У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення науково-практичного завдання щодо дослідження змісту, сутнісних рис, характерних ознак і особливостей механізму функціонування соціальної складової економічної безпеки та його вдосконалення. 1. Дослідження показало, що відповідно до тенденцій, які відбуваються в сучасній соціально-економічній системі України в контексті безпеки, економічна безпека виступає як стан, за якого економічна система здатна створювати матеріальні та фінансові ресурси, що є достатніми для життя та розвитку особистості, соціальної, воєнно-політичної стабільності суспільства, а також створює умови для економічного зростання. 2. Важливим теоретичним моментом при дослідженні внутрішніх особливостей механізму дії соціальної складової економічної безпеки є з’ясування об’єкту його функціонування. Ним виступає комплекс соціально-економічних відносин з приводу забезпечення державою можливості людини задовольняти свої фізіологічні, соціальні і духовні потреби в обсязі, що необхідний для підтримки пристойного життя. Структура цих відносин проявляється через формування та регулювання доходів населення; гарантування соціального захисту населення; охорони здоров’я та демографічної ситуації; забезпечення економічними благами; відтворення та зайнятості робочої сили; сфери освіти, науки; забезпечення житлом. 3. Рівень і ступінь реалізації механізму функціонування соціальної складової економічної безпеки визначає господарський механізм. Господарський механізм є невід’ємним структурним елементом економічної системи, він складається з сукупності форм і методів регулювання економічних процесів і суспільних дій господарюючих суб’єктів на основі використання економічних законів, соціально-економічних регуляторів, правових норм та інституційних утворень. Можливість формування і застосування механізму функціонування соціальної складової економічної безпеки реалізується через функції господарського механізму: реалізації відносин власності пануючого типу власності; об’єднання і взаємодії продуктивних сил і економічних відносин; узгодження і забезпечення руху економічних інтересів; створення умов для вирішення суперечностей; формування поля взаємодії між механізмом дії і механізмом використання економічних законів. 4. Механізм функціонування соціальної складової економічної безпеки є функціональним та інституціональним способом організації взаємодії елементів соціальної та економічної системи з метою координації та управління соціально-економічними процесами для забезпечення реалізації національних економічних інтересів, запобігання соціальним загрозам економічної безпеки, ліквідації їх наслідків і досягнення на цій основі такого рівня економічної безпеки, який би сприяв ефективному досягненню загальноекономічних і соціальних цілей. Функціями досліджуваного механізму є: створення організаційно-правових засад для побудови, функціонування та розвитку системи соціального забезпечення економічної безпеки; забезпечення її діяльності на сучасному етапі та у перспективі (вироблення Стратегії соціального забезпечення економічної безпеки; прогнозування, виявлення та оцінка можливих соціальних загроз економічній безпеці організація діяльності щодо запобігання та усунення впливу таких загроз, а також ліквідація наслідків впливу дестабілізуючих чинників); участь у міжнародних системах соціально-економічної безпеки (розробка і прийняття відповідної нормативно-правової бази, що регулює міждержавні відносини у сфері соціально-економічної безпеки). 5. Рівень соціальних ризиків, небезпек та загроз економічній безпеці вимірюється за допомогою кількісних показників соціально-економічної дійсності та граничних значень економічної безпеки. Структурно система соціальних індикаторів включає в себе групу показників обсягу, структури, динаміки грошових доходів та витрат; групу показників рівня бідності та диференціації населення за величиною грошових доходів на душу населення; група показників зайнятості та праці; групу показників доступності для населення послуг соціальної сфери та забезпеченість його цими послугами. З метою визначення рівня економічної безпеки граничні значення соціальних показників мають використовуватися на усіх стадіях розробки державних документів стосовно соціально-економічного розвитку країни. 6. Під впливом різноманітних чинників суспільного життя на сучасному етапі розвитку України проявляються негативні тенденції розвитку соціальної сфери в контексті економічної безпеки, найнебезпечнішою з яких є бідність і злиденність частки населення. Подоланню та попередженню загроз має сприяти реалізація механізму соціальної складової економічної безпеки шляхом: 1) зміни соціальної структури суспільства; 2) подолання бідності; 3) зміна соціального самопочуття людини; 4) формування середнього класу. 7. Основними напрямами реалізації і вдосконалення механізму функціонування соціальної складової економічної безпеки є: поступове підвищення частки заробітної плати в структурі собівартості продукції; сприяння легалізації „тіньових” заробітних плат, що збільшить нагромаджувальну частину пенсійних фондів; введення державного страхування ризиків кредитування, що полегшить умови кредитування; широке впровадження національної системи масових електронних платежів; збільшення привабливості банківських вкладів, особливо в національній валюті; встановлення більш вигідних умов усіх видів страхування; реформування системи надання соціальних пільг; впровадження моделі розрахунку соціального бюджету; державне сприяння формуванню середнього класу. Реалізація такої стратегії розвитку соціальної сфери, в основі якої полягають соціальні цілі економічних реформ, має забезпечити соціальний захист та соціальні гарантії населенню, що дасть можливість підвищити рівень економічної безпеки. | 