У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального наукового завдання щодо підвищення результативності діяльності суб’єктів муніципального управління через застосування сучасного маркетингового інструментарію для адекватного визначення і задоволення комплексу потреб громади. Отримані результати показують, що вихідна методологія виявилася ефективною, гіпотеза підтвердилася, поставлені завдання реалізовані й мета досягнута. На основі здійсненого дослідження сформульовано такі висновки та пропозиції. 1. Аналіз теоретичних напрацювань та практичного досвіду муніципального управління показав, що проблеми адекватного визначення і задоволення комплексу потреб громади, розробки механізмів пристосування системи управління до швидкозмінного середовища, розуміння змісту і структури управлінських послуг, що надаються органами місцевого самоврядування, є малодослідженими, але актуальними питаннями теорії муніципального управління. Саме розкриття зазначених питань обумовило поглиблене вивчення методології застосування маркетингу в муніципальному управлінні, уточнення змісту базових понять, виявлення специфіки ринкового управління муніципальними утвореннями, що розширило можливості дослідження в обраному напрямі. 2. Створення нових ринково орієнтованих інститутів, як нормативів ефективного функціонування органів місцевого самоврядування та їх взаємодії з місцевою спільнотою, є основою задоволення потреб населення в різних сферах суспільного життя. Ринково обумовлена зміна складових комплексу індивідуальних, групових потреб та потреб громади як територіального утворення вимагає розробки відповідної технології їх визначення й задоволення. Саме маркетинговий підхід як методологія надання якісних управлінських послуг передбачає орієнтацію системи муніципального управління на максимальне задоволення потреб споживача через ефективне застосування сучасного маркетингового інструментарію. 3. Запровадження маркетингового підходу в муніципальне управління є інтеграцією функціонального й інституціонального змісту управління, основною метою якого є системне уявлення про комплекс потреб споживачів та інструментальної бази їх задоволення. Процес визначення і задоволення потреб як кожного окремого мешканця, так і всього муніципального утворення, що реалізується органами місцевого самоврядування в системі муніципального управління, отримав авторську назву “муніципальний маркетинг”. Його сутність розкривається через систему взаємодії між органами місцевого самоврядування, державними установами, підприємцями, некомерційними організаціями та іншими зацікавленими сторонами, що забезпечують товарами і послугами комплекс потреб громади. 4. Основою системи муніципального маркетингу є ідентифікація різних рівнів потреб. В аспекті маркетингового підходу доцільним є розкриття комплексу потреб окремої людини, громади як спільноти, громади як територіального утворення. Життєдіяльність окремої людини відображається через природні, економічні та соціальні потреби; єдність громади як спільноти – це результат виробничої діяльності, що задовольняє особисті потреби – продуктовий комплекс, ринковий комплекс, громадсько-політичний комплекс; потреби громади як територіального утворення – це вищий щабель потреб, що сформувався історично внаслідок територіальної організації продуктивних сил – система розселення населення, інфраструктурна сфера, містоутворююча сфера. Для органу місцевого самоврядування, виходячи з принципу компліментарності, найважливішим є ідентифікація потреб окремої людини задля визначення комплексу управлінських послуг та розробки стандартів їх надання. 5. Комплекс управлінських послуг – це вихід процесу муніципального маркетингу, критерії якого визначаються на основі наступних факторів: хто є споживачем послуги; його статус в залежності від форми зв’язку між ним і органом управління; ступінь залучення та тип повноважень споживача при формуванні послуги. Домінуючими критеріями при визначенні якості надання управлінської послуги як процесу відповідного реагування на ідентифіковані потреби є: відкритість; залучення клієнтів; селективний підхід до задоволення потреб; доступність (фізична, правова та фінансова). 6. Методологія процесного підходу надала змогу представити взаємозв’язок між входом, виходом та системою прийняття рішень в процесі муніципального маркетингу, який складається з етапів: вивчення потреб та аналіз; планування; створення відповідних структур; реалізація плану; контроль; задоволення потреб. Таким чином, входом у процес є потреби, а виходом – управлінські послуги, які направлені на задоволення визначених потреб. Це стало основою моделі причинно-наслідкових зв’язків між потребами та їх задоволенням. 7. Обов’язковою умовою функціонування муніципального маркетингу є створення ефективної системи комунікацій, через яку орган управління здійснює визначення та аналіз потреб громади. Система взаємодії між виконавчим органом і блоком артикуляції потреб громади – це каркас моделі прийняття рішень в процесі муніципального маркетингу. Блоки системи взаємодії – безпосередньо органи влади, які надають управлінські послуги; суб’єкти господарювання, що виробляють товари і послуги для задоволення комплексу потреб громади; регіональна еліта, громадські організації та політичні партії, які встановлюють критерії якості надання управлінських послуг – формально утворюють сферу муніципального маркетингу та сприяють становленню належних принципів демократичного урядування. 8. Результати й висновки дисертації можуть бути використанні науково-дослідними установами для продовження досліджень за тематикою в напрямках, що потребують подальшого розроблення (класифікації відповідних потреб громади, які можуть бути притаманні різним населеним пунктам; методики формування системи взаємодії, яка забезпечує виготовлення товарів і послуг для забезпечення потреб громади; формування кола адекватних інституційних, мотиваційних, інформаційних механізмів впливу на систему взаємодії), Національною академією державного управління при Президентові України та її регіональними інститутами для застосування в навчальному процесі підготовки, перепідготовки й підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування та розроблення відповідного навчально-методичного забезпечення, іншими навчальними закладами. |
