Анотація до роботи:

Парій В.Д. Медико-соціальні та профілактичні засади сучасної перебудови первинної медико-санітарної допомоги на селі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.02.03 – соціальна медицина. – Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України. - Київ, 2004.

Дисертація присвячена науковому обґрунтуванню та розробці системи перебудови первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) на селі.

В комплексному медико-соціальному дослідженні вивчено стан ПМСД на рівні сільської первинної ланки охорони здоров’я України, проведено порівняльний аналіз даних дослідження з офіційними даними галузі.

Досліджено структурні компоненти ПМСД на селі, зокрема кадрові ресурси, їх кількісні та якісні параметри, науково обґрунтовано шляхи удосконалення згаданих параметрів, насамперед професійної підготовки. Вивчено економічні важелі управління та фінансування ПМСД, в т.ч. додаткові джерела фінансування розроблено пропозиції щодо економічних основ удосконалення функціонування системи ПМСД сільським жителям.

Досліджено профілактичні основи ПМСД, структуру існуючих профілактичних технологій, створено модель профілактичної діяльності ФАПів (ФП), лікарських медичних закладів села.

В роботі вперше вирішена актуальна науково-прикладна проблема щодо механізму подальшої перебудови сільської охорони здоров’я у напрямку розробки технологій профілактичної діяльності медичних закладів, перспективних шляхів використання кадрових, фінансових, матеріально-технічних та інформаційних ресурсів ПМСД.

1. Основні теоретичні та прикладні результати дисертаційного дослідження визначили, що ПМСД на селі належним чином не перебудовується у напрямку удосконалення медичного забезпечення сільського населення внаслідок недостатнього використання спектру її ресурсів, відсутності науково обґрунтованих моделей профілактичної діяльності медичних закладів первинної ланки сільської охорони здоров’я та науково-інформаційних ресурсів, науково обґрунтованих ефективних економічних важелів управління ПМСД, медикаментозного забезпечення потреб сільської охорони здоров’я.

2. Доведено, що реструктуризація ПМСД на селі повинна охоплювати інфраструктуру мережі сільських медичних закладів, зокрема ФАПів (ФП), трансформацією найбільш потужних з них у лікарські амбулаторії, адже понад 25,0% ФАПів (ФП) віддалені від лікарської медичної допомоги на 9 км та більше.

3. Встановлено три „межі доступності” сільських жителів до медичної допомоги у співвідношенні 16,1% : 33,4% : 50,5% (ЦРЛ : ЛА, ДЛ : ФАП, ФП), що варто передбачати при реалізації медико-профілактичних заходів на рівні ПМСД. Кадровий компонент мережі ФАПів (ФП) за своїми якісними параметрами і функціональними ознаками вимагає суттєвих змін: 17,0% спеціалістів протягом 10-ти і більше років не підвищували кваліфікацію, фахову атестацію мають близько 2,0%. Досліджуваний нами регіон має реальну можливість при використанні наявних форм і методів охопити щорічно підвищенням кваліфікації 8,0 – 8,5% медичних працівників сільської місцевості.

4. Дослідження профілактичної діяльності медичних закладів, що здійснюють ПМСД на селі, свідчить про значні резерви процесу удосконалення медичного забезпечення сільського населення. Встановлено незадовільну профілактичну підготовку спеціалістів ФАПів та обмежене використання набору профілактичних технологій первинної та вторинної профілактики. Розроблено і рекомендовано для впровадження у медичних закладах галузі концептуальну модель медичних технологій на рівні ФАПів (ФП) та лікарських амбулаторій на селі.

5. Доведено, що удосконалення профілактичних технологій повинно базуватися на цільових програмах з урахуванням факторів ризику, як зовнішніх, так і внутрішніх, демографічної ситуації, з використанням стандартів, діагностичних алгоритмів на певних рівнях медичної допомоги з наступним автоматизованим моніторуванням виявленої патології.

6. Матеріалами соціологічних досліджень визначено середнє значення та умовні ранги основних напрямків за пріоритетами діяльності закладів ПМСД, основними з яких є: медикаментозне забезпечення сільського населення та матеріально-технічне забезпечення ФАПів, ЛА та ДЛ; періодична лікарська участь у роботі ФАПів (періодичні прийоми пацієнтів); підвищення кваліфікації медичних кадрів; забезпечення ФАПів транспортом; зменшення об’єму медичної документації; підвищення питомої ваги профілактичної діяльності спеціалістів ФАПів та ЛА.

7. Розроблено класифікацію ФАПів за коефіцієнтом складності їх роботи, який математично узагальнює соціально-вікову структуру населення, географічне розміщення медичного закладу тощо. Зазначений коефіцієнт складності рекомендовано використовувати у моделях кінцевих результатів діяльності медичних працівників.

8. Доведено, що, незважаючи на збільшення в останні роки фінансування ПМСД на селі, діючий механізм цього процесу через сільські та селищні ради є малоефективним, про що свідчить деформація витрат: 80,0–85,0% коштів витрачаються на заробітну плату та енергоносії, лише 2,0% видатків складає медикаментозне забезпечення.

9. Встановлено, що ліжковий фонд дільничних лікарень в 73,4 ± 2,7% використовується пацієнтами пунктового села. Переважним чином лікарні виконують функції соціально-медичної допомоги замість лікувально-профілактичної, адже 85,0% фінансових витрат – це витрати на готельні послуги та заробітну плату і лише 15,0 ± 1,0% - на здійснення лікувально-профілактичної діяльності і тому співвідношення витрат на медикаменти та харчування знаходиться на рівні 1:1 – 1:2.

10. Встановлено, що економічний важіль управління ПМСД на селі нині достатньо потужний, проте малоефективний з причини недосконалої системи фінансування. Фінансування ФАПів, ФП через ЦРЛ, переорієнтація діяльності ФАПу на показники та планові завдання, які знаходять своє втілення у розробці та апробації моделей кінцевих результатів діяльності медичного закладу з системою матеріального заохочення, визначаються як основні важелі економічного регулювання ПМСД на селі.

11. Показано, що науково обґрунтований механізм створення благодійної організації “Лікарняна каса Житомирської області” в сучасних умовах системи охорони здоров’я є важливим компонентом удосконалення медичної допомоги сільському населенню, зокрема в діагностично-лікувальному процесі. Лікарняна каса може кваліфікуватись як альтернативна форма добровільного медичного страхування населення та ефективним джерелом додаткового фінансування медичної допомоги.

12. Розроблені та науково обґрунтовані концептуальні механізми удосконалення реформування первинної медико-санітарної допомоги сільському населенню можуть бути реалізовані у будь-якому регіоні України при певній їх адаптації.

Публікації автора:

Монографія:

Уваренко А.Р., Парій В.Д. Первинна медико-санітарна допомога на селі. Монографія. - Житомир: Полісся, 1998. – 205 с. Дисертанту належать 2-й, 3-й, 4-й розділи монографії.

Статті у наукових провідних фахових виданнях, затверджених ВАК України:

1. Парій В.Д., Фіц З.Р., Скуртов А.М. Сучасні уявлення про профілактичну діяльність лікувально-діагностичної служби охорони здоров’я // Лікарська справа. – 1994. – № 9–12. – С. 33–37. Дисертанту належать ідея, аналіз матеріалів дослідження, підготовка публікації.

2. Парій В.Д. Перспективи та методи реорганізації надання первинної медичної допомоги населенню Житомирської області //Українські медичні вісті. – 1997. – № 1. – С. 65–66.

3. Парій В.Д. Досвід та перспективи організації роботи акушерсько-педіатрично-терапевтичних комплексів //Медицинские вести. – 1998. – № 2. – С. 3031.

4. Уваренко А.Р., Парій В.Д., Станіславчук В.А. Діяльність фельдшерсько-акушерського пункту на етапах перебудови первинної медико-санітарної допомоги на селі // Лікарська справа. – 2000. – С. 106–110. Дисертанту належать аналіз матеріалів дослідження та підготовка публікації.

5. Парамонов З.М., Парій В.Д. Досвід та перспективи організації роботи Житомирського обласного медичного консультативно-діагностичного центру // Охорона здоров’я України. – 2001. – № 3. – С. 13–17. Дисертанту належать ідея роботи, аналіз матеріалів та підготовка публікації.

6. Парій В.Д. Із досвіду організації діяльності обласної лікарняної каси як прообразу правового добровільного медичного страхування // Охорона здоров’я України. – 2001.– № 1. – С. 27–30.

7. Парамонов З.М., Хренов В.І., Парій В.Д., Васильчук О.В., Товкач І.О. Санітарно-освітня робота серед населення як складова первинної медико-санітарної допомоги сільському населенню // Охорона здоров’я України. – № 3–4. – 2002. – С. 64. Дисертанту належить аналіз соматичного матеріалу.

8. Парій В.Д., Левицький О.А., Красевич О.А., Бенедичук Ю.В. Телекомунікаційні технології в Житомирській області // Медична освіта. – 2002.– № 2. – С. 75–79. Дисертанту належать аналіз та узагальнення матеріалу, підготовка публікації.

9. Парій В.Д. Інформаційно-аналітичні технології в управлінні благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» // Охорона здоров’я України.–2003. – №2 (9). – С. 41–45.

10. Парій В.Д., Сорочинська Т.В., Шимотюк В.В., Бенедичук Ю.В. Досвід використання сучасних інформаційних технологій у Житомирському обласному медичному консультативно-діагностичному центрі // Охорона здоров’я України. – 2003. – № 1. – С. 23–25. Дисертанту належать ідея роботи, аналіз матеріалу та підготовка рукопису.

11. Парій В.Д. Організація системи управління ресурсами лікарняної каси // Охорона здоров'я України. – 2003. – № 4. – С. 46–50.

12. Мишунин И.Ф., Парий В.Д., Золотова Л.Г. Определение тиреотропного гормона иммунохроматографическим и иммуноферментным методами //Лабораторная диагностика. – 2004. – № 2. – С. 39–43. Дисертанту належать ідея роботи, участь у підготовці рукопису.

13. Парій В.Д. Роль та місце фельдшерсько-акушерських пунктів у системі ПМСД на селі // Вісник Вінницького національного медичного університету. – 2004. – № 8(1). – С. 308–311.

14. Парій В.Д., Богдан О.В., Серт В.Д., Маслюк Н.Є. Досвід організації консультативно-діагностичної допомоги сільським жителям пересувною діагностичною лабораторією // Вісник морфології. – 2004. – № 10(1). – С. 191–194. Дисертанту належать ідея роботи, аналіз матеріалів.

15. Парій В.Д., Грищук С.М., Рудий К.В. Медикаментозний формуляр у спектрі забезпечення лікарськими засобами членів благодійної організації “Лікарняна каса Житомирської області” //Ліки України. – 2004. – № 5. – С. 105–107. Дисертанту належать збір та аналіз матеріалів.

16. Парій В.Д., Головаков В.К., Грищук С.М. Організація системи контролю якості лікувально-діагностичного процесу членів благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» // Практична медицина. – 2004. – № 1.–Т.8. – С. 112–115. Дисертанту належать збір та аналіз матеріалів, підготовка рукопису.

17. Парій В.Д., Грищук С.М. Фінансово-економічні аспекти лікувально-діагностичних технологій благодійної організації “Лікарняна каса Житомирської області” // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. –2004. – № 1. – С. 83–86. Дисертанту належать ідея роботи, аналіз матеріалів, висновки.

18. Парій В.Д. Проблеми і шляхи вирішення технічного обслуговування медичної техніки в закладах охорони здоров’я області //Охорона здоров’я України. – 2004. – № 1. – С. 55–59.

19. Парій В.Д. Розвиток інфраструктури первинної медико-санітарної допомоги на селі // Охорона здоров’я України. – 2004. – № 2. – С. 24–26.

20. Парій В.Д., Грищук С.М., Криворучек В.М. Роль та місце сімейного лікаря в організації медичної допомоги членам благодійної організації “Лікарняна каса Житомирської області” // Вісник наукових досліджень. – 2004. – № 2. – С. 18–19. Дисертанту належать ідея, аналіз матеріалів дослідження, підготовка публікації.

21. Парамонов З.М., Парій В.Д.. Мишківський В.С. Лікарняна каса – прообраз добровільного медичного страхування в Україні // Довкілля та здоров’я. – 2004. – № 2 (29). – С. 22–25. Дисертанту належать ідея роботи, аналіз матеріалів та підготовка публікації.

22. Парій В.Д. Фельдшерсько-акушерські пункти у спектрі перебудовчих процесів ПМСД на селі // Довкілля та здоров’я. – 2004. – № 3 (30). – С. 50–53.

23. Pariy V. Cancer morbidity in Ukraine after Chernobyl accident. – Tagungsband: Leipzig, 2004. – P. 506.

Статті у інших наукових виданнях:

24. Парій В.Д., Фіц З.Р., Уваренко А.Р. “Сучасний стан первинної медико-санітарної допомоги сільському населенню Житомирської області і перспективи її удосконалення”. / Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 100-річчю заснування обласної лікарні ім. О.Ф. Гербачевського. – Житомир 1995. – С. 21.

25. Парій В.Д. Актуальні проблеми організації ПМСД в сільських районах України // МРЖ. – 1995. – Розділ 2. – № 1–2. – С. 74–79.

26. Уваренко А.Р., Парій В.Д., Станіславчук В.А. “Сучасне уявлення про сімейного фельдшера на селі”. Матеріали І Українського з’їзду сімейних лікарів. – Київ, 2001. – С. 123.

27. Парамонов З.М., Парий В.Д., Головаков В.К., Бенедычук Ю.В. Опыт внедрения телекоммуникационных технологий в службе здравоохранения Житомирской области. // Материалы І Российского научного форума МедКомТех.– Москва, 2003.; Центр международной торговли, 2003. – С. 93–94. Дисертанту належать аналіз та узагальнення матеріалу, підготовка публікації.

28. Парий В.Д. Опыт использования автоматизированных технологий больничной кассы Житомирской области // Материалы Российского научного форума МедКомТех.–Москва – 2004.; Центр международной торговли, 2004.