Анотація до роботи:

Фердман Г. П. “Механізми протидії проявам тероризму на залізничному транспорті України”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного управління. – Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. – Одеса, 2006.

У дисертації вперше в Україні визначено сукупність механізмів державного управління в системі запобігання та попередження тероризму на залізничному транспорті України: структурно-організаційні, організаційно-правові, фінансово-економічні, технічні та мотиваційні.

Автором удосконалено організаційно-функціональну структуру управління безпекою руху на залізничному транспорті України та встановлено залежність її ефективності від діючих механізмів державного управління галуззю. Також запропоновано методологічний комплекс антитерористичних заходів, що надало можливість розробити методику зниження економічних втрат та людських жертв на залізничному транспорті від можливих проявів терористичних актів. Це надасть можливість в більш повному обсязі забезпечити безпеку пасажирів, попередити, виявити і припинити терористичну діяльність на об’єктах Укрзалізниці, мінімізувати її наслідки та сприяти безпечному функціонуванню всієї галузі, а відтак захисту національних інтересів держави в цілому та економічному розвитку держави зокрема.

Проведене в межах дисертаційної роботи дослідження підтвердило покладену в його основу гіпотезу, що науково обґрунтовані організаційно-правові механізми протидії проявам тероризму на залізничному транспорті України, на етапі реформування галузі, є ефективним засобом реального впливу на успішне вирішення завдань, пов’язаних із процесом інтеграції в світове співтовариство, відкритістю кордонів та використанням вигідного географічного розташування й транзитного потенціалу транспортної системи держави між Європою та Азією, що сприятиме зміцненню національної безпеки в цілому.

Узагальнення результатів дослідження дозволяє сформулювати низку висновків і рекомендацій, що мають теоретичне й практичне значення.

1. У теоретичному плані тероризм є багатовимірним і багаторівневим явищем, що набуває різних форм і видів злочинів. Тому доцільним є розгляд тероризму у якості типологічної категорії, сукупного поняття, що об’єднує злочини, реалізація яких призводить до широкого спектру наслідків: публічної демонстрації терору, досягнення певних соціальних змін у власних інтересах, паралічу протидії з боку владних структур і громадськості. Розв’язання проблеми треба шукати у багатосторонньому партнерстві державних структур, неурядових організацій з громадськими інститутами суспільства, в тому числі й міжнародного масштабу.

2. Тероризм – це явище із складною структурою, що має свої причини, динаміку, визначені тенденції і закономірності, і яке, передусім, стосується соціальної сфери, а тому потребує розгляду через проникнення у внутрішні зв’язки – передумови, в яких активізується та поширюється. Розуміння цього феномену можливе лише на основі застосування системного підходу, за допомогою якого можна досліджувати всі його взаємозв’язки з іншими соціально-політичними та соціально-правовими, в тому числі спорідненими явищами, як цілісної системи, що має чимало структурних елементів, які постійно взаємодіють і органічно пов’язані між собою.

3. Проблема оптимізації системи протидії та запобігання тероризму в умовах поширення глобалізаційних та євроінтеграційних процесів, складної геополітичної ситуації, побудови демократичного суспільства має декілька найважливіших політико-правових аспектів, які нерозривно пов’язані один з одним – всі їх можна звести до політичного, який переломлюється через організаційний та правовий. Організаційно-правовий механізм державного управління – це сукупність управлінських ланок, що розміщені у суворій супідлеглості і забезпечують взаємозв’язок між управлінською та керованою системами на основі комплексу прийомів, засобів та способів юридичного впливу. Відповідно, удосконалення організаційно-правового механізму протидії та запобігання тероризму на залізничному транспорті сприятиме створенню організаційно-правової основи для чітких взаємозв’язків вертикальної підпорядкованості, розподілу повноважень і відповідальності в системі управління контролем безпеки руху.

4. Залізничний транспорт як об’єкт державного управління та терористичної діяльності має тісний взаємозв’язок з іншими видами транспорту та відіграє провідну роль у перевізних процесах транспортної системи України. В той же час, підприємства та засоби Укрзалізниці є об’єктами терористичних актів: як знищення, захоплення, так і перевезення у великих обсягах вибухових та пожежно-небезпечних речовин і матеріалів в межах транспортної системи України та сусідніх держав, що обумовлює особливості взаємодії залізничного транспорту як об’єкту державного управління й залізничного транспорту як об’єкту терористичної діяльності.

5. Серед існуючих шляхів боротьби з тероризмом на залізничному транспорті Російської Федерації на адаптацію у вітчизняну практику заслуговують наступні:

впровадження відомчої системи заходів протидії на об’єктах залізниць;

забезпечення необхідної готовності органів управління, персоналу до дій із попередження і припинення злочинів терористичного характеру на об’єктах залізниць;

надання відповідно до встановленого урядом порядку матеріально-технічних і фінансових засобів, транспортних засобів і засобів зв’язку, медичного обладнання тощо, виходячи з реальних потреб.

6. Оптимізація організаційно-правових механізмів протидії та запобігання тероризму на залізничному транспорті України потребує:

вдосконалення існуючої системи управління безпекою руху шляхом: створення єдиної системи управління, контролю та нагляду за забезпеченням транспортної безпеки на всіх видах транспорту; розробки Концепції транспортної безпеки, Комплексної цільової програми по боротьбі з тероризмом на 2006 – 2015 роки, Антитерористичної програми винагород, удосконалення нормативно-правової бази, а саме: внесення змін до законодавства з питань запобігання та протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом і фінансування тероризму; створення системи ліцензування на предмет відповідності вимогам захисту від погроз диверсійно-терористичного характеру; доопрацювання єдиних митних правил, методик та прийомів, які сприятимуть виявленню ознак та фактів провезення на транспорті вибухових речовин;

запровадження наступних антитерористичних технічних заходів: на залізничних вокзалах використання транспортного телебачення та спецтерміналів по виявленню вибухових речовин, хімічнонебезпечних речовин, зброї та боєприпасів у пасажирів; введення на основних шляхах прямування потягів (а при необхідності на всій мережі залізниць) системи транспортного телебачення; впровадження “спецзамків” (криміналістична ідентифікація) по запиранню деяких купе потягів для перевезення VIP персон, таємних документів, військової варти з озброєнням та боєприпасами і в критих вагонах для зберігання та перевезення, зброї, боєприпасів, озброєної варти, вибухових та хімічнонебезпечних речовин, тощо.

1. Запровадження розробленої методики оцінки зниження втрат на залізничному транспорті України від можливих терористичних актів при дії комплексу антитерористичних заходів надає можливість: оцінити ефективність існуючої системи безпеки та системи, що пропонується; здійснити вибір раціонального (оптимального) варіанту системи запобігання та попередження тероризму на залізниці в сучасних умовах; прорахувати економічний ефект від можливих втрат матеріальних та людських цінностей.

Перспективу подальшого дослідження вбачаємо у вивченні умов впровадження у практику державного управління запропонованого організаційно-правового механізму та розробки складових економічно-фінансового, мотиваційного механізмів з протидії та запобігання тероризму на залізничному транспорті.

Публікації автора:

1. Фердман Г.П. Шляхи підвищення ефективності системи попередження та запобігання можливим проявам тероризму на залізничному транспорті // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр.: – Харків: Вид-во ХарРІДУ, 2006. – № 1. – Ч.1 – С. 298 – 307.

2. Фердман Г.П. Історичний аспект виникнення тероризму // Труди академії: Зб. наук. пр. № 53. - К.: НАО ЗСУ, 2004.– С. 394 – 398.

3. Фердман Г.П. Методика оцінки зниження втрат на залізничному транспорті від можливих терористичних актів // Зб. наук. пр.: – Одеса: Вид-во ОІСВ, 2005. – № 10. – С. 158 –165.

4. Фердман Г.П. Попередження та запобігання тероризму на залізничному транспорті – одна з головних умов безпечного функціонування галузі та регіону // Актуальні проблеми державного управління та місцевого самоврядування: сучасний стан та перспективи регіонального розвитку: Матеріали щорічної науково-практичної конференції (18 жовтня 2005 р.). – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2005. – С. 240 – 242.

5. Фердман Г.П. Правовий аспект попередження та запобігання внутрішньодержавного тероризму при забезпеченні національної безпеки України // Державне управління: теорія та практика: електр. наук. фах. вид. (www. nbuv. gov. ua) ознайомитись (www. academy. kiev. ua), 2005.

6. Фердман Г.П. Про загрозу транспортного тероризму // Юридичний вісник. – 2005. – № 4. – С. 137 – 140.

7. Фердман Г.П. Про координацію зусиль силових структур по запобіганню можливих проявів тероризму на об'єктах транспорту // Труди академії: Зб. наук. пр. – К.: НАО ЗСУ, 2004. – № 54. – С. 72 – 76.

8. Фердман Г.П. Про попередження та припинення терористичних актів на транспорті при здійсненні військових перевезень // Труди академії: Зб. наук. пр. – К.: НАО ЗСУ, 2004. – № 52.– С. 343 – 347.

9. Фердман Г.П. Про проблеми попередження та запобігання терористичних актів на залізничному транспорті // Проблеми та перспективи розвитку транспортних систем: техніка, технологія, економіка і управління: Матеріали ІІ науково-практичної конференції. – К.: Міністерство транспорту України КУЕТТ, 2004. – Ч. І. – С. 240 – 241.

10. Фердман Г.П. Проблема залізничного тероризму при тиловому забезпеченні Сухопутних військ // Сучасні напрямки Сухопутних військ ЗС України: Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції (27-28 жовтня 2005 р.). – Одеса: ОІСВ, 2005. – С. 121 – 122.

11. Фердман Г.П. Проблема тероризму на транспорті при забезпеченні військ у мирний час // Сучасні напрямки розвитку Сухопутних військ ЗСУ: Матеріали науково-практичної конференції (5-7 червня 2003 р.). – Одеса: ОІСВ, 2003. –
С. 131 – 132.

12. Фердман Г.П. Транспортний тероризм при виконанні військових перевезень у мирний час // Матеріали ІІІ наукової конференції молодих вчених (12-13 листопада 2003 р.). – Харків: ХВУ, 2003. – С. 17 – 18.

13. Фердман Г.П. Удосконалення існуючої системи безпеки на залізничному транспорті України шляхом впровадження нових антитерористичних технічних засобів // Теоретичний та науково – практичний журнал радіозв'язку, радіомовлення і телебачення Праці УНДІРТ. – 2005. – №1 (41). – С. 74 – 80.

14. Фердман Г.П. Управління системою безпеки з попередження та запобігання проявам тероризму на залізничному транспорті // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць Одеського регіонального інституту державного управління. Вип 4(24). – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2005. – С. 280 – 286.