Анотація до роботи:

Карпенко М.О. Маркетинг конкурентоспроможності підприємств пo виробництву та переробці молока. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). – Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки” Української академії аграрних наук. – Київ, 2007.

У дисертаційній роботі досліджено теоретичні і прикладні аспекти маркетингу конкурентоспроможності підприємств з виробництва та переробки молока. На основі узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду визначено сутність понять маркетингу молочних та молокопереробних підприємств.

Проведене системне дослідження сучасного ринку молока і молокопродуктів за маркетинговим ланцюгом “виробництво – доставка на переробку – переробка – реалізація”, що дозволило виявити стан попиту і пропозиції, цін, кон’юнктури рикну, оцінку його сегментації, конкурентоспроможності.

Проаналізовано сучасний стан виробництва молока, його переробки і реалізації в Україні. Розкрито стан світового ринку молока та молокопродуктів та зовнішньоекономічну діяльність України на ньому. Запропоновано перспективи розвитку підприємств з виробництва і переробки молока. Обґрунтовано шляхи підвищення конкурентоспроможності підприємств молокопереробної підгалузі на основі вдосконалення організації та управління маркетингової служби на підприємстві. Визначено стратегічні напрями підприємств з виробництва та переробки молока в умовах вступу до СОТ.

1. Системна криза в агропромисловому комплексі найбільше позначилась на діяльності підприємств молокопродуктового підкомплексу: поголів’я тварин і валове виробництво молока зменшилось удвічі, на 40 відсотків скоротилося споживання молока та молочних продуктів населенням країни, в обмежених обсягах відбувається експорт продукції.

2. Маркетинг – самостійна підсистема. До конкретних цілей маркетингу зараховують: задоволення вимог споживачів; завоювання частки ринку; забезпечення обсягів збуту; досягнення переваг над конкурентами; активізацію стимулювання збуту і рекламної діяльності.

3. Пріоритетними напрямами підвищення конкурентоспроможності молока і молокопродуктів є впровадження системи підтримки з розгорнутою мережею заготівельних, торгово-збутових, транспортних організацій і кооперативів, тісною інтеграцією виробників і переробників молока, державною підтримкою і регулюванням шляхом:

відшкодування за рахунок коштів бюджету частини вартості закупленого племінного молодняка худоби, частини вартості комбікормів через відповідні цільові програми розвитку;

відшкодування за рахунок коштів бюджету частково вартості обладнання, закупленого переробним підприємствами для нових, прогресивних технологій;

залучення довгострокових кредитів і коштів інвесторів у молочну галузь через бюджетне фінансування для відродження великотоварних молочних ферм і комплексів на базі новітніх науково-технологічних досягнень;

стимулювання інтеграційних процесів у молочній та молокопереробній галузях, створення кооперативів з виробництва і заготівлі молока.

4. Формування конкурентоспроможності ринку молока і молочної продукції відбувається за умов скорочення поголів’я корів, зменшення

виробництва молока, подорожчання кормів і скорочення їх виробництва, випереджаючих темпів росту цін на пально-мастильні матеріали порівняно із закупівельними цінами на молоко.

5. Для забезпечення конкурентоспроможності товаровиробників молока і його переробників та реалізаторів продукції сприятимуть заходи, спрямовані на формування повноцінної ринкової інфраструктури: створення єдиної інформаційної системи в АПК; створення маркетингових служб при регіональних аграрних біржах або управліннях сільського господарства, а за умови досягнення необхідного рівня кадрового потенціалу й економічних умов у господарствах – в аграрних формуваннях; відкриття офісів дорадчих служб у районах, областях; розвиток сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.

6. Стратегія формування ринку молока має ґрунтуватися на функціонуванні механізму взаємозв’язку та взаємодії його складових пропозиції, попиту та ціни. Особливістю цього ринкового механізму є тісний зв'язок перших двох елементів з ціною, яка є основним інструментом впливу на систему економічного стимулювання виробництва та заготівель молока. Ринкові відносини повинні формуватись з урахуванням купівельної спроможності населення за так званою збутовою концепцією, яка передбачає необхідність максимізації доходів через збут продукції, пріоритетне значення при цьому відводиться попиту.

7. Важливим напрямком підвищення конкурентоспроможності молока і молокопродукції є поліпшення її якості за рахунок впровадження комплексної системи управління, стандартизації і сертифікації, створення й впровадження нових ресурсо- та енергозберігаючих технологій, які мають ґрунтуватись на раціональному використанні санітарно-гігієнічних умов і засобів охолодження, очищення та переробки молока.

8. Однією з найбільших проблем в Україні при виробництві молока і молочної продукції є сезонність її виробництва. З метою виправлення ситуації, а також враховуючи обмеження попиту на українську продукцію на зовнішньому ринку необхідно здійснювати державну закупівлю залишків готової продукції в держрезерв в літню пору ( масла вершкового – 30 тис. тонн, сухого молока – 20 тис. тонн), що дозволить вирівняти ціни на молочну продукцію в зимовий період, а в цілому підвищити економічну ефективність підгалузі і додатково отримати за нашими підрахунками близько 100 млн. грн. Кошти, одержані в результаті закладки продукції в держрезерв в подальшому направити на покращення утримання продуктивного поголів’я, з метою викорінення сезонності виробництва і сезонності цін.

9. Молочна галузь в особистих селянських господарствах вже вичерпала свій потенціал розвитку: чисельність корів скорочується, щорічні заготівлі молока почали знижуватися, кормова база починає занепадати. Для виправлення становища необхідна фінансова підтримка.

10. З метою забезпечення конкурентоспроможності потрібно підвищити рівень спеціалізації і концентрації виробництва молока, відновивши та створивши нові (близько 1000 одиниць) молочні ферми та комплекси.

11. За умов слабкої мережі інфраструктури молочної та молокопереробної галузі в районах та областях впроваджувати практику створення обслуговуючих і транспортних кооперативів з приймання, очищення, охолодження та транспортування молокосировини на переробні підприємства та організація незалежних державних регіональних лабораторій, які б виступали арбітром з питань оцінки якості сировини і готової продукції.

Публікації автора:

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Карпенко М.О. Деякі проблеми конкурентоспроможності молока і молочної продукції в Україні // Агроінком. – 2006. – № 5–6. – С.74–78.

2. Карпенко М.О. Стан і перспективи розвитку світового ринку коров’ячого молока та молочної продукції // Агроінком. – 2006. – № 9–10. – С. 12–15.

3. Карпенко М.О. Конкурентоспроможність та експорт молочної продукції в Україні // Економіка АПК. – 2006. – № 11. – С. 98–102.

4. Карпенко М.О. Досвід Польщі щодо регулювання ринку молока із запровадженням правових норм ЄС // Економіка АПК. – 2007. –№ 1. – С. 135–140.

Тези доповідей:

5. Карпенко М.О. Стратегія прогнозного розвитку молока і молокопродуктів в Україні // Фінансування та кредитування аграрного сектора: проблеми та перспективи. – Мелітополь: Таврійська державна агротехнічна академія, 2007 – С. 69–71.

6. Карпенко М.О. Якість та ціни на ринку молока та молочної продукції України // Наук. вісн. НАУ. – К., 2007. – вип. 110. – Ч.2. – С. 276–281.