1. Проблемі використання маркетингу в професійному футболі як складової частини професійного спорту сьогодні приділяється велика увага як ученими-теоретиками, так і фахівцями-практиками, безпосередньо причетними до маркетингової діяльності. Hаукові та практичні напрацювання останніх років створили основу для формування системи уявлень про маркетинг як важливий компонент діяльності організаційно-управлінських структур професійного спорту. Разом з тим, завершені на сьогодні дослідження носять переважно прикладний характер і не дозволяють розкрити істотні моменти спортивного маркетингу, реалізація яких на практиці дозволила б підвищити соціально-економічну ефективність маркетингової діяльності футбольних організацій, запобігти негативним явищам у футболі, що приносить із собою маркетинг. У роботі на основі застосування методу системного аналізу виявлені найбільш істотні моменти змісту маркетингу в професійному футболі, визначені й охарактеризовані системні зв'язки, що виникають у процесі маркетингової діяльності футбольних організацій. 2. Нині у сфері професійного футболу завершується формування єдиної системи маркетингу на світовому рівні. Головними її підсистемами є: 1) маркетинг чемпіонатів світу; 2) маркетинг чемпіонатів континентів; 3) маркетинг континентальних клубних змагань; маркетинг національних чемпіонатів і кубків країн.
Зазначені підсистеми діють у рамках досить жорсткої ієрархії відповідно до цілей, поставлених на світовому (глобальному) рівні і зафіксованих в офіційних документах ФІФА. 3. Цілі маркетингу втілюються в маркетингових програмах і реалізуються в процесі маркетингової діяльності організацій професійного футболу. Головними напрямами такої діяльності є: робота з глядачами (інформаційно-роз'яснювальна робота, організація продажу квитків і абонементів, забезпечення безпеки, надання додаткових послуг); робота щодо залучення спонсорів та інших ділових партнерів футбольної організації чи організаційних комітетів змагань; робота із засобами масової інформації, насамперед з телекомпаніями щодо встановлення з ними ділових партнерських стосунків. 4. Організації професійного футболу постійно вносять якісні корективи у свою маркетингову політику з урахуванням нових тенденцій у розвитку професійного футболу. Про це, зокрема, свідчить діяльність УЄФА, яка у другій половині 90-х років розробила і впровадила систему «центрального маркетингу» телевізійних прав. Вона дозволила за рахунок перерозподілу доходів, одержуваних УЄФА від продажу телевізійних прав на трансляцію матчів євротурнірів, компенсувати економічно слабким клубам і національним федераціям втрати від витоку талановитої футбольної молоді в сильні закордонні клуби. 5. В Україні нині відсутні умови для формування системи маркетингу в тому вигляді, у якому він використовується в професійному футболі розвинутих країн. Разом з тим, відсутність в Україні передумов формування системи маркетингу у футболі не повинна бути підставою для категоричної відмови від його використання футбольними організаціями. Більше того, в умовах різкого скорочення фінансування вітчизняного спорту за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів, а також бюджетів профспілкових органів використання маркетингу стає, власне кажучи, єдиним шляхом вирішення фінансових проблем футбольних організацій. 6. Протягом 90-х років футбольні організації України робили спроби застосування маркетингу у своїй практичній діяльності. Найбільших успіхів при цьому досягли ті з них («Динамо» Київ, «Шахтар» Донецьк), яким вдалось забезпечити порівняно високу якість спортивно-видовищних послуг, пробитися на зовнішній ринок, досягти високих спортивних результатів під час участі у престижних міжнародних змаганнях (Ліга чемпіонів УЄФА, Кубок УЕФА), і, завдяки цьому, інтегруватись у систему міжнародного спортивного маркетингу. Однак за показниками ефективності маркетингових програм вони значно поступаються провідним клубам Європи. 7. Першочерговими завданнями, вирішення яких сприяло б становленню маркетингу у нелюбительському футболі України є: підготовка фахівців із спортивного маркетингу (менеджерів-маркетологів), які добре володіли б проблемами футболу; надання пріоритетного значення роботі з глядачами; вдосконалення організації змагань; створення правової бази маркетингової діяльності футбольних організацій. |