Анотація до роботи:

Захарова Н.М. Медико-соціальні закономірності виникнення гострих отруєнь у дітей та організація медичної допомоги в умовах великого міста. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.03–соціальна медицина. Київська медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика, Київ, 2004.

У дисертації вивчено закономірності та основні фактори ризику виникнення гострих отруєнь серед дитячого населення в умовах великого міста. Обґрунтовано та рекомендовано для впровадження комплекс профілактичних заходів на державному, відомчому, сімейному, індивідуальному рівнях.

Запропоновано спосіб прогнозування розвитку тяжких станів у дітей з гострими отруєннями, що допоможе завчасно визначати необхідність надання спеціалізованої допомоги на догоспітальному етапі. Обґрунтовано потреби в дитячих токсикологічних ліжках, а також необхідність розширення функцій токсикологічного відділення, зміни існуючої структури та доцільність організації на його базі науково-практичного центру клінічної токсикології.

Основними науковими та практичними результатами дисертаційного дослідження є встановлення епідеміологічних закономірностей виникнення гострих отруєнь дитячого населення під дією факторів ризику різної етіології. Обґрунтовано диференційовані методи профілактики та організаційні заходи щодо підвищення ефективності та якості токсикологічної допомоги в умовах великого міста.

1. Комплексним медико-соціальним дослідженням встановлено, що на сучасному етапі функціонування системи охорони здоров’я існує проблема інформаційного її забезпечення з питань поширення, закономірностей виникнення гострих отруєнь дітей на тлі дії факторів ризику різної природи, а щодо організаційної моделі токсикологічної допомоги в умовах великого міста назріла потреба наукового обґрунтування заходів її вдосконалення.

2. Відсутність єдності та системності в реалізації комплексу профілактичних заходів гострих отруєнь є причиною подальшої поширеності випадків отруєння дітей. Встановлено тенденцію щодо зростання рівнів гострих отруєнь серед дітей 0–14 років в місті Києві за 1996–2002 роки з 13,8±0,05 до 15,4±0,1 випадків на 10 тис. дитячого населення. Більшість дітей дошкільного віку (73,1±1,2 випадків госпіталізації зі 100) виховується у повних сім'ях, доглядається матерями; випадки отруєння виникають у домашніх умовах. Отруєння дошкільнят у 74,8% пов’язані з прийомом медикаментозних препаратів, 53,1±1,2 на 100 госпіталізованих становлять легкі форми отруєння. В групі потерпілих дітей шкільного віку кожна друга дитина (48,5±1,7 випадків на 100 госпіталізованих) виховується у неповній сім’ї, кожен четвертий випадок отруєння (27,6±1,4 на 100 госпіталізованих) вперше встановлюється не батьками, а сторонніми особами; понад половина отруєнь (58,3±1,4 на 100 госпіталізованих) пов’язана з проявом токсичної дії речовин переважно немедичного призначення, дві третини цих дітей (62,1±1,4 на 100 госпіталізованих) під час госпіталізації мають отруєння середнього ступеня тяжкості.

3. Визначено основні фактори ризику виникнення гострих отруєнь дітей 0–14 років, основними з яких є: вік дитини (0–4 років), недоліки догляду за дітьми з боку батьків, їхня необізнаність з питань запобігання гострим отруєнням, робочі дні тижня, вечірні години. Доведено, що дві третини (69,9%) випадків гострого отруєння дітей 0–14 років трапляються за обставин недостатнього догляду за дитиною вдома, кожен п’ятий випадок (20,7%) пов’язаний з порушенням правил використання токсичних речовин, неуважним ставленням до приготування та вживання страв. Суїцидальні спроби, як причина навмисних отруєнь, становлять 5,5% у загальній структурі обставин отруєння. Встановлено, що пік частоти гострих отруєнь медикаментозної етіології припадає на вересень, жовтень, листопад, що корелює із сезонним зростанням захворюваності органів дихання серед дітей та відповідно почастішанням вживанням ними ліків. Підвищення рівнів отруєнь немедикаментозної етіології у травні, вересні, жовтні співпадає в часі з періодом вегетації грибів, а також збільшенням у травні вживання алкогольних напоїв у сім’ях у відносно чисельні святкові дні.

4. Обґрунтовано і рекомендовано для впровадження модель проведення профілактичної роботи на державному, відомчому, сімейному та індивідуальному рівнях. З метою підвищення рівня превентивних знань батьків щодо правил токсикологічної безпеки у побуті проведено систематизацію та впроваджено рекомендації щодо зберігання, використання та ліквідації хімічних речовин у побуті.

5. Встановлено, що основними підсистемними елементами токсикологічної допомоги дітям з гострими отруєннями в умовах великого міста є швидка та стаціонарна допомога. Питома вага звертань за амбулаторно-поліклінічною допомогою з приводу гострих отруєнь не перевищує 1%. Розроблено математичну багатофакторну модель комплексного впливу факторів із визначенням парціального впливу кожного з чинників на результативність роботи бригад швидкої медичної допомоги. Доведено, що етіологія отруєння (=0,77), вік потерпілого (=0,53) та група організаційних заходів, які зумовлені кваліфікацією лікарів (=0,32) є найбільш впливовими факторіальними ознаками. Розроблено та рекомендовано для впровадження спосіб прогнозування розвитку тяжкого стану у дітей з гострими отруєннями, що дозволяє оперативно проводити диференційований відбір потерпілих, які потребують екстреної спеціалізованої токсикологічної допомоги. Запропоновано рекомендації щодо підвищення ефективності надання токсикологічної допомоги на догоспітальному етапі.

6. Встановлено, що за період 1996–2002 рр. середні строки перебування дітей з гострими отруєннями в стаціонарі зменшилися з 2,5±0,1 до 1,5±0,1 днів. Побудована нами дескриптивна модель впливу організаційних факторів доводить, що на терміни перебування дітей у стаціонарі значною мірою впливають часові терміни звертання за медичною допомогою від моменту вживання дитиною отрути (=0,67), тривалість попереднього перебування у соматичних відділеннях (=0,31), а також особливості вирішення організаційних питань, адекватність та обсяг лікувальних заходів безпосередньо в стаціонарі (=0,33 та =0,26). Для забезпечення повноти реєстрації випадків гострих отруєнь та можливостей співставлення облікових форм, обґрунтовано та внесено доповнення до офіційної звітної форми №20.

7. Встановлення епідеміологічних закономірностей виникнення гострих отруєнь у дитячому віці, визначення факторів ризику, комплексний аналіз сучасного стану токсикологічної допомоги та результати соціологічного опитування лікарів дозволили обґрунтувати потреби в дитячих токсикологічних ліжках (1,1 на 100 тис. населення 0–17 років) та необхідність розширення в умовах мегаполісу системних функцій токсикологічного відділення (організаційно-методична та науково-консультативна, диференційована підготовка кадрів, інформаційне забезпечення з питань токсикологічної допомоги та профілактики гострих отруєнь), зміни існуючої структури та доцільність організації на його базі науково-практичного центру клінічної токсикології.

Публікації автора:

1. Захарова Н.М. Отруєння грибами дітей та організація медичної допомоги //Укр. мед. часопис. – 2003. – №4. – С. 134–138.

2. Тонковид О.Б., Захарова Н.М. Особливості організації швидкої медичної допомоги дітям з приводу отруєнь в місті Києві // Зб. наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – К.: КМАПО. – 2002.- Вип.11, кн. 3. – С. 88–93. Дисертантом проведено аналіз літературних джерел, збір та аналіз даних, узагальнення результатів.

3. Вороненко Ю.В., Захарова Н.М. Аналіз тривалості лікування дітей з гострими отруєннями в умовах великого міста // Укр. мед. часопис. – 2003. – №6. – С. 95–99. Дисертанту належать збір, аналіз даних, участь у написанні висновків.

4. Вороненко Ю.В., Захарова Н.М. Використання особливостей виникнення хімічних отруєнь серед дітей різних соціальних груп при розробці профілактичних заходів // Укр. мед. часопис. – 2003. – №2. – С. 125–127. Дисертанту належить підготовка статті та участь у написані висновків.

5. Пат. 2984 Україна. Спосіб прогнозування розвитку тяжкого стану у дітей з гострим отруєнням: Пат. 2984 Україна / Ю.В. Вороненко, Н.М. Захарова.-№ 2004021075; Заявл. 13.02.04; Опубл. 15. 09. 2004, Бюл. № 9, кн. №1, С. 5.4.

6. Вороненко Ю.В., Тонковид О.Б., Захарова Н.М. Організаційні елементи екстреної госпіталізації при отруєннях в умовах великого міста // Матеріали наук.-практ. конф. “Організація та управління системою охорони здоров’я, її правове і фінансове забезпечення на сучасному етапі реформування галузі”. – Житомир, 1999. – С. 37–38.

7. Тонковид О.Б., Захарова Н.М. Аспекти первинної профілактики отруєнь у дітей // Тези VII підсумкової наук.-практ. конф. мед. факультету «Сучасні проблеми клінічної та експериментальної медицини»: Тез.доп. – Суми, 1999. – С. 82–83.

8. Захарова Н.М. Консультативна допомога дітям з отруєннями // Наук. конф. студентів та молодих вчених НМУ імені О.О. Богомольця з міжнародною участю: Тез.доп. – К., 2000. – С. 185.

9. Захарова Н.М. Особливості медикаментозних отруєнь та розробка профілактичних заходів серед дитячого населення // Тези 57 наук.-практ. конф. студентів та молодих вчених НМУ імені О.О. Богомольця з міжнародною участю “Актуальні проблеми сучасної медицини”. – К., 2002. – С. 90–91.

10. Тонковид О.Б., Захарова Н.М. Порівняльний аналіз токсикологічної допомоги дитячому населенню міста Києва та дітям інших регіонів // Тези наук.-практ. конф. “Організація токсикологічної допомоги в Україні”. – К., 2002. – С. 16–17.

11. Захарова Н.М. Проблеми використання інформаційних технологій в токсикології // ІV міжнар. наук.-практ. конф. “Інформаційні технології в охороні здоров’я та практичній медицині” : Тез.доп. – К.,2004. – С,35.