| Основний науковий результат дисертаційної роботи складається в розробці механізму фінансового контролю ефективності використання державних коштів „преактивного” типу. Загальні висновки і результати дослідження зводяться до наступного: 1. У процесі аналізу теоретичних підходів до оцінки ефективності використання державних коштів було визначено: контроль використання державних коштів є необхідним елементом реалізації соціально-економічної політики держави. Контрольні заходи можуть виконувати функцію зворотного зв'язку в процесі досягнення цілей і задач, визначених державою. Контроль є ефективним, якщо він має стратегічний характер, націлений на досягнення конкретних результатів, своєчасний, гнучкий, простий і економічний; метою державного фінансового контролю в Україні є забезпечення законності й ефективності використання державних бюджетних і позабюджетних фінансових коштів і державної власності. Механізм державного фінансового контролю - це сукупність умов, форм і методів впливу суб'єктів контролю на його об'єкти з метою забезпечення пріоритетів фінансової політики держави. 2. Доведено, що державний фінансовий аудит є різновидом державного фінансового контролю і складається в перевірці й аналізі фактичного стану справ щодо законного й ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і вірогідності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю. 3. Аргументовано, що формування методики проведення аудита ефективності потребує детального розгляду поняття ефективності використання державних (у тому числі бюджетних) коштів: у широкому змісті, ефективність - якісна категорія, пов'язана з інтенсивністю розвитку того чи іншого процесу. Вона відображує глибинні процеси удосконалення, що відбуваються у всіх його елементах, і виключає механістичні підходи. Ефективність розглядається також як одна з властивостей системи. Ця властивість, належить тільки процесам як операціям, виявляється при функціонуванні системи і залежить як від характеристик самої системи, так і від зовнішнього середовища. Незважаючи на простоту визначення ефективності як відношення результату до витрат, загальна згода щодо того, що означає ефективність як у теоретичному, так і в практичному змісті, відсутня. Розходження у визначенні ефективності відображують прихильність до одного з трьох загальних методів аналізу явищ, що розглядаються: цільового, системного і багатопараметричного підходів; аудит ефективності використання державних коштів, відповідно до стандартів ІNTOSAІ, містить у собі наступні елементи: а) перевірку економності використання організацією, що перевіряється, державних коштів, витрачених на досягнення конкретних результатів її діяльності; б) перевірку продуктивності використання організацією трудових, фінансових і інших ресурсів у процесі виробничої й іншої діяльності, а також використання інформаційних систем і технологій; в) перевірку результативності діяльності організації по виконанню поставлених перед нею задач, досягненню фактичних результатів порівняно з плановими показниками з урахуванням обсягу виділених для цього ресурсів. Цей підхід до визначення ефективності покладений в основу запропонованої методики проведення аудиту ефективності використання державних коштів. 4. Обґрунтовано методологічний підхід до реалізації аудита ефективності використання бюджетних коштів, заснований на системному підході, який виявляється в наступних положеннях: концептуальний підхід, покладений в основу методології, що пропонується, базується на використанні теорії систем та теорії менеджменту; методологічний підхід передбачає визначення місії і цілей системи, виявлення ролі системи в реалізації стратегії соціально-економічного розвитку держави. Через те, що для організацій існує місія і загально організаційні цілі, існує доцільність оцінювати ефективність процесів організації з погляду їх адекватності місії (соціальна чи системна ефективність), а також з погляду базових цілей функціонування організації (функціональна, у тому числі - економічна ефективність); подальший аспект аналізу стосується взаємодії системи з зовнішнім середовищем. Він характеризує зв'язки „вхід – вихід” основних бізнес-процесів системи; підхід передбачає процесну організацію внутрішнього середовища „вхід - процес – вихід” об'єкта, аналіз сукупності процесів функціонування і тестування їх на відповідність місії, цілям; основна методика сканування ефективності функціонування й оптимізації структури організації - реінжиніринг бізнес-процесів. BPR дозволяє представити організацію у вигляді процесів, а потім оцінити їх відповідність місії і цілям, після чого запропонувати рекомендації з реінжинірингу найбільш неадекватних з них. Аудит ефективності реалізується групою консультантів-експертів у вигляді процесу, який організаційно і функціонально визначається як проект. 5. В цей час державний аудит ефективності виконання бюджетних програм в Україні є централізованим, орієнтованим на „замовлення” Кабінету Міністрів України, носить реактивний характер, тому що реагує на вже існуючі проблеми, і спрямований на виявлення причин неефективного використання коштів у загальнодержавному масштабі. У роботі доведено. що актуальним в Україні є формування такої методики аудита ефективності використання державних коштів, яка б: була орієнтована на аналіз ефективності використання державних коштів всіма об'єктами, а не тільки в процесі реалізації державних бюджетних програм; давала би можливість аудита ефективності використання державних коштів кожним об'єктом окремо, а не орієнтації аудита на загально галузевий аналіз; мала преактивний характер, тобто дозволяла виявити неефективне використання коштів до того моменту, коли воно набуде системного характеру і проявиться на загальнодержавному рівні; була децентралізованою – „замовниками” аудита ефективності повинний виступати не тільки Кабінет Міністрів України. Навпаки, Контрольно-ревізійна служба і її відділення на місцях повинні мати можливість самостійної ініціації аудита ефективності, який реалізується у співробітництві з органами виконавчої влади і місцевого самоврядування; мала б чіткий алгоритм реалізації, що давав би можливість виділення універсальних критеріїв ефективності. Універсальні критерії ефективності складають базу для контролю процесів у динаміці, для формування порівняльної внутрішньовідомчої статистики. 6. У процесі аудита ефективності, як правило, застосовуються наступні методи: а) аналіз методів організації роботи об'єктів, що перевіряються; б) аналіз результатів роботи об'єктів; в) аналіз конкретних ситуацій; г) аналіз наявних даних; д) обстеження. Комплекс методів аудита ефективності використання державних коштів запропоновано доповнити низкою методів, що дозволяють не тільки констатувати, але й коригувати стан суб'єкта господарювання. В якості подібних методів запропоновано використовувати: метод „чорного ящика”, метод прогнозу розвитку суб'єкта господарювання, метод управління за результатами, аналітичний метод побудови карт мислення, а також технологію реінжиніринга бізнес-процесів. 7. Технологія проведення реінжиніринга бізнес-процесів, що пропонується для застосування в процесі аудита ефективності використання державних коштів, ґрунтується на визначенні місії об'єкта, що аналізується, його цілей і бізнес-процесів, які забезпечують реалізацію цих цілей. Ефективність бізнес-процесів аналізується з використанням інформації про ресурсне, у тому числі фінансове, забезпечення їх „входів” і результуючих, зокрема, вартісних, характеристиках „виходів”. Для аналізу об'єкта використовується метод цільової декомпозиції, а також декомпозиції бізнес-процесів. Розрахунок ефективності бізнес-процесу певного рівня декомпозиції реалізується за наступним алгоритмом: визначення нормативного і реального „входів” бізнес-процесу, визначення нормативного і фактичного „виходу” бізнес-процесу, розрахунок ефективності бізнес-процесу. Для розрахунку ефективності бізнес-процесів використовується відносна система оцінок, у якій нормативні значення „входу” і „виходу” бізнес-процесу прирівнюються 1 (одиниці). Тоді і нормативне значення ефективності бізнес-процесу також є рівним 1 (одиниці). Фактичні значення характеристик бізнес-процесів оцінюються по відношенню до нормативних. 8. Запропонована методика проведення аудита ефективності використання державних коштів включає наступні основні етапи: 1) збір інформації, фактичних даних, виявлення структури бізнес-процесів об'єкта, 2) підготовку висновків за результатами перевірки; 3) формування звіту про результати аудита ефективності; 4) перевірку виконання рекомендацій з результатів аудита ефективності. Методика складена з урахуванням обґрунтованого методологічного підходу, міжнародних стандартів аудита ефективності і досвіду розвинених країн. 9. Визначено організаційний аспект механізму фінансового контролю ефективності використання державних коштів, що складає представлення структури і функцій взаємодіючих організацій, установ, які є ланками запропонованого механізму, а також способи їх взаємодії. У процесі функціонування розглянутого механізму передбачається наявність 4 груп учасників: замовники, виконавці, об'єкти аудита і споживачі товарів/послуг об'єктів аудита. Структура і функції цих груп удосконалені таким чином, щоб у процесі фінансового контролю ефективності використання державних коштів забезпечити наявність зворотного зв'язку для прийняття своєчасних і якісних управлінських рішень на внутрішньо-системному і метасистемному рівнях управління заданим об'єктом аудита. Таким чином, запропонований механізм є інструментом державного контролю „преактивного типу”, що дозволяє значно збільшити ефективність діяльності об'єкта, і, як наслідок, підвищити ефективність використання ним державних коштів заздалегідь, до того моменту, коли неефективність діяльності стане очевидною. Крім того, цей механізм характеризується ефектом, що дозволяє узгодити діяльність об'єкта з напрямками соціально-економічного розвитку держави і завданнями її фінансової політики - за допомогою дослідження результативності місії об'єкта. | 