Основний науковий результат дисертаційної роботи складається в удосконаленні процесів державного регулювання взаємодії великих промислових підприємств із підприємствами малого і середнього бізнесу за допомогою розроблених механізмів державного стимулювання їх взаємодії в цілому по Україні, для природних монополій України й у регіональному аспекті на прикладі Донецького регіону. У процесі дисертаційного дослідження були обґрунтовані наступні висновки, що дозволяють сформувати механізми державного регулювання взаємодії промислових підприємств із підприємствами малого і середнього бізнесу. 1. Аналіз теоретичних основ становлення малого і середнього бізнесу показав, що: модель малого і середнього бізнесу, що формується в тій чи іншій країні є унікальною і залежить від впливу визначальних чинників (детермінант); детермінанти моделі малого і середнього бізнесу доцільно розділити на детермінанти можливості його виникнення і детермінанти його якісного розвитку. Єдиним детермінантом можливості виникнення малого і середнього бізнесу є державний (у тому числі – правовий) детермінант. До детермінантів якісного розвитку малого і середнього бізнесу можна віднести: соціально-культурний чинник, якісний стан національної економічної системи, якісний стан галузей, у яких діють малі підприємства і професійні характеристики трудових ресурсів. 2. Стан національної економічної системи впливає на структуру малого і середнього бізнесу, визначаючи як частку цього виду бізнесу в економіці, так і його галузеву приналежність. Крім того, кожному технологічному укладу відповідає найбільш адекватна модель малого і середнього бізнесу, життєздатна в умовах домінування заданого цим укладом типу виробництв. 3. На сучасному етапі розвитку, з урахуванням аналізу детермінант можливості виникнення і якісного розвитку моделі малого і середнього в Україні можна стверджувати, що роль держави як основного регулятора економічних процесів у цьому випадку складається: у розробці і реалізації стратегії економічного розвитку країни, спрямованої не на тактичне подолання кризових явищ, а заснованої на необхідності стратегічної структурної перебудови національної економічної системи; у впровадженні інтегруючих програм, що забезпечують взаємодію великих промислових підприємств пріоритетних галузей економіки, які мають інноваційну високотехнологічну спрямованість, і підприємств малого бізнесу, у тому числі, як інфраструктури для розвитку пріоритетних галузей. В цілому, представлений підхід до розвитку малого і середнього бізнесу України вимагає розробки і впровадження механізмів державного регулювання, що діють на основі цільових інтегруючих програм. 4. Запропонований державний механізм стимулювання взаємодії підприємств великого бізнесу з малими і середніми підприємствами дозволить вирішити такі проблеми української економіки: стимулювати розвиток малого і середнього бізнесу на довгостроковій основі; поліпшити рівень конкуренції на ринках галузей, на яких функціонують великі промислові підприємства; сформувати регіональні і локальні промислові кластери, що дають довгострокову конкурентну перевагу регіональній і місцевій економічним системам; підвищити рівень систем менеджменту, що використовуються для забезпечення координації функціонування вертикально-інтегрованих бізнес-структур. 5. Впровадження механізму взаємодії великих підприємств із підприємствами малого і середнього бізнесу може бути реалізоване в рамках структури, сформованої на базі Держпідприємництва України, що має регіональні представництва і відповідає за координацію діяльності органів виконавчої влади, пов'язаної з розробкою і реалізацією заходів щодо проведення державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності, ліцензування підприємницької діяльності, державної реєстрації підприємництва. 6. Система взаємодії великого підприємства з підприємствами малого і середнього бізнесу полягає в наступному. Основне підприємство формує систему менеджменту, що включає принципи взаємодії з партнерами, які забезпечують надалі коеволюцію підприємств малого і середнього бізнесу з цим підприємством. Принципи взаємодії передаються через навчальний центр підприємства, що підтримує інформаційну взаємодію в структурі промислового кластера. Взаємодія підприємств здійснюється за допомогою автоматизованої системи управління основним підприємством: MRP, MRP ІІ, ERP, чи будь-якої іншої системи. При цьому в ній обов'язково повинний бути модуль взаємодії з постачальниками. Крім того, система електронних комунікацій між підприємствами кластера забезпечує постійну взаємодію в режимі реального часу. У цілому, не втрачаючи якості взаємодії, інформаційні технології і технології електронних комунікацій дозволяють зробити "м'яку" форму промислової інтеграції підприємств стійкою і конкурентноздатною. 7. Запропонований механізм може бути корисним і для застосування на базі природних монополій України. На рівні природних монополій рекомендується: впровадження системи менеджменту, що дає можливість координувати діяльність підприємств, взаємодіючих з монополією; впровадження системи автоматичного управління виробництвом і постачаннями, що дає можливість координації діяльності взаємодіючих підприємств у віртуальному просторі - систем MRP, MRP ІІ, ERP; створення на базі монополії навчального центра, метою якого є передача стандартів управління і принципів взаємодії малим і середнім підприємствам, що беруть участь в основній діяльності монополії. Кінцевим результатом дії державного механізму сприяння взаємодії підприємств малого і середнього бізнесу з природними монополіями України є такий стан природних монополій, що дозволяє створити мережне об'єднання постачальників, яке не порушує конкурентного стану суміжних ринків. 8. У процесі аналізу моделі малого і середнього бізнесу в Донецькому регіоні була обґрунтована необхідність реструктуризації економіки області в напрямку її демонополізації, заборони на корпоратизацію, розвитку субконтрактінга і формування стійких регіональних кластерів. У рамках розглянутого механізму запропоновано виділити два основних напрямки бізнес-взаємодій, що потенційно повинні привести до становлення двох типів регіональних кластерів: галузевих й інноваційних. Галузеві кластери ініціюються групою підприємств, а інноваційні - одним підприємством-лідером. Обидва типи кластерів спрямовані на досягнення наступних цілей: підвищення конкурентноздатності учасників кластера за рахунок впровадження нових технологій; зниження витрат і підвищення ефективності відповідних наукомістких послуг за рахунок ефекту синергії та уніфікації підходів у логістиці, інжинірингу, інформаційних технологіях, менеджменті якості і т.ін.; забезпечення зайнятості в умовах реформування великих підприємств і аутсорсінга; консолідоване лобіювання інтересів учасників кластера в різних органах влади. 9. Механізм взаємодії великих підприємств із підприємствами малого і середнього бізнесу Донецького регіону передбачає активну участь державних органів регіонального управління. В цілому підсистема управління реалізації цього механізму включає участь: Донецької обласної державної адміністрації, Донецької торгово-промислової палати; наукових, науково-дослідних і навчальних організацій регіону; експертно-аналітичного забезпечення процесу становлення і функціонування кластерів Донецького регіону; а також банків і інших фінансових установ. Підсистема управління розглядається як активний учасник регіональних кластерів, здатний стимулювати, або сповільнювати процеси їх розвитку. 10. Основною організаційною формою, що забезпечує становлення регіональних кластерів як мережних структур, є центр субконтрактації. Функціонування регіональних кластерів доцільно організувати в рамках єдиної системи менеджменту, що враховує необхідність інформаційного обміну між підприємствами учасниками, та сприяє їх погодженому розвитку. Таким чином, механізми державного регулювання взаємодії великих підприємств із підприємствами малого і середнього бізнесу в цілому по Україні, для природних монополій і в регіональному аспекті (на прикладі Донецького регіону) дозволять збільшити частку малого і середнього бізнесу з урахуванням характеристик національної економічної системи. Крім того, впровадження цих механізмів буде мати позитивні наслідки для становлення конкурентноздатної економіки, зниження рівня її монополізації і підвищення якості сучасних систем управління промисловими підприємствами. | 