Анотація до роботи:

Остапчук В.В. Механізми державного управління безперервною освітою в Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – Механізми державного управління – Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2006.

Дисертацію присвячено обґрунтуванню та розробці механізму державного управління безперервною освітою в Україні. У роботі розглянуто зміст та співвідношення категорій „державне регулювання” і „державне управління” в системі взаємовідносин держави та економічної системи , визначено соціальне значення державного управління. Удосконалено поняття „держане регулювання” на підставі сучасного поведінкового підходу та поняття „державне управління” на підставі функціонального підходу. Сформульовано визначення освітньо-економічної системи на підставі процесного підходу та надано її структуру і агреговану схему дії.

Визначено тенденції розвитку вищої освіти в інформаційному суспільстві і обґрунтовано напрямки подальшого розвитку. Досліджено систему управління освітою в Україні. Визначено механізм державного управління системою вищої освіти в Україні.

Удосконалено характеристику видів інновацій в освіті. Сформовано і обґрунтовано механізм розвитку державного управління впровадженням інновацій в вищу освіту з урахуванням циклічності та взаємного впливу всіх складових цього механізму.

Одержані в ході дослідження результати в сукупності розв’язують важливу науково-практичну задачу удосконалення механізму державного управління розвитком вищої освіти шляхом створення системи безперервної освіти інноваційного характеру.

1.Проведений поняттєво-категоріальний аналіз змісту державного регулювання, дозволив встановити, що державне регулювання розглядається або як система заходів, або як система прийняття рішень, або як поводження держави. При цьому ґрунтуючись на сутності державного регулювання визначено, що його доцільно розглядати як поводження держави, тому що держава формує довгострокову стратегію в залежності від зміни макросередовища, що перетерплює трансформацію під впливом факторів останнього.

2. Дослідження сутності поняття „державного управління” і його співвідношення з поняттям „державне регулювання” дозволило визначити, що державне управління поняття більш широке. Так, державне управління являє собою динамічну систему, спрямовану на збалансований розвиток суспільства в рамках окремо взятої держави чи її територіальних утворень на основі адекватної зміни структури і механізму діяльності відповідно до змін соціально-економічної ситуації в країні і розвитку світового співтовариства в цілому.

3. Уперше надано поняття освітньо-економічної системи, що являє собою сукупність елементів, взаємодіючих між собою з метою задоволення потреб індивідуума і держави в сфері формування як індивідуального, так і сукупного інтелектуального капіталу. Запропоновано структуру освітньо-економічної системи і визначено агреговану схему її дії. Встановлено, що функціональність системи носить циклічний характер, життєвий цикл якої такий: формування необхідності й умов становлення системи; процес становлення і розвитку системи; зрілість системи; трансформація системи.

4. Виділено напрямки розвитку вищої школи, що визначають формування освітньо-економічної системи в інформаційному суспільстві: технічний, методологічний, організаційний, якісний, кількісний, інтеграційний і соціальний, у рамках чого визначене конкретне наповнення даних напрямків. Встановлено, що роль державного управління в сфері освіти повинна бути не стільки регулюючою, скільки адаптаційною і спонукальною, тобто сприяти адаптації освітньо-економічної системи до потреб держави, ринку і самого індивідуума.

5. Сформовано структуру узагальненого механізму державного управління безперервною освітою, що заснована на забезпеченні очікуваних характеристик освіти через створення банка інформації про стан освіти і визначення її реальних характеристик.

6. Дослідження пріоритетів державної політики розвитку освіти дозволило згрупувати їх по ряду напрямків: захист прав і інтересів громадян; підвищення якості освіти; реалізація інтересів різних національностей; інновації в освіті; безперервність освіти; використання ринкових механізмів в освіті; відкритість освіти. Визначено, що реалізація цих напрямків можлива тільки шляхом їх взаємо погодження й одночасного розвитку.

7. Розроблено механізм взаємозв'язку безперервної освіти з іншими напрямками державної політики в сфері освіти. Встановлено, що даний механізм здатний забезпечити динаміку розвитку освіти в цілому шляхом пріоритетності факторів адаптивності і інноваційності в освіті. Запропоновано організаційний механізм державного управління безперервною освітою, який містить у собі два рівня – концептуальний і тактичний.

8.З метою стимулювання підвищення рівня підготовки фахівців і якості освіти, як елемента механізму державного регулювання, запропоновано створити Фонд підтримки вищої освіти на муніципальному рівні. У рамках цього розроблена методика розподілу його коштів на основі результатів моніторингу вузів по сформованій системі коефіцієнтів, розрахунок яких дозволяє оцінити як якість фахівців, що випускаються, через їхню затребуваність ринком праці, приріст контингенту вузу, так і внесок вузу в регіональний розвиток за допомогою росту територіальної і міжнародної значущості вузу. Сформовано методики розрахунку ФПВО й оцінки ефективності його використання.

9.Виходячи з природи інновацій і соціально-економічної сутності системи вищої освіти, розроблена схема державного управління впровадженням інновацій в освіту, яка заснована на прямих і зворотних зв'язках між системами державного управління, освіти, інновацій, що дозволяє врахувати як нові технології і нові методи управління, так і сприйнятливість кадрів до інновацій, що дає можливість підготовки кадрів адекватних вимогам ринку праці, держави і суспільства в цілому.

Публікації автора:

Друковані праці у фахових виданнях

1. Остапчук В.В. Государственное регулирование: сущность и классификация авторских подходов // Зб.наук.праць ДонДАУ „Фінансові аспекти державного управління”, т.4, вип. 20, серія „Державне управління”. – Донецьк, ДонДАУ, 2003. – С.134-140.

2. Поважный А.С., Остапчук В.В. Государственное управление непрерывным образованием в информационном сообществе // Зб.наук.праць ДонДАУ „Державне управління процесами жизнедіяльності і галузевого розвитку регіону”, т.4. вип.25, серія „Державне управління”. – Донецьк, 2003. – С.90-98.

Особистий внесок: визначення схеми державного координування підготовкою і перепідготовкою фахівців; обґрунтування основних напрямів удосконалення державного управління перепідготовкою фахівців

3. Поважный А.С., Остапчук В.В. Характеристики государственного управления внедрением инноваций в образование // Менеджер. Вісник ДонДАУ, №2 (28). – Донецьк, 2004. – С. 140-148.

Особистий внесок: формування механізму управління впровадженням інновацій в освіту..

4. Остапчук В.В. Державне управління якістю освітніх послуг // Теорія та практика державного управління. Вип.9. “Державне управління та місцеве самоврядування”. – Х.: Вид-во “ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2004. – С.255-258.

Друковані праці в інших виданнях

5. Остапчук В.В. Формирование Фонда поддержки высшего образования как фактор совершенстования качества образования // Зб.матеріалів 2-ї міжнар.наук.-практ.конф. “Сучасні проблеми управління” . Частина 2 / Уклад.: Б.В.Новіков, І.І.Федорова та ін. – К.: ІВЦ “Політехніка”, 2003. – С.39-40.

6. Поважний О.С., Токарева В.І., Степанчук С.С., Остапчук В.В. Роль держави у фінансуванні освіти: зарубіжний досвід // Зб.наук.праць. Вип.2 (20).- Дніпропетровськ: ДРІДУ НАДУ, 2005. – С.140-148.

Особистий внесок: дослідження структури фінансування витрат на освіту.

7. Остапчук В.В. Направления государственного регулирования экономики в зарубежных странах // Материалы 9-й всеукраинской научно-практической конференции “Менеджмент та маркетинг: досягнення та перспективи”, 13.03.2002. – К.: ИВЦ “Политехника”, 2002. – С.191.

8. Остапчук В.В. Подходы к определению содержания понятия “государственное регулирование” // Матеріали 10-ї міжнародної науково-практичної конференції, Управління організацією: регіональні аспекти. 12-13 квітня 2002р. (Чернігов). – К.: Політехніка, 2002. – С. 222.

9. Остапчук В.В. Маркетинговый подход к государственному регулированию образования // Матеріали Міжнародної науково –практичної конференції „Динаміка наукових досліджень”. Том 23. Економіка. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. – С.52