У сукупності одержані результати дослідження дозволили вирішити науково-прикладне завдання щодо обґрунтування теоретичних засад, опрацювання механізму та розробки практичних заходів стосовно вдосконалення взаємодії органів податкової служби з громадськістю на територіальному рівні на основі сучасних положень науки державного управління, а також наявного стану відносин між державою та населенням у сфері оподаткування. На підставі поданих у дисертації матеріалів проведеного дослідження можна сформулювати такі загальні висновки. 1. Громадську думку необхідно розглядати як прояв соціального настрою представників тих соціальних груп, хто стикається зі спільними проблемами і разом шукає шляхи їх розв’язання у певний проміжок часу. Разом з цим, соціальний настрій представляє собою елемент реально функціонуючої суспільної свідомості, який означає практичну готовність до дії і є невід’ємним компонентом поведінки. Особливе місце в механізмі формування як соціального настрою, так і громадської думки посідає соціальна інформація, котра виступає сукупністю знань, відомостей, даних і повідомлень, що формуються та відтворюються в суспільстві і використовуються індивідами, групами, організаціями, різними соціальними інститутами для регулювання соціальної взаємодії. 2. Виходячи з розгляду існуючих моделей взаємодії держави і громадськості в комунікаційному просторі, доцільно здійснювати таку взаємодію за двосторонньою симетричною моделлю. При цьому основними принципами діяльності органів державного управління щодо взаємодії з громадськістю мають бути: пріоритету громадських інтересів, достовірності, етичності, ефективності, науковості і своєчасності. 3. Здійснення взаємодії з громадськістю в органах державного управління має враховувати особливості цієї діяльності стосовно даних організацій. До них належать такі: акцентування на ідеологічній складовій; упровадження двобічної симетричної моделі для забезпечення ефективної взаємодії з громадськістю; створення позитивного іміджу органів влади та здійснення взаємодії із ЗМІ; реалізація механізму комунікації органів державного управління з громадськістю; специфічність принципів, що мають бути покладеними в основу комунікаційного механізму. До того ж у реалізації даного механізму необхідно враховувати те, що одержувач інформації виступає здебільшого у вигляді великих соціальних груп (або навіть усього суспільства) на відміну від приватних організацій, для яких одержувачем є зазвичай невеликі групи людей. 4. Особливості системи оподаткування, як однієї з підсистем, що виникають у процесі взаємодії держави з громадськістю, обумовлені роллю і місцем податків у структурі суспільних відносин. Податки проявляються в процесі вилучення частини вартості доходу громадян, підприємств, установ, організацій на користь загальнодержавних, суспільних потреб та потреб територіальних громад. Виходячи з цього, податки виступають не тільки економічним, але й водночас важливим соціальним інститутом. 5. Виходячи зі специфіки функціонування системи оподаткування в умовах демократичної, правової, соціальної держави, до загально визнаних принципів оподаткування (економічних, правових і організаційно-функціональних) необхідно додати ще дві групи: загальносистемні й соціальні. До першої групи належать принципи, що забезпечують функціонування системи оподаткування: своєчасності сплати податків, єдиного підходу, наукової обґрунтованості, гнучкості системи оподаткування, рентабельності податкових заходів. До другої можна віднести принципи, які дозволяють органічно інтегрувати систему оподаткування у структуру суспільних відносин. Це принципи поєднання інтересів держави, регіонів і територіальних громад, доступності для громадськості та сприяння соціально-економічному розвитку. 6. Сучасна система оподаткування виконує п’ять основних функцій: фіскальну, контрольну, регулюючу, соціальну, заохочувальну. Відповідно до цього у чинному законодавстві представлені і функції державної податкової адміністрації, і податкових інспекцій. Проте в теперішній час в Україні система оподаткування зосереджена майже повністю на реалізації перших двох функцій. Ефективне виконання інших потребує налагодження належних комунікацій з об’єктами оподаткування, зокрема, з громадськістю. 7. Проведений аналіз та результати проведеного соціологічного дослідження свідчать про те, що основними проблемами взаємодії держави і громадськості в податковій сфері є такі: складність для розуміння платників податків; незручність сплати податків; завелика кількість податків фіскальних зборів, обов'язкових платежів; низький рівень якості обслуговування в податкових органах; централізована система оподаткування; нерівномірність розподілу податкового тягаря; недостатній рівень наукової обґрунтованості системи оподаткування; велика кількість контролюючих органів і неефективність використання ними бюджетних коштів. 8. Існуючі проблеми взаємодії органів податкової служби й громадськості можна розв’язати лише через реформування системи оподаткування в Україні. Одним з ключових елементів таких реформ має стати зміна механізмів діяльності органів податкової служби, що буде можливою за умов системного використання всіх функцій управління, а саме: – розробки стратегії податкової політики, яка б передбачала: приведення норм чинного податкового законодавства у відповідність до європейських стандартів; встановлення вичерпного переліку податків і зборів; скорочення числа податків; поступове зниження ставок за основними державними податками і полегшення податкового навантаження на фонд оплати праці; усунення багатократності оподаткування одних і тих же об'єктів; забезпечення збалансованості загальнодержавних, регіональних і приватних інтересів; удосконалення системи відповідальності за податкові правопорушення; забезпечення дієвого громадського контролю за діяльністю податкових органів; – управління внутрішнім середовищем, яке здебільшого находить свій вираз через удосконалення податкового адміністрування на рівні податкових інспекцій, а саме: зміна методів управління персоналом; забезпечення гнучкості організаційних структур; підвищення рівня інформатизації управління; покращання наукового й методичного забезпечення діяльності, упровадження методик оцінки ефективності роботи органів податкової служби; приведення кількісного складу працівників у відповідність до кількості платників податків; – управління зовнішнім середовищем, яке реалізується через удосконалення системи контролю над неплатниками податків (контроль); упровадження дійових підходів впливу на соціальні настрої платників податків, їх ставлення до податків (мотивація); створення при регіональних підрозділах органів податкової служби спеціальних структурних підрозділів, що спеціалізуватимуться на зв’язках з громадськістю. 9. Основними завданнями Центрів із зв’язків з громадськістю державних податкових адміністрацій має стати інформаційне, експертно-аналітичне, консультативно-методичне забезпечення діяльності цих організацій. Відтак до складу даного Центру повинні входити такі основні структурні підрозділи: аналізу і прогнозування соціально-економічних процесів, взаємодії із засобами масової інформації, взаємодії із платниками податків, взаємодії з податковими інспекціями та електронного PR. 10. Здійснення взаємодії органів податкової служби з громадськістю в межах запропонованої двосторонньої симетричної моделі може стати підґрунтям для змін у податковій політиці держави, діяльності податкових інспекцій, соціальних настроїв і поведінки громадян у сфері оподатковування. Зміна ставлення громадськості до податківців і податкової дисципліни передбачає зокрема і діяльність щодо мотивування платників податків, яка може здійснюватися за допомогою соціальної реклами, що буде спиратися на соціально-значущі норми й цінності, позначати умови та способи безпосередньої участі громадян у підтримці життєдіяльності держави та формувати стійку причетність до забезпечення функціонування і розвитку суспільства. 11. Опрацьований механізм покращення взаємодії органів податкової служби з громадськістю на територіальному рівні включає такі складові: створення в регіональних податкових адміністраціях спеціальних окремих центрів із зв’язків з громадськістю, основним завданням яких є забезпечення реалізації двосторонньої симетричної моделі взаємодії з громадськістю у рамках переходу до нових форм і методів податкового адміністрування; створення каналів зворотного зв’язку; налагодження постійної безпосередньої взаємодії з громадськістю; активне використання засобів непрямої взаємодії з громадськістю, таких як співпраця із ЗМІ, електронний PR і соціальна реклама; розробка на підставі інформації, отриманої через зворотний зв’язок, пропозицій щодо вдосконалення взаємодії з населенням та діяльності територіальних податкових адміністрацій у цілому. |
