Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.02. – патологічна анатомія – Львівський державний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, 2003.
Дисертація присвячена дослідженню етіології, морфогенезу, основних патоморфологічних змін та клінічної картини розшаровуючих аневризм при медіанекрозі аорти. Виділені характерні варіанти макроскопічної картини аневризм при медіанекрозі аорти. Визначено, що розшарування і розрив аорти виникає при медіанекрозі без попередньої дилатації судинного просвіту. Описано комплекс характерних для медіанекрозу аорти патоморфологічних проявів. Доведено, що один патологічний процес захоплює аорту на всьому протязі та її гілки, а в різних частинах судинної стінки спостерігаються однотипні зміни, але на різних стадіях його розвитку. Вперше на основі даних морфологічного та спектрографічного досліджень запропоновано гіпотезу механізму розвитку патологічного процесу при медіанекрозі аорти. Токсичний вплив ксенобіотиків, зокрема кадмію, на гладко-м'язові клітини призводить до зниження продукції елементів екстрацелюлярного матриксу – еластину та до вакуольної дистрофії гладко-м'язових клітин із накопиченням глікозаміногліканів. Фізіологічна концентрація еластаз в умовах альтерації гладко-м'язових клітин призводить до вогнищевого еластолізису за умови відсутності фізіологічної регенерації з наступним формуванням кістоподібних порожнин, що створює передумови для розриву та розшарування стінки аорти в момент критичних змін гемодинаміки.
1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що медіанекроз аорти – це захворювання, яке може виникати внаслідок хронічної кумулятивної дії ксенобіотиків, в основі розвитку якого лежить ураження еластичного каркасу медії з комплексом специфічних патоморфологічних змін, які призводять до розриву і розшарування аорти. Аналіз 68 випадків медіанекрозу аорти серед 197 розшаровуючих аневризм аорти за період 1981-2002 рр. із дослідженням клінічних особливостей, макроскопічної картини, патоморфології, професійного розподілу та професійного маршруту померлих і спектрального аналізу дав можливість визначити морфогенез і можливу етіологію медіанекрозу аорти.
2. Частота розшаровуючих аневризм аорти в останнє десятиріччя (1991-2000 рр.) зросла у 1,7 разів порівняно із минулим (1981-1990 рр.). Серед причин розшаровуючих аневризм аорти частка медіанекрозу аорти зросла в два рази. Водночас частота атеросклеротичних аневризм залишилася практично незмінною; неспецифічного аорто-артеріїту знизилась в 3,4 рази; сифілітичний мезаортит на сьогоднішній день практично не зустрічається. При медіанекрозі аорти кількість осіб працездатного віку чоловічої статі зросла у 1,2 рази.
3. Клінічні прояви розшаровуючих аневризм при медіанекрозі аорти проявляються залежать від локалізації, об'єму та швидкості розшарування, зони розриву, вторинних морфологічних змін внутрішніх органів та центральної нервової системи, ускладнень (гемоперикард, гемоторакс, гематома заочеревинного простору). Основними клінічними масками розшаровуючих аневризм при медіанекрозі аорти є: “кардіальні”, “судинні периферичні”, “легеневі”, “медіастінальні”, ”церебральні”, “шлунково-кишкові”, “ниркові”.
4. Визначені три характерні варіанти макроскопічної картини розшаровуючих аневризм при медіанекрозі аорти: найчастішим є локальне розшарування з ураженням висхідного відділу аорти, дещо рідше зустрічається тотальне розшарування аорти, і найрідше - субтотальне розшарування. При цих варіантах розшарування може переходити і на стінки гілок аорти. Інтрамуральний розрив аорти найчастіше локалізується в надклапанній ділянці, відповідно найчастішою причиною смерті є тампонада серця.
5. Найважливішою діагностичною ознакою медіанекрозу аорти є формування “двостовбурової” аорти. Характерно, що розшарування і розрив виникає без попередньої дилатації судинного просвіту.
6. Основними патоморфологічними ознаками медіанекрозу аорти є: вогнищеві накопичення альціанпозитивних мукоїдних речовин, стрічкоподібні без’ядерні зони, виражені дистрофічні зміни гладко-м'язових клітин (ІІ-ІІІ стадія) із формуванням кістоподібних порожнин, дистрофічні зміни еластичних волокон - фрагментація, гіпереластоз, мультиплікація, витончення і розпрямлення, ділянки значного еластолізису, зони, представлені аморфними масами.
7. При медіанекрозі аорти патологічний процес з комплексом специфічних морфологічних змін захоплює аорту на всьому протязі, а не лише в ділянці розриву і розшарування. В різних частинах аорти спостерігаються однотипні зміни, але на різних стадіях його розвитку. В першу чергу при медіанекрозі аорти уражається аорта, а пізніше її артерії, що є важливим в розумінні морфогенезу медіанекрозу аорти.
8. На основі даних морфологічного та спектрографічного досліджень запропоновано гіпотезу механізму розвитку патологічного процесу при медіанекрозі аорти, згідно якої в організмі за рахунок зниження рівня основних елементів (сірка, селен, цинк, мідь) - нейтралізаторів дії токсичних речовин, створюється сприятливий фон для кумуляції останніх (кадмію, стронцію); а також є високий рівень окремих токсичних елементів, зокрема кадмію, які блокують дію основних елементів у виведенні ксенобіотиків.
9. Токсичний вплив ксенобіотиків, зокрема кадмію, на гладко-м'язові клітини призводить до зниження продукції елементів екстрацелюлярного матриксу – еластину та до вакуольної дистрофії гладко-м'язових клітин із накопиченням глікозаміногліканів із наступним формуванням кістоподібних порожнин, що у поєднанні і з вогнищевим еластолізисом створює передумови для розриву та розшарування стінки аорти в момент критичних змін гемодинаміки.
Публікації автора:
1. Кузик Ю.І., Вергун А.Р. Ідіопатичний кістозний медіанекроз аорти: аналіз секційного випадку // Галицький лікарський вісник. - 2000. – Т.7, № 3. - С. 157-158. (Здобувачем здійснено відбір матеріалу, його патоморфологічне дослідження, оформлення статті)
2. Кузик Ю.І. Синдром Гзеля-Ердгейма: спостереження розриву аорти з тампонадою серця // Вісник наукових досліджень. - 2001. - № 1 - 2. - С. 27-29.
3. Кузик Ю.І. Розшаровуючі аневризми аорти: клініко-морфологічні особливості // Буковинський медичний вісник. – 2001. - №4. – С.73 - 76.
4. Зербіно Д.Д., Кузик Ю.І., Кияк Ю.Г. “Кардіальні” маски при розшаровуючих аневризмах аорти // Український кардіологічний журнал. – 2002. - №3. – С.79-82. (Здобувачем здійснено відбір матеріалу, клінічний аналіз, патоморфологічне дослідження, запропоновано розподіл “кардіальних” масок в залежності від клініко-морфологічної картини аневризм, оформлення статті)
5. Зербино Д.Д., Кузык Ю.И. Расслаивающие аневризмы аорты: клинические маски, особенности дифференциальной диагностики // Клиническая медицина. - 2002. - №5. - С.58-62. (Здобувачем здійснено аналіз літературних даних, відбір матеріалу, клінічний аналіз матеріалу, патоморфологічне дослідження, обґрунтовано залежність клінічної картини від морфологічних перетворень в аорті, оформлення статті)
6. Зербіно Д.Д., Поспішіль Ю.О., Стефанюк В.Д., Соломенчук Т.М., Кузик Ю.І., Зайченко Я.О. Мікрохімічний аналіз як метод діагностики в патологічній анатомії та клініці //Вісник проблем біології і медицини. – 2003. – Вип.2. – С.34-36. (Здобувачем здійснено аналіз літературних даних, відбір матеріалу, клінічний аналіз матеріалу, оформлення статті)
7. Кузик Ю.І., Вергун А.Р. Розшаровувальні аневризми аорти у осіб молодого віку: патоморфологічні зміни // Тези доповідей 5 Міжнародного медичного конгресу студентів та молодих вчених – Тернопіль, 2001. - С. 42. (Здобувачем здійснено відбір матеріалу для дослідження, його повне патоморфологічне дослідження, корегування та оформлення тез)
8. Кузик Ю.І., Вергун А.Р. Ураження серцево-судинної системи при синдромі Марфана: аналіз секційних випадків // Тези доповідей 5 Міжнародного медичного конгресу студентів та молодих вчених – Тернопіль, 2001. - С. 177. (Здобувачем здійснено відбір матеріалу для дослідження, його повне патоморфологічне дослідження, корегування та оформлення тез)
9. Кузик Ю.І. Розшаровуючі аневризми: професія як фактор ризику // Тези доповідей Міжнародної конференції студентів та молодих вчених "Актуальні проблеми клінічної і теоретичної медицини". – Дніпропетровськ, 2001. С. 12
10. Кузик Ю.І., Аксьонова О.В., Верес Л.С. Маски інфаркту міокарду: розшаровуючі аневризми аорти із тампонадою серця // Тези доповідей ІІ Міжнародного конгресу студентів та молодих вчених. – Львів, 2001. – С. 176-177. (Здобувачем здійснено відбір матеріалу, морфологічне дослідження, оформлення тез)
11. Кузик Ю.І. Морфологія мікроциркуляторного русла при синдромі Гзеля-Ердгейма // Тези доповідей ІІ Міжнародної наукової конференції "Мікроциркуляція та її вікові особливості". – Київ, 2002. - С.172-173.
