Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Біохімія


244. Сєдова Крістіна Володимирівна. Механізми комбінованої стійкості до дії важких металів і високої температури: дис... канд. біол. наук: 03.00.04 / Харківський національний ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2004.



Анотація до роботи:

Сєдова К.В. Механізми комбінованої стійкості до дії важких металів і високої температури. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.04 – біохімія. – Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна. – Харків. – 2004.

Дисертація присвячена дослідженню впливу високої температури (45 С; 1,5 хв) на клітини мікроводоростей, попередньо адаптованих до дії високих концентрацій (20 мг/л) сірчанокислої міді.

Встановлено, що клітини мідьрезистентного штаму Dunaliella viridis більш стійкі до дії високої температури, ніж клітини мідьчутливого штаму. Мідьрезистентній культурі властиві більш високі порівняно з мідьчутливою культурою первинна стійкість і здатність швидко відновлювати рухливість і проліферативну активність клітин. Більша термостійкість мідьрезистентного штаму зумовлена корпоративними змінами метаболічних систем клітини, зокрема, рівнем експресії генома і зміною складу білків. Під дією високої температури в клітинах медьрезистентного штаму збільшувався вміст РНК, особливо рРНК. Також, імовірно, присутність іонів міді в клітині індукує додаткові зміни в структурно-функціональних характеристиках клітини.

  1. Клітини мікроводоростей Dunaliella viridis, попередньо адаптовані до іонів міді (20 мг/л CuSO4 5 H2O), також виявляли стійкість до високої температури (45 С, 2 хв). Показано, що мідьрезистентний штам Dunaliella viridis мав виражену первинну стійкість до короткочасної дії високої температури і здатність відновлювати проліферативну активність клітин у культурі. Комбінована стійкість пов’язана зі змінами у білоксинтезуючому та мембранному апаратах клітини, що відображувалося у формуванні нового структурно-функціонального стану клітини. За умов багатократних термообробок клітини мідьчутливого штаму Dunaliella viridis не мали здатності адаптуватися до високої температури.

  2. Плазматичні мембрани клітин мідьчутливого штаму Dunaliella viridis мали більшу стійкість до дії високої температури (за використанням трипанового синього).

  3. Іони міді у середовищі (20 мг/л СuSO4 . 5 H2O) викликали зменшення вмісту і швидкості синтезу тотальних білків, а також змінювання складу водорозчинних білків у клітинах Dunaliella viridis: у мідьрезистентних клітинах було менше білків з молекулярною масою близько 70 кДа, але з'являвся новий білок з молекулярною масою близько 35-40 кДа.

  4. Термооброблення клітин Dunaliella viridis, чуттєвих до іонів міді, супроводжувалося пригнічуванням швидкості синтезу тотальних білків і зменшенням їх вмісту у клітині. У той же час у клітинах Dunaliella viridis, резистентних до іонів міді, термооброблення не зменшувало швидкості синтезу і вмісту тотальних білків у клітинах.

  5. Іони міді приводили до зменшення вмісту РНК в клітинах Dunaliella viridis, що головним чином було зумовлено зменшенням вмісту рибосом.

  6. Після дії термошоку вміст тотальної РНК, РНК рибосом і РНК цитозолю збільшувався у клітинах мідьчутливого і мідьрезистентного штамів Dunaliella viridis. Найбільші зміни після термошоку у клітинах мідьрезистентної культури Dunaliella viridis спостерігалися у вмісті рибосомальної РНК. За умови інгибіювання синтезу РНК актиноміцином D мідьрезистентна культура не виявляла стійкості до високої температури.

  7. Дія підвищеної температури викликала появу нових високомолекулярних фракцій РНК у клітинах мідьрезистентного штаму Dunaliella viridis.

  8. Вміст ДНК у клітинах мідьчутливого штаму Dunaliella viridis збільшувався після дії термошоку, тоді як у клітинах мідьрезистентного штаму Dunaliella viridis вміст ДНК не змінювався.

  9. Культивування мідьстійких клітин Dunaliella viridis на середовищі, що не містить іонів міді, супроводжувалося звільненням клітин від іонів міді. Це призводило до втрати термостійкості клітин. Проте клітини зберігали стійкість до іонів міді принаймні протягом 6 діб росту на середовищі без міді.

Публікації автора:

  1. Седова К.В. Исследование взаимосвязи устойчивости клеток Dunaliella viridis Teod. к ионам меди и высокой температуре// Биол. Вестник. – 2001. – Т. 5, № 1-2. – С.143-146.

  2. Седова К.В. Влияние высокой температуры на состав и содержание белков в клетках Dunaliella viridis Teod., резистентных к ионам меди// Биол. Вестн. – 2003. – Т. 7, № 1-2. – С.88-91.

  3. Седова К.В. Изменение содержания нуклеиновых кислот в медьрезистентном и медьчувствительном штаммах Dunaliella viridis Teod. после теплового шока// Вестн. Харьковского Нац. Аграр. Университета (Сер. Биология). – 2003. – № 5(3). – С.36-41.

  4. Седова К.В. Исследование устойчивости клеток Dunaliella viridis Teod. к высокой температуре// Тезисы докладов научной конференции, посвящённой 180-летию со дня рождения Л.С. Ценковского (Харьков, 4-5 декабря 2002). – С.69-70.

  5. Седова К.В. Влияние высокой температуры на состав и содержание белков и нуклеиновых кислот в медьчувствительных и медьрезистентных клетках Dunaliella viridis Teod.// Тезисы докладов научной конференции молодых учёных “Актуальные проблемы биологии в исследованиях молодых учёных Харьковского национального университета им. В.Н. Каразина” (Харьков, 11 – 13 ноябрь 2003). – С. 30-31.