Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Акушерство та гінекологія


Сервецький Станіслав Костянтинович. Механізми функціонування стрес-реалізуючих систем виводку, отриманого від радіаційно уражених щурів : Дис... канд. наук: 14.01.01 - 2004.



Анотація до роботи:

Сервецький С.К. Механізми функціонування стрес-реалізуючих систем виводку, отриманого від радіаційноуражених щурів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.04 – патологічна фізіологія. – Одеський державний медичний університет МОЗ України, Одеса, 2004.

Дисертація присвячена вивченню патогенетичних механізмів змін функціонального стану стрес-реалізуючих процесів у самців та самок, які перед спарюванням зазнали тривалого впливу тотального -опромінення в сумарній дозі 1,0 Гр та в онтогенезі I-го покоління, отриманого від зазначених тварин. Досліджено стан стрес-реалізуючих процесів в гіпофізі, гіпоталамусі, наднирниках, плазмі крові самців і самок щурів за умов хронічного стресу в післястресовому періоді та вплив деприваціїї сну на ці процеси у щурів, отриманих від опромінених попередників. В результаті досліджень встановлено, що за умов фізіологічного онтогенезу інтенсивність процесів ПОЛ-АОС, вміст адреналіну, норадреналіну, кортикостерону, альдостерону та активність ацетилхолінестерази в нейроендокринних структурах і плазмі крові мали свої характерні особливості на кожному з його етапів. Доведено, що в нейроендокринних структурах і плазмі крові тварин I-го покоління, отриманого від опромінених щурів, вміст малонового диальдегіду, дієнових кон’югатів та катехоламінів на всіх етапах онтогенезу був вищим за рівень одновікового контролю, тоді як активність супероксиддисмутази, каталази, ацетилхолінестерази переважала його тільки на протязі перших двох тижнів життя, а потім була достовірно нижчою. Тривале тотальне -опромінення викликало стійкі зміни функціонального стану стрес-реалізуючої системи.

Депривація сну в статевозрілих щурів, отриманих від опромінених попередників, призводила до швидкого виснаження стану стрес-реалізуючих систем, відновлення якого до рівня інтактних тварин не відбувалося до кінця експерименту.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що полягає в визначенні функціонального стану компенсаторно-адаптаційних систем нейроендокринних органів та крові самок і самців щурів, які зазнали впливу депривації сну, тривалого –опромінення в сумарній дозі 1,0 Гр, а також в онтогенезі першого покоління тварин, отриманих від радіаційно-уражених попередників.

1. За фізіологічних умов у пізньому ембріогенезі, ранньому постнатальному та періоді статевого дозрівання вміст дієнових кон’югатів малонового диальдегіду, активність супероксиддисмутази і каталази достовірно переважала показники тварин статевої зрілості. Вміст адреналіну і норадреналіну поступово зростав досягаючи максимальних значень в період статевого дозрівання, і кількість кортикостерону в цей час також була вищою за показники статевозрілих щурів. Починаючи з 12-місячного віку, інтенсивність процесів ПОЛ знову посилювалась, тоді як активність супероксиддисмутази, каталази, ацетилхолінестерази гальмувалась і вміст катехоламінів та кортикостерону знижувався, досягаючи мінімальних значень на 24 місяць життя.

2. Тривале тотальне -опромінення в сумарній дозі 1,0 Гр зразу по завершенні дії призводило до збільшення вмісту дієнових кон’югатів малонового диальдегіду та посилення активності супероксиддисмутази і каталази в усіх досліджених структурах. Починаючи з 5 доби і до кінця експерименту активність ферментів була достовірно нижчою за контроль, а інтенсивність ПОЛ знову посилювалась. Вміст адреналіну і норадреналіну поступово зростав досягаючи максимальних значень на 5 добу, після цього відбувалось деяке зниження, але воно не досягло рівня контролю. Кількість кортикостерону в перші дні не відрізнялася від контролю, а потім, починаючи з 2 доби, у самців та у 3 самок зростала, досягаючи максимальних значень на 14 добу. Активність холінергічної системи на протязі 5 діб переважала контроль, а потім різко пригнічується. На всіх етапах експерименту в самців спостерігаються більш виразні зміни досліджених структур, що є ознакою того.

3. Депривація сну на протязі 4-х діб викликала неоднозначні зміни вмісту малонового диальдегіду, дієнових кон’югатів, активності супероксиддисмутази і каталази. Накопичення продуктів ПОЛ супроводжувалось посиленням активності ферментів АОС, яка з часом знижувалась нижче контролю і на такому рівні зберігалась по 7-у добу після стресового періоду. Паралельно з цим спостерігався ріст адреналіну і норадреналіну в усіх досліджених структурах, максимальна кількість яких відзначалась через три доби депривації сну. Збільшення вмісту кортикостерону відбувалось тільки через дві доби депривації сну і максимальних значень досягало в самців через 4 доби депривації сну, а у самок через добу після завершення дії екстремального фактору. Виразність та напрямок виявлених зрушень залежали від терміну, органа та статі тварин. Найбільш глибокі зрушення визначені в гіпоталамусі і наднирниках та в усіх структурах самців.

4. Депривація сну у самців та самок, які зазнали тривалого впливу -опромінення в сумарній дозі 1,0 Гр, викликала більш глибокі і ранні зміни в системі ПОЛ-АОС, які характеризувались різким пригніченням активності ключових ферментів АОС та виснаженням їх функціональної спроможності. На всіх етапах дослідження вміст катехоламінів та кортикостерону був вищим, ніж при дії кожного окремо взятого фактору. Спостерігалось також раннє пригнічення активності холінергічної системи. Відновлення всіх досліджених показників до фізіологічного рівня не спостерігалось навіть на кінець експерименту. Найбільш глибокі зміни були встановлені в досліджених структурах самців.

5. В онтогенезі першого покоління, отриманого від самців та самок, які перед спарюванням зазнали тривалого впливу -опромінення в сумарній дозі 1,0 Гр характерним був більш високий вміст продуктів ПОЛ і активність ферментів на протязі перших трьох місяців життя, після чого активність ферментів знижувалась на фоні високої інтенсивності ПОЛ. Вміст катехоламінів на всіх етапах був вищим за одновіковий контроль і характерним було зниження кількості кортикостерону в плазмі крові тварин, починаючи з 6 місячного віку. Виявлені зміни є ознакою передчасного старіння першого покоління, отриманого від радіаційно уражених самців та самок.

6. Депривація сну в статевозрілих щурів, отриманих від опромінених самців та самок, викликала більш глибокі і стійкі зрушення стрес-реалізуючих процесів, що свідчило про зниження компенсаторно-пристосувальних здібностей цих тварин. Гіперактивність стрес-реалізуючих процесів, що виникає в відповідь на дію надзвичайних факторів зовнішнього середовища, має компенсаторне значення. Проте, якщо в тварин жіночої статі компенсаторні резерви є достатніми для репарації порушень, що виникають, то організм самців виявляється не здатним у повній мірі компенсувати пошкоджуючі ефекти дії екстремальних факторів і особливо радіаційного.

Публікації автора:

1. Сервецький С.К. Активність ацетилхолінестерази та вміст ацетилхоліну на різних етапах фізіологічного онтогенезу щурів // Одеський медичний журнал.-2003.-№3.-С. 17-19.

2. Сервецький С.К., Напханюк В.К. Вміст дієнових кон’югатів та малонового диальдегіду в нейроендокринних структурах щурів першого покоління, отриманого від опромінених попередників // Український медичний альманах.-2003-№6, т.6- С. 127-129. Дисертантом зроблено: обґрунтування вибраного напрямку, набір матеріалу, обчислення, написання статті.

3. Сервецький С.К., Напханюк В.К. Вміст кортикостерону і альдостерону в плазмі крові щурів, отриманих від опромінених попередників // Вісник морської медицини.-2003.-№3.- С. 176-178. Дисертантом зроблено: поставлений експеримент, набір матеріалу, обчислення та його обґрунтування, узагальнення результатів, написання статті.

4. Сервецький С.К., Напханюк В.К. Особливості вмісту катехоламінів в нейроендокринних структурах самців та самок щурів за умов депривації сну // Одеський медичний журнал.-2003.-№6.-С. 32-34. Дисертантом зроблено: обґрунтування вибраного напрямку, набір матеріалу, обчислення, написання статті.

5.Сервецький С.К., Напханюк В.К., Кузьменко В.А. Вплив хронічного -опромінення у низьких дозах на функціональний стан симпато-адреналової системи щурів // Матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції Сучасні досягнення валеології та спортивної медицини. Одеса. – 2000. – С. 249-250. Дисертантом зроблено: активна участь у постановці експерименту, набір матеріалу, обчислення та його обгрунтування, написання тез.

6. Сервецький С.К. Стан симпато-адреналової системи покоління, отриманого від опромінених щурів// Ювілейна 70-а наукова конференція студентів і молодих вчених, присвячена 10-річчю Незалежності України, Одеса, 2001.: Тези доповіді. – Одеса. – 2001. – С. 97. Дисертантом зроблено: активна участь у постановці експерименту, набір матеріалу, обчислення та його обгрунтування, написання тез.

7. Сервецький С.К., Напханюк В.К. Стан стрес-реалізуючих систем в онтогенезі покоління, отриманого від опромінених щурів // Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції Сучасні досягнення валеології та спортивної медицини, Одеса. – 2001. – С. 193. Дисертантом зроблено: активна участь у постановці експерименту, набір матеріалу, узагальнення результатів, написання тез.

8.Сервецький С.К., Напханюк В.К. Особливості прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу на різних етапах фізіологічного онтогенезу // Матеріали VIIІ Міжнародної науково-практичної конференції Сучасні досягнення валеології та спортивної медицини, Одеса. – 2002. – С. 90-91. Дисертантом зроблено: активна участь у постановці експерименту, набір матеріалу, обчислення та його обгрунтування, написання тез.

9. Сервецький С.К., Напханюк В.К. Активність ключових ферментів антиоксидантної системи за умов депривації сну // Матеріали ІХ Міжнародної науково-практичної конференції Сучасні досягнення валеології та спортивної медицини, Одеса. – 2003. – С. 182. Дисертантом зроблено: активна участь у постановці експерименту, набір матеріалу, узагальнення результатів, написання тез.