Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.02 – патологічна анатомія. – Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, 2005.
У дисертації визначено достовірне поліпшення діагностичної ефективності комбінованого застосування стандартного цитологічного дослідження, імуноцитохімічного визначення активності тиреоїдної пероксидази із моноклональними антитілами 47 (МоАт 47) і визначення активності дипептидил-амінопептидази IV (ДАП IV) у діагностиці захворювань щитоподібної залози. Чутливість і специфічність стандартного цитологічного дослідження склали 100 % і 79 % відповідно. При комбінованому застосуванні імуноцитохімічного дослідження з МоАт 47 і визначення активності ДАП IV чутливість метода склала 100 %, а його специфічність – 98,6 %. Використання цих маркерів дозволяє підвищити діагностичну ефективність ТАПБ, а також може застосовуватися не лише у селекції вузлів ЩЗ для оперативного лікування, але й з метою визначення обсягу хірургічного втручання.
У дисертації вирішене актуальне наукове завдання, що полягає у встановленні діагностичної ефективності маркерів малігнізації за захворювань ЩЗ шляхом комплексного застосування сучасних методів морфологічного аналізу: імуноцитохімічного дослідження тиреоїдної пероксидази з МоАт 47 і цитохімічного визначення активності ДАП IV.
Провідна роль у діагностиці пухлинних захворювань ЩЗ належить ТАПБ із комплексним морфологічним дослідженням аспіратів із використанням маркерів малігнізації (МоАт 47 і ДАП IV) з метою селекції вузлів залози для визначення лікувальної тактики.
Імуноцитохімічний аналіз аспіратів вузлів ЩЗ із використанням МоАт 47 показує абсолютну діагностичну чутливість (100 %) цього методу на основі зниження експресії тиреоїдної пероксидази у клітинах злоякісної та потенційно злоякісної природи, що є підставою для його широкого використання при оперативному лікуванні пухлин ЩЗ.
Визначення нормального рівня експресії ТПО, що є об’єктивним критерієм для встановлення доброякісного характеру пухлинного процесу, необхідно розглядати як метод вибору в практичній ендокринології при обґрунтуванні терапевтичної тактики без ризику пропустити рак залози.
Відсутність імуноцитохімічної реакції з МоАт 47 в аспіратах вузлів ЩЗ і висока активність ДАП IV у них є характерною морфологічною ознакою злоякісної природи пухлини, що дозволяє визначити обсяг оперативного втручання на передопераційному етапі.
Комплексне використання маркерів малігнізації (МоАт 47 і ДАП IV ) у діагностиці захворювань ЩЗ на передопераційному етапі дозволяє зменшити відсоток неадекватних хірургічних втручань з приводу доброякісних пухлин залози.
Використання імуноцитохімічного аналізу ТПО із МоАт 47 і цитохімічне визначення активності ДАП IV виключає можливість хибно-позитивних результатів і дозволяє підвищити діагностичну ефективність цитологічної діагностики захворювань ЩЗ у цілому.
Публікації автора:
Савченко В.Г. Імуноцитохімічні та цитохімічні методи у діаґностиці раку щитоподібної залози // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. – 2004. - №3. – C.23-27.
Савченко В.Г., Черенько С.М., Ларін О.С. Визначення активності дипептидил-амінопептидази IV (ДАП IV) у цитологічній діагностиці захворювань щитоподібної залози // Лабораторна діагностика. – 2003. – № 2. - C. 43-45.
Vasily V. Vasko, Jean Gaudart, Claude Allasia, Victoria Sanchenko, Julie Di Cristofaro, Motoyasu Saji, Matthew D Ringel and Catherine De Micco Thyroid follicular adenomas may display features of follicular carcinoma and follicular variant of papillary carcinoma // Eur. J. of Endocrinol. – 2004. – V.151. – P.1-9.
Ларін О.С., Черенько С.М., Горобейко М.Б., Паламарчук В.О., Кініченко В.Г. Діагностика, хірургічне лікування та комбіноване лікування, моніторинг пацієнтів хворих на рак щитоподібної залози: Методичні рекомендації. – Київ, 2005. – 44 с.
Савченко В.Г. Роль тонкоголкової аспіраційної біопсії в діагностиці вузлів щитоподібної залози // Доповідь на республіканській науково-практичній конференції за міжнародною участю “Сучасні підходи до діагностики та лікування вузлового зобу” (Київ, 18-19.10.2002). – Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. – 2002. - №1(1). – С.12-14.
Савченко В.Г. Цитологическая диагностика узлов щитовидной железы с использованием маркеров малигнизации // Матеріали 44-ої щорічної науково-практичної конференції “Актуальні проблеми ендокринології” (Харків, 21-23 жовтня 2000): Тези доповідей. – Харків, 2000. – С. 26.
Савченко В.Г., Васько В.В., Ларин А.С. Использование маркеров малигнизации в цитологической диагностике узлов щитовидной железы // Матеріали VI з’їзду ендокринологів України (Київ, 23-25 травня 2001р.), Ендокринологія. – 2001. – Т. 6, Додаток. – С. 258.
