Анотація до роботи:

Бринь В.М. Маткові чинники неплідності, діагностика та лікування. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук зі спеціальності 14.01.01 – акушерство і гінекологія – Інститут педіатрії, акушерства та гінекології Академії медичних наук України, Київ, 2006 р.

Обстежено 410 жінок з порушеннями репродуктиної функції. Встановлено, що провідне місце серед причин неплідності займають запальні процеси органів малого тазу (71,8%) та синдром полікістозних яєчників (53,7%).

Патологія порожнини матки та ендометрію виявляється у 78,0% жінок з порушеннями репродуктивної функції і є одним з основних або супутніх чинників неплідності.

Виявлено, що у жінок з неплідністю і регулярним менструальним циклом ендометрій відповідає фазі циклу лише у 22,9% жінок і домінують гіперпластичні процеси ендометрію (поліпи - у 38,9%, гіперплазія - у 19,6% випадків). Для жінок з олігоменореєю характерна гіпоплазія ендометрію (46,3%). У жінок з вторинною аменореєю переважає гіпопластичний (42,2%) та нефункціонуючий ендометрій з індиферентним епітелієм (22,2%).

Запропоновано алгоритм поетапного апаратного обстеження та лікування жінок з неплідністю, що дозволило нормалізувати менструальну функцію у 72,0% та відновити репродуктивну функцію у 59,0% випадків.

У дисертації наведене теоретичне обгрунтування та нове вирішення актуальної науково-практичної задачі – удосконалення діагностики та лікування маткових чинників неплідності; застосування клінічних, апаратних та ендоскопічних обстежень у співставленні з результатами патоморфологічних та гормональних обстежень, розробка алгоритму діагностики та лікування жінок з неплідністю маткового генезу.

1. Провідне місце серед причин жіночої неплідності займають: запальні процеси органів малого тазу (71,8%), СПКЯ (53,7%), перенесені у минулому оперативні втручання на органах малого тазу (41,7%), метаболічні порушення (40,2%), генітальний ендометріоз (31,3%), лейоміома матки (26,4%), порушення менструального циклу (недостатність лютеїнової фази – 50,8%; гіперполіменорея – 20,2%; оліго-аменорея – 20,0%), та поєднання двох-трьох чинників (72,2%).

2. При гістероскопії патологія ендометрію та стінок порожнини матки діагностувалася у 78,0% жінок з порушеннями репродуктивної функції і була одним з основних або супутніх чинників у структурі причин неплідності.

3. Частота співпадання даних гістероскопічної картини при поліпах ендометрію та результатів патоморфологічного дослідження у обстежених жінок становила - 88,4%, гіперплазії ендометрію – 83,2%, гіпоплазії ендометрію – 74,4%. Це свідчить, що гістероскопічне обстеження з патоморфологічним дослідженням біоптату ендометрію є достатньо інформативним для оптимальної діагностики внутрішньоматкової патології.

4. У жінок з регулярним менструальним циклом та неплідністю ендометрій відповідав фазі циклу лише у 22,9%, ендометріальні поліпи виявлені у 38,9%, гіперплазія ендометрію - у 19,6%, гіпопластичний ендометрій - у 18,5%, ендометрит - у 19,6% випадків. У жінок цієї групи середній рівень ЛГ, ФСГ, естрадіолу і прогестерону мав монотонний характер, а менструальний цикл у 30,0% був ановуляторний, у 40,0% випадків - з недостатністю лютеїнової фази.

5. У жінок з олігоменореєю частіше виявлялися гіпоплазія ендометрію (46,3%), рідше - гіперплазія (31,6%) та ендометрит (26,3%). Середня концентрація гонадотропних гормонів та естрадіолу у 75,0% жінок мала монотонний характер. Індекс співвідношення ЛГ/ФСГ перевищував 2,5 у 35,0% жінок, що свідчило про патологічну стимуляцію яєчників. У жінок з вторинною аменореєю виявлявся гіпопластичний (42,2%) та нефункціонуючий ендометрій з індиферентним епітелієм (22,2%). Індекс ЛГ/ФСГ у них становив 2,0 – 3,2, що вказує на домінуючу роль порушень функціонування центральної ланки регуляції репродуктивної системи у розвиткові вторинної аменореї. Низька концентрація естрадіолу та прогестерону пояснює велику частоту гіпопластичних процесів ендометрію, а гіперандрогенія (55,0%) вказує на часте поєднання яєчникової та наднирникової патологій.

6. З метою покращення ефективності діагностики маткових чинників неплідності необхідно, окрім рентгенологічних та ехографічних методів, значно ширше застосовувати ендоскопічні (лапароскопію та гістероскопію). За наявності клініко-рентгенологічних даних, що свідчать про дистальну трубну оклюзію, перитонеальний чинник неплідності, підозру на зовнішній ендометріоз, необхідно проводити лапароскопію; при рентгенологічних ознаках корнуальної оклюзії – гістероскопію; при проксимальній (інтрамуральній або істмічній) трубній оклюзії слід застосовувати комплексне лапаро- та гістероскопічне втручання.

7. Проведення ендоскопічних та реконструктивно–пластичних операцій на органах малого тазу у жінок з порушеннями репродуктивної функції за розробленим алгоритмом, є обгрунтованим та необхідним етапом обстеження та лікування, оскільки дозволяє не тільки відновити нормальні анатомо-функціональні взаємовідносини між органами малого тазу, визначити характер подальшого адекватного лікування, а й призводить до нормалізації менструальної (72,0%), і відновлення репродуктивної функції (59,0%).

Публікації автора:

1. Гістероскопічна оцінка стану матки у жінок з порушеною репродуктивною функцією // Зб.наук.праць асоціації акушерів-гінекологів України. – К.– Луганськ, 2000. - Вип.4. – С.181-187. (співавт.: Іванюта Л.І., Іванюта С.О., Беліс Н.І., Кондратюк В.К.). Автором особисто проведено збір та аналіз матеріалу, обробку даних, попередню наукову інтерпретацію та виклад тексту.

2. Значення гістероскопії в діагностиці та лікуванні жінок з неплідністю // Вісн. наук. досліджень – 2002. - №3 –– С.28-30. (співавт.: Іванюта Л.І., Іванюта С.О.). Автором особисто проведено збір матеріалу, обробку даних, попередню наукову інтерпретацію та виклад тексту, формулювання висновків.

3. Оцінка стану ендометрію залежно від менструальної функції у жінок з неплідністю // Вісн. наук. досліджень – 2004. - №2 (35) –– С.110-111. (співавт.: Іванюта Л.І., Іванюта С.О). Автором проведено збір матеріалу, підготовку до друку.

4. Оцінка стану ендометрію залежно від менструальної функції у жінок з неплідністю // Х конгрес СФУЛТ, - Чернівці – Київ – Чікаго - 2004 – С.146. (співавт.: Іванюта Л.І., Іванюта С.О.). Автором особисто проведено збір матеріалу, обробку даних та їх аналіз, формулювання висновків.

5. Маткові чинники неплідності // Здоровье женщины. – 2004 – № 3 (19). - С.115-118. (співавт.: Іванюта Л.І., Іванюта С.О.). Автором особисто проведено збір матеріалу, обробку та аналіз даних, формулювання висновків, підготовку до друку.

6. Маткові чинники неплідності: діагностика та лікування (огляд літератури) // Медицина транспорту України. – 2005. - № 1(13). – С.91-95. (співавт.: Бринь М.Г.). Автором особисто проведено збір матеріалу, наукову інтерпретацію, формулювання висновків та виклад тексту.