Анотація до роботи:

Луговенко Н.В. Механізм державного управління запровадженням накопичувальної системи пенсійного забезпечення в Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного управління. – Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. – Харків, 2007.

Дисертацію присвячено дослідженню заходів, методів, завдань і інструментів державного управління запровадженням накопичувальної системи пенсійного забезпечення в Україні.

Проаналізовано й відокремлено механізм державного управління обов'язковою накопичувальною системою від механізму державного управління добровільною накопичувальною системою. Розроблено практичні рекомендації щодо організаційно-адміністративного забезпечення функціонування Накопичувального фонду як головного суб'єкта накопичувальної системи в Україні.

Виявлено і класифіковано чинники, які стримують процеси запровадження накопичувальної системи пенсійного забезпечення в Україні. З'ясовано роль, функції та принципи державного управління в процесах формування та запровадження обов'язкової накопичувальної системи пенсійного забезпечення. Розроблені принципи є адаптованими до українських реалій.

Обґрунтовано оновлення структурної побудови механізму державного управління запровадженням системи пенсійного забезпечення в Україні. Саме на цьому і ґрунтувалось припущення, що механізм державного управління запровадженням системи пенсійного забезпечення потребує удосконалення з боку додання складової регулювання і нагляд за діяльністю Накопичувального фонду.

Досліджено економічну природу пенсійних активів з точки зору їхньої участі у структурі інвестиційного капіталу з метою розробки основних складових механізму їхнього захисту.

Розроблено й теоретично обґрунтовано інноваційні заходи державного управління в період запровадженням накопичувальної пенсійної системи в Україні. Запропоновано механізм державного управління запровадженням накопичувальної системи пенсійного забезпечення, що знайшло своє відображення в обґрунтуванні структури державного управління, розробці механізму вдосконалення діяльності Накопичувального фонду, визначенні засобів реалізації основних завдань державного управління в цій сфері. Визначено приоритетні напрямки захисту і контролю коштів накопичувальної системи пенсійного забезпечення, який може бути об'єктом подальших наукових розробок.

У сукупності одержані результати дослідження дозволили розв'язати важливе науково-прикладне завдання обґрунтування положень і розробки практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму державного управління запровадженням накопичувальної системи пенсійного забезпечення в Україні. На підставі проведеного дослідження запропоновано такі висновки:

1. Місце і роль державного управління в будь-якій системі пенсійного забезпечення визначається рівнем зрілості економічних відносин суб'єктів системи в цілому і розвитком демократичних процесів в суспільстві. Тому пріоритетом державного регулювання в цій сфері повинно стати вдосконалення механізму державного управління запровадженням накопичувальної системи, регламентація взаємовідносин головних суб'єктів в процесі функціонування окремих елементів системи і захист коштів Накопичувального фонду.

2. Механізм державного управління запровадженням накопичувальної системи полягає в оптимальній реалізації сукупності економічних, адміністративних і правових заходів розв'язання внутрішніх суперечностей пенсійної системи з метою її ефективного функціонування.

3. Концепція державного пенсійного забезпечення в Україні базується на взаємодії чотирьох головних чинників: дефіцит коштів на соціальні витрати, активізація діяльності суб'єктів громадянського суспільства, глобалізація світових економічних відносин, децентралізація та деконцентрація влади. З’ясовано, що дії держави можуть мати політичну заангажованість, що загрожує негативними економічними наслідками в процесі управління діяльністю пенсійної системи.

4. Державне управління пенсійним забезпеченням повинно ґрунтуватись на принципах, притаманних економічним, адміністративним, правовим і ментальним умовам в Україні. Відповідальність суб'єктів ринкового сектора за виконання законодавства має бути чітко визначеною разом з відповідальністю органів державного управління. Показником демократизації суспільних відносин в Україні стане паритетність участі держави, роботодавців та застрахованих осіб в управлінні Накопичувального фонду.

5. Державний накопичувальний фонд та інші недержавні пенсійні фонди мають спільний характер діяльності на фінансовому ринку, але схема управління пенсійними активами є різною. Держава не володіє суттєвими важелями впливу на діяльність недержавних пенсійних фондів, окрім регламентації операцій з пенсійними активами, а діяльність Накопичувального фонду чітко регульована організаційно-правовими відносинами. Тому системи обов'язкового та добровільного пенсійного забезпечення повинні бути відокремленими на підставі специфіки їхніх складових і правових норм в рамках чинного законодавства.

6. Незадовільний стан економічного розвитку країни, повільне зростання ВВП, відсутність досвіду управління програмами колективних заощаджень, низький рівень довіри населення до корпоративних фінансових структур, відсутність стабільної фіскальної політики, тенденції відтоку капіталу за кордон, нерозвиненість ринку капіталу є основними негативними чинниками, що перешкоджають запровадженню накопичувальної системи пенсійного забезпечення і є основою для опрацювання заходів державного управління нею. Вони реалізовуватимуться за допомогою розробки і застосування системи прогнозування ризиків, створення системи рейтингової оцінки вітчизняних підприємств, упорядкування умов переходу з державного до недержавного пенсійного фонду, вдосконалення досвіту управління колективними заощадженнями в Україні.

7. Результатом реалізації вдалої політики держави щодо захисту і контролю коштів накопичувальної системи пенсійного забезпечення є розробка комплексу пріоритетних напрямів державного управління у вигляді урядових та неурядових наглядових інституцій, державного моніторингу діяльності компаній з управління активами. Розмежування персональної відповідальності кожного члена Ради фонду і радника з інвестиційних питань дозволить приймати ефективні рішення й нести за їх реалізацію адміністративну відповідальність; забезпечення відкритості і прозорості інформації; зменшення ризиків втрат пенсійних активів і поповнення його бюджету є результатом розробки економічного плану Накопичувального фонду.

8. Досвід зарубіжних країн свідчить про те, що у світі не існує жодних фінансових інструментів, які б повністю гарантували прибутковість пенсійних заощаджень. У той же час пенсійні активи є надійним джерелом формування ринку позичкового капіталу в державі; його формування, управління і вдосконалення є пріоритетом державного управління. Дії держави в цій сфері можуть мати політичну спрямованість, недосконалі засоби та інструменти державного управління призводять до кризи пенсійний систем інших країн. Методи державного управління спрямовані на постійний моніторинг, навчання персоналу Накопичувального фонду, оновлення технічного забезпечення є запорукою надійності й стабільності його функціонування.

9. Особливу увагу слід звернути на структурну побудову механізму державного управління накопичувальною системою пенсійного забезпечення, головною метою якого є створення умов для ефективного функціонування і розвитку накопичуальної системи пенсійного забезпечення; а пріоритетним заходом удосконалення механізму – складова “регулювання і нагляд за діяльністю Накопичувального фонду”, розроблена на принципах, які також більш притаманні пенсійному забезпеченню в умовах українських реалій.

10. З’ясування конкретних проблем і виявлення глибинних чинників на шляху підвищення ефективності державної політики щодо функціонування накопичувальної системи пенсійного забезпечення ґрунтувалось на результатах експертного опитування і дозволило визначити низку недоліків, що притаманні діяльності органів державного управління, їх усунення є запорукою ефективності системи пенсійного забезпечення. Недовіра громадян до недержавних пенсійних фондів є причиною того, що розвиток накопичувальної системи найбільш ймовірний в наступні п'ять-сім років. Необізнаність громадян у питаннях пенсійного забезпечення є також результатом недосконалої політики держави й потребує її негайної корекції.

11. Висновки, отримані в результаті структурно-функціонального аналізу, свідчать про неефективне управління вітчизняною пенсійною системою, зокрема недосконалість системи підготовки працівників Пенсійного фонду України. Дослідження дозволили оцінити ступінь недовіри громадян до державної пенсійної системи, рівень негативної оцінки перспектив діяльності Накопичувального фонду України.

12. Така оцінка пов'язана із загальним погіршенням економічної ситуації, ймовірністю фінансових ризиків, зокрема розкраданням коштів, нестабільним станом економіки протягом останніх двох років. Наявність негативної динаміки у багатьох економічних галузях у цілому характеризує неефективну економічну політику держави. Виходячи з цього, експертні висновки та рекомендації вважаються доцільними для подальшого вдосконалення механізму державного управління запровадженням накопичувальної системи пенсійного забезпечення в Україні.

Публікації автора:

1. Луговенко Н.В. Соціально-економічні інструменти держави у сфері пенсійного забезпечення // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2005. – Вип. 3 (23). – С. 338-394.

2. Луговенко Н.В. Принципи державного регулювання інвестиційних пенсійних фондів і страхових компаній // Менеджер: Вісн. Дон. держ. ун-ту управління. – Донецьк: ДонДУУ, 2006. – Вип. 1 (35). – С. 36 – 39.

3. Луговенко Н.В. Інструменти државного управління накопичувльною системою в Україні // Держава та регіони. – Серія: Державне управління: Наук.-вироб. журн. Гуманітарного ун-ту "ЗІДМУ", 2005. – № 3. – С. 102-106.

4. Луговенко Н.В Роль держави в створенні ефективного механізму захисту пенсійних активів від ризиків пенсійних втрат // Статистика України. – 2005. – № 1. – С. 89-93.

5. Луговенко Н.В. Основні аспекти вдосконалення механізму державного управління накопичувальної системи пенсійного забезпечення // Теорія та практика державного управління: Зб. наук. пр. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2006. – Вип. 2(14). – С. 213-220.

6. Луговенко Н.В. Державне управління пенсійними фондами: зарубіжний досвід і можливості його використання в Україні // Теорія та практика державного управління: Зб. наук. пр. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2005. – Вип. 1(10). – С.130-134.

7. Луговенко Н.В. Економічні стандарти пенсійного забезпечення на прикладі Польщі // Державна кадрова політика України в умовах європейської інтеграції: Зб. матеріалів. наук.-практ. конф., 21 вересня 2005 р. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2005. – С. 85-86.

8. Луговенко Н.В. Податки в Україні: шлях від карної до стимулюючої функції // Міжбюджетні відносини та податкова політика в Україні: Зб. матеріалів наук.-практ. конф., 30 листопада 2004 р. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2005. – С. 114 -115.

9. Луговенко Н.В. Підготовка актуаріїв для впровадження системи недержавного пенсійного забезпечення // Державне управління та місцеве самоврядування: Тези V Міжнар. наук. конгресу, 23 лютого 2005 р. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2005. – С. 19-20.

10. Луговенко Н.В. Политика государств в отношении пенсионных инвестиций // Качество жизни как важнейший критерий оценки эффективности государственного и муниципального управления: Сб. материалов III Междунар. Науч.-практ. конф. студентов и аспирантов. – Курск, 2005. – С. 197-201.

11. Єлагіна Н.В Інвестування пенсійних активів у фондовий ринок України: реалії та перспективи // Державне управління та місцеве самоврядування: Тези ІV Міжнар. наук. конгресу, 26 лютого 2004 р. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2004. – С. 139-140.