовуються сучасними англомовними ЗМІ. Результати аналізу маніпулятивного впливу на свідомість можуть бути враховані в розробці нових комунікаційних технологій. |
