Аграрний маркетинг являє собою цільне явище соціально-економічної природи, сучасний зміст якого відбиває еволюцію ринку сільськогосподарської продукції та товарів її промислової переробки, послідовно поєднує процеси ринкових досліджень, аграрного виробництва та переробки його продукції, товарорух, формування попиту і стимулювання збуту. З розвитком економіки необхідно розвивати і удосконалювати систему сучасного маркетингу. Сільськогосподарським підприємствам доцільно організовувати свою виробничо-збутову діяльність на основі концепції просвітницького маркетингу, яка передбачає його орієнтацію на споживача, інновації, підвищення ціннісної значимості товарів, усвідомлення місії та соціальної етики маркетингу. Основними аспектами маркетингової діяльності сільськогосподарських підприємств є: дослідження рівня задоволення попиту споживачів, стану ринку, заходи реагування виробництва на кон’юнктурну інформацію, прогнозування попиту і поведінки споживачів у майбутньому. Значимість маркетингової діяльності в агропідприємствах Причорноморського регіону обумовлена його специфікою, головна з них полягає в найменшій по Україні щільності населення, (на території, яка складає 14,3% республіканського обсягу проживає 10% населення України), структурі та спеціалізації господарств. В Причорноморському регіоні у 2002 р. вироблялося 20,5 відсотків республіканського обсягу зерна, 18,8 відсотків соняшнику, 13,9 відсотків овочів. Стратегічне значення має харчова промисловість, яка займає більше 30% у структурі господарського комплексу регіону. У 2002 році в регіоні вироблено 40 відсотків республіканського обсягу консервів, 13,2% хлібобулочних виробів.
5.В господарствах регіону маркетингові заходи проводяться в недостатніх об’ємах і на низькому рівні. Анкетне опитування керівників і провідних спеціалістів Миколаївської та Одеської областей регіону, в яких проживає 53,4% населення регіону показало, що з 156 підприємств окремі маркетингові заходи проводяться в 81 підприємстві, або в 52% з обстежених підприємств. Найчастіше проводяться такі маркетингові заходи як товарна політика, цінова, політика розподілу і стимулювання збуту. Рекламні заходи проводилися лише в 5,8% з обстежених підприємств. Маркетингові дослідження не проводилися зовсім і кожне агропідприємство планує свою збутову діяльність, керуючись обмеженою інформацією. 6.Маркетингова діяльність позитивно впливає на рівень ефективності ведення виробництва господарствами. Обстеження в Миколаївській та Одеській областях показали, що агропідприємства, які не займалися маркетинговою діяльністю були, як правило, збитковими, рівень збитковості склав 6,9%. Господарства, які проводили незначну кількість маркетингових заходів, були прибутковими, їх рівень рентабельності склав 11,6%.У господарствах, які складали ґрунтовні бізнес-плани і мали значні витрати на збут, рівень рентабельності був найвищим і склав 23,4%, а також були кращими показники ділової активності, фінансової стабільності і платоспроможності. 7.В сучасних економічних умовах організація маркетингової діяльності в господарствах є обов’язковою потребою і важливою умовою високої ефективності їх роботи, адже вона стимулює зростання виробництва сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки, і вдосконалення асортименту, пошуків ефективних форм і методів реалізації, організації імпорту і експорту з позицій регулювання внутрішнього і зовнішнього ринків. 8.Організація маркетингової діяльності в повному обсязі не в усіх підприємствах є можливою, а тому необхідні альтернативні дії, зокрема, створення спільно з іншими агроформуваннями міжгосподарських або міжрайонних маркетингових центрів, які будуть займатися маркетинговими дослідженнями та іншими маркетинговими функціями, з постійними творчими пошуками удосконалення їх роботи. 9.Ефективність маркетингової діяльності господарств необхідно оцінювати системою окремих показників, доповнивши такими, як валовий прибуток і прибуток від реалізації, коефіцієнтами вигідності підприємництва і ефективності реклами, а також показниками їх фінансового стану. 10. Подальше використання аграрного маркетингу сільськогосподарськими підприємствами сприятиме стабілізації економічної, соціальної та політико-правової ситуації в Україні, прискоренню розвитку аграрного сектора економіки, підвищенню ефективності функціонування господарюючих суб’єктів як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках, стимулюватиме збільшення виробництва і покращення технологій переробки продукції, освоєння ринків збуту, підвищення ефективності та прибутковості підприємства в цілому. |
