У дисертації зроблено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми, що полягає у поглибленні розуміння концептуальних засад функціонування ТНК та їх впливу на національну економіку, на основі чого розроблено механізм узгодження інтересів ТНК зі стратегічними пріоритетами національної економіки. Результати проведеного дослідження дозволили сформулювати висновки, що характеризуються науковою новизною і мають теоретико-методологічне і науково-практичне значення: 1. Багатогранність феномену ТНК зумовлює необхідність комплексного визначення ТНК як компанії, що поєднує значну частку закордонних активів, прибутків, обороту та кількості працівників з активною закордонною діяльністю, використанням глобального бачення та ефективним механізмом взаємодії між філіалами. Визначальною характеристикою ТНК є можливість трансфертного ціноутворення, що принципово виокремлює ТНК з-поміж інших компаній. Сучасні ТНК є основним суб’єктом формування геокорпоративних систем в умовах посилення інтеграційних та глобалізаційних процесів у сучаснiй свiтовiй економiцi, а причини транснаціоналізації поділяються на зовнішні (спричинені зовнішніми впливами) та внутрішні (детерміновані логікою внутрішнього розвитку компанії). 2. Поширеним концепціям оцінки впливу ТНК на національну економіку (зайнятості, податкових надходжень, доданої вартості та платіжного балансу) притаманні певні недоліки - концепції зайнятості та платіжного балансу не враховують вплив ТНК на споживачів, а концепція податкових відрахувань ігнорує зміни доходів і купівельної спроможності населення. Недостатня і увага цих концепцій до нематеріальних аспектів, таких як вплив на технологічний чи управлінський рівень. Тому необхідне врахування додаткових критеріїв (вплив на споживачів, рівень доходів населення і технологічний рівень). Неоднозначний вплив ТНК на різні показники зумовлює необхідність комплексного підходу, що дозволяє вибірково стимулювати чи обмежувати можливості використання ТНК відповідних стратегій для досягнення бажаного макроекономічного ефекту відповідно до стратегічних пріоритетів держави. Неможливість вироблення універсальних рекомендацій щодо регулювання діяльності ТНК зумовлює необхідність класифікації випадків експансії ТНК. Як базовий критерій для диференціації рекомендується використовувати стратегії експансії. Оптимальним визнано поділ стратегій на експортні (класифікаційною ознакою яких є перетин кордону готовою продукцією), контрактні (передача нематеріальних активів) та інвестиційні (перетин кордону матеріальними активами) з наступним вторинним поділом по групах. Співставлення декларованого та реального типів стратегій дозволило виділити (на додачу до 3 “чистих” типів) 6 можливих “замаскованих” стратегій. Виявлено, що стратегії з переважанням ризику декларованого компонента дозволяють латентний трансферт коштів у материнську компанію, а стратегії з переважанням ризику реального компонента - приховане “субсидування” місцевого філіалу. Систематизація досвіду сучасних ТНК дозволила виділити чотири підходи до вибору стратегії транснаціоналізації - “традиційний”, “обережний”, “алгоритмічний” та “варіантний”. Їх порівняння показало найбільшу перспективність “варіантного” підходу, недоліки якого можуть бути зменшені шляхом застосування оптимізаційної економіко-математичної моделі. 3. Кореляційний і трендовий аналіз не підтвердили тезу про хвилю глобалізації у світовій економіці - попри незаперечну інтенсифікацію процесів злиття і поглинання (ЗіП) у світовій економіці, темпи яких відображаються степеневими та експоненціальними функціями, темпи приросту кількості та обсягів закордонних угод не перевищують загальних темпів ЗіП. Тому, хоч самі явища глобалізації і транснаціоналізації є незаперечною ознакою сучасної світової економіки, говорити про нову хвилю міжнародного ЗіП компаній немає достатніх підстав - мова йде лише про концентрацію капіталу. Поєднання теорій Й.Шумпетера з теорією технологічного розриву Б.Познера дозволило обгрунтувати позитиви укрупнення компаній у динамічних та високотехнологічних галузях, де мінливість ринків унеможливлює зловживання монопольною владою. 4. Структура та динаміка потоків ПІІ в Україну відображає орієнтацію іноземних інвесторів на отримання швидкого прибутку, схильність до фінансових зловживань та відмивання коштів; про це свідчить і висока частка оффшорних інвестицій. Аналогічні результати дає структурно-галузевий аналіз діяльності іноземних ТНК, що виявляє їх негативний вплив на низку галузей української економіки, зокрема - автомобілебудування, тютюнову та харчову промисловість. Підтвердилось і припущення про існування “замаскованих” стратегій: виявлене абсолютне домінування експортних стратегій завоювання українського ринку логічно доповнюється існуванням псевдоінвестиційних стратегій та орієнтацією ліцензійних та інвестиційних стратегій в Україні на короткострокові прибутки та латентний трансферт коштів з економіки. Виявлено негативний вплив експансії іноземних ТНК на суміжні галузі економіки. 5. Для оптимізації вибору стратегії розроблено економіко-математичну модель, базовану на мінімізації зваженої суми “несприятливих” критеріїв. Емпіричне тестування моделі довело можливість практичного застосування, оскільки виявлені незначні розбіжності не заперечують її висновків, а лише вимагають пристосування до галузевої специфіки. Запропонована модель може використовуватись як компаніями (для вибору оптимальної стратегії), так і урядом - для виявлення реальної мотивації ТНК. 6. Моделювання впливу ТНК на макроекономічні показники держави порівняно з впливом альтернативного національного виробника показало, що при завищеному оподаткуванні фінансові інтереси ТНК протилежні до інтересів держави, а вплив на економіку несприятливий, порівняно з впливом національного виробника. Водночас при заниженні податків інтереси ТНК можуть бути узгоджені з національними, а вплив ТНК на макроекономічні показники сприятливіший від впливу національного виробника (що підтверджується емпіричними даними) за умови жорсткого обмеження оффшорних операцій. 7. Недоцільним визнане обмеження імпорту в Україну іноземними ТНК (за винятком стратегічних галузей); натомість для прискорення економічного зростання виправдане застосування експорторозширюючого імпорту. Необхідна кваліфікована попередня оцінка контрактних стратегій (що в Україні використовуються переважно для замаскованого експорту капіталу з економіки), в той час закупівля ліцензій доцільна лише для підвищення конкурентоспроможності українських підприємств. Регулювання інвестиційних стратегій повинно залежати від типу створюваного ТНК підприємства. Доцільно обмежувати експансію підприємств, орієнтованих на ринок (які через необмежені латентні можливості ТНК становлять для економіки ще більшу загрозу, ніж імпорт), і підприємств, орієнтованих на природні ресурси. Водночас слід заохочувати експансію ТНК, орієнтованих на місцеву робочу силу, що дозволяє покращити платіжний баланс, підсилити позиції національної валюти і знизити безробіття з паралельним підвищенням загального технологічного та управлінського рівня. Особливого значення набуває зважена фіскальна політика, бо у випадку ТНК високі податкові ставки призводять до погіршення макроекономічних показників. Тому завищене оподаткування орієнтованих на експорт філіалів ТНК є неприпустимим. Водночас з огляду на високоімовірний негативний вплив слід обмежувати можливості придбання іноземними ТНК місцевих підприємств. 8. Альтернативою до перетворення українського ринку в сферу ексклюзивної діяльності іноземних ТНК повинна стати урядова програма стимулювання становлення українських ТНК, перспективи створення яких достатньо реальні, а їх формування може стати одним зі стратегічних пріоритетів державної політики, що за умови створення відповідного зовнішнього середовища (поєднання заниженого оподаткування з вибірковим стимулюванням перспективних підприємств та галузей) дозволить різко підвищити конкурентоспроможність економіки та за рахунок ексклюзивних можливостей ТНК забезпечити виживання національних підприємств в умовах, коли “чистий” національний виробник неминуче програє конкурентну боротьбу. При цьому забезпечення балансу між іноземними та “українськими” ТНК загострить конкурентну боротьбу на ринку і сприятиме як кращому задоволенню потреб споживачів, так і підвищенню конкурентоспроможності національної економіки. Найсприятливішими для формування українських ТНК галузями є ВПК, машинобудування, авіаційна, ракетно-космічна, металургійна та хімічна промисловість, електроніка, транспорт, легка та харчова промисловість, наукові дослідження, програмування та веб-дизайн, а оптимальними стратегіями транснаціоналізації - стратегії первинного експорту з наступною інтенсифікацією його підтримки та поступовою транснаціоналізацією відповідно до алгоритмічного підходу. Водночас рекомендоване заниження податкових ставок в Україні зробить більш вигідним застосування інвестиційних (псевдоінвестиційних) стратегій, що дадуть змогу суттєвого покращення макроекономічних показників України разом з можливостями обходження іноземних митних обмежень. | 