Анотація до роботи:

Куценко О.В.

Маркери ендотоксемії при гнійно-запальних процесах. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.30 – анестезіологія та інтенсивна терапія.

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, Київ, 2002.

Наукова робота присвячена пошуку маркерів ендотоксемії при гнійно-запальних процесах. Враховуючи роль імунокомпетентних клітин у “впізнаванні” антигену

і формуванні специфічного імунного захисту, досліджуються лімфоцитарні популяції, рівень експресії активаційних молекул, системні рівні цитокінів для визначення розбіжностей цих показників у випадку захворювань бактеріального і небактеріального походження. Як маркери ендотоксемії бактеріального походження пропонуються активаційні молекули -HLA-DR+, рівень NK-клітин та системні рівні TNF. Визначення цих показників може сприяти покращенню діагностики серед захворювань із спільною назвою “Лихоманки неясного генезу” та оцінці активності інфекційного ендокардиту.

1. Виділити сполучення клінічних ознак, характерних для захворювань із гнійно-запальними процесами, неможливо.

2.Визначення у обстежених хворих найбільш розповсюджених маркерів ендотоксемії (МСМ (загальна і гідрофобна фракції), 2М; глутатіон) дозволяють зробити висновок, що специфічної інформації для гнійно-запальних процесів ці показники не несуть, проте можуть бути використані для визначення активності запального процесу будь-якого походження.

3.Особливості клітинної активації у випадках захворювань бактеріального походження демонструє збільшення рівня експресії активаційних молекул HLA-DR+ на Т-лімфоцитах.

4.Позитивний перебіг запального процесу супроводжується клітинною активацією, відсутність клітинної активації свідчить про порушення формування імунної відповіді.

5. Продукція цитокінів у хворих з різніми патологіями має різні системні рівні на етапі розвитку ССЗВ. Сам по собі системний рівень цитокинів реальніше за все не визначає перспективу клінічного результату, але може характеризувати можливості активації імунокомпетентних клітин і демонструвати направлення розвитку запальної відповіді. Показовими можуть бути співвідношення рівня цитокинів до їхніх рецепторів. Можливою умовою, яка визначає прогноз, може бути співвідношення про- до протизапальних цитокинів.

6. Прогностично сприятливою ознакою для хворих із гнійно-запальними процесами в проведених дослідженнях є перевага системного рівня прозапальних цитокинів над протизапальними. Зрушення у бік більшої кількості протизапальних цитокинів у хворих із захворюваннями бактеріального генеза припускає несприятливий клінічний результат.

7. Як маркери гнійно-запального процесу можна запропонувати збільшення експресії активаційних молекул HLA-DR+ на Т-лімфоцитах на тлі зменшення циркулюючого пулу NK-клітин.

Публікації автора:

1.Куценко Е.В, Руденко А.В, Трещинский А.И. Количественные изменения в популяциях лимфоцитов как показатель эндогенной интоксикации. //Бiль, знеболювання, iнтенсивна терапiя. 2000, №1(9) с. 247-253.

2.Куценко Е.В, Руденко А.В, Трещинский А.И. Динамические изменения Т-клеток, NK-клеток ; активационных молекул HLA-DR Т-клеток и HLA-DR NK- клеток, TNF при лечении больных инфекционным эндокардитом.//Бюллетень НЦССХ им. Бакулева РАМН, 2000, №2, с.240.

3.Куценко Е.В.Показатели сыворотки крови – предполагаемые маркеры эндотоксемии - и их практичская ценность при гнойно-воспалительных процессах//Біль, знеболювання, інтенсивна терапія.2001,№1,с.6-24

4.Куценко О.В. Прогностична цінність клітинного імунітету у хірургічних хворих.// Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім П.Л.Шупика. Київ.2001, с.1104-1109.

5.Куценко Е.В. Системный воспалительный ответ в случаях гнойно-воспалительного процесса и неинфекционного воспаления. Сходство и различие

// Бiль, знеболювання, iнтенсивна терапiя. 2001, №2 с. 46-55.

6. Куценко Е.В., Водяник М.А., Федосюк Р.Н., Борисенко С.В., Исаенко Н.П., Рябчун Т.И., Трещинский А.И. Прогностическая ценность соотношений TNF и его рецепторов sTNFR1 и sTNFR11 как маркеров при оценке тяжести состояния больных инфекционным эндокардитом.// Бiль, знеболювання, iнтенсивна терапiя. 2001, №2(Д) с. 163-164.

7. Куценко Е.В., Водяник М.А., Крикунов А.А., Борисенко С.В., Трещинский А.И. Активный и неактивный инфекционный эндокардит в контексте системного воспалительного ответа //Щорічник наукових праць серцево-судинних хірургів України. Випуск 10, 2002 р., с.172-176.

8. Водяник М.А., Чернышев В.П., Омельченко Л.И., Куценко Е.В. применение кооперативных моноклональных антител в иммуноферментном анализе для определения фактора некроза опухолей человека // Укр.біохім.журн., 2001, т.73, №5 с.77-83.