Ігрунова Ксенія Миколаївна. Механізми розвитку пошкоджень серця при багаторазовому стресі та їх корекція : дис... д-ра мед. наук: 14.03.04 / Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 2007. — 360арк. — Бібліогр.: арк. 299-325.
Анотація до роботи:
Ігрунова К. М. Механізми розвитку пошкоджень серця при багаторазовому стресі та їх корекція. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.00.16 – патологічна фізіологія. – Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, Київ, 2007.
В дисертаційній роботі представлена нова концепція розвитку пошкоджень серця при стресі - активація неспецифічної запальної реакції в організмі через систему прозапальних цитокінів без специфічного імунного ураження міокарда. В експерименті при моделюванні імобілізаційного стресу було показано в культурі підвищення чутливості мононуклеарних клітин крові (МНК) до серцевого антигену і продукція ними інтерлейкіну-1. У відповідь на ендоксин МНК стресованих тварин починали активно виробляти фактор некрозу пухлин (ФНП). При тому, антитіл та сенсибілізованих лімфоцитів до серцевого антигену, тобто специфічного імунного пошкодження серця не було виявлено. При вивченні в клітинах крові ферментів енергообміну: анаеробного -лактатдегідрогенази, аеробного - сукцинатдегідрогенази та цитоплазматичної К-Na-АТФ-ази було виявлено пригнічення окисного фосфорилювання та активація гліколіза. Стрес ініціював підвищення рівнів ФНП та апоптозу МНК через 14 днів і пригнічення - через 28. В експерименті визначено, що в нормі співвідношення функціональної активності МНК(спонтанного апоптозу) до функціонального резерву МНК (індукованого апоптозу) відповідає значенню золотого перетину і відхилення від цього значення вказують на зміни функціонального стану клітин і метаболічні зрушення в організмі, так як стан МНК є відображенням дії нейрогенних, імунних та ендокринних медіаторів. За результатами досліджень була розроблена нова діагностична методика по вивченню в культурі МНК спонтанного та індукованого дексаметазоном апоптозу з допомогою ядерного флуоресцентного барвника Hoechst 44432. При морфологічному дослідженні показано розвиток запальної реакції в міокарді на рівні мікроциркуляторного русла та сполучної тканини при стресі. Спектрофотометричне та гістохімічне дослідження мембран та активності ферментів: сукцинатдегідрогенази, цитохромоксидази та АТФ-синтетази мітохондрій міокарда стресованих тварин показали зниження інтактності мітохондріальних мембран та активності ферментів окисного фосфорилювання. При вивченні в міокарді рівнів лактату, пірувату, аденілових та пірідінових нуклеотидів визначено активацію гліколізу та глюконеогенезу, що є характерним для стресу. Морфологічно ( світлова та електронна мікроскопія) показано, що дія стресу призводить до розвитку апоптозу кардіоміоцитів. Таким чином, сформульована нова концепція пошкодження серця при стресорній мобілізації - активація системи прозапальних цитокінів, розвиток неспецифічної запальної реакції в міокарді, порушення інтактності мітохондріальних мембран, перебудова енергообміну з активацією гліколізу, ініціація апоптозу кардіоміоцитів, поступове зниження функціонального резерву міокарда. Корекція енергообміну препаратом поліфенолів з аскорбіновою кислотою або запальної реакції тімаліном призводила до зниження кількості апоптозних клітин в міокарді, що підтверджує нову концепцію. Клінічно у хворих на ішемічну хворобу серця та гіпертонічну хворобу було проведено вивчення нової діагностичної методики верифіковане дослідженням морфо-функціонального стану міокарда методом радіонуклідної вентрикулографії. Показані особливості спонтанного та індукованого апоптозу МНК, характерні відхилення від значення золотого перетину при різних формах захворювання, що має діагностичну інформативність. На основі вивчення апоптозу клітин серцево-судинної системи в експерименті та клініці розроблено нові концептуальні підходи до діагностики та корекції пошкоджень серця.
У дисертаційній роботі було проведено експериментальне дослідження ролі факторів імунної системи та неспецифічної резистентності, зокрема прозапальних цитокінів у змінах енергообміну та ініціації апоптозу імуноцитів та кардіоміоцитів при імобілізаційному стресі, корекція стресорних пошкоджень. Запропоновано концептуально новий підхід до діагностики пошкоджень міокарда. Розроблено і апробовано в клініці нову методику визначення функціонального стану клітин за процесами їх спонтанного та індукованого апоптозу.
Встановлено, що імобілізаційний стрес не викликав гуморальної та клітинної відповіді на серцевий антиген, але імуноцити дослідних тварин через 14 днів стресу при інкубації з серцевим антигеном in vitro починали продукувати прозапальний цитокін інтерлейкін-1 (ІЛ-1). В контрольних тварин імуноцити не реагували на дію серцевого антигена секрецією прозапальних цитокінів. Через два тижні стресування зростав рівень фактору некрозу пухлин (ФНП) в крові дослідних тварин через підвищення чутливості імуноцитів до дії ендотоксину. Через місяць дії стресу чутливість імунокомпетентних клітин до ендотоксину падала і рівень фактору некрозу пухлин в крові знижувався, що свідчить про падіння функціональної активності та функціонального резерву мононуклеарів при тривалому стресі.
В експериментальних та клінічних дослідженнях було встановлено, що в нормі оптимальне співвідношення функціональної активності (спонтанного апоптозу) до функціонального резерву (індукованого апоптозу), вираховане як індекс індукції апоптозу, дорівнює значенню золотого перетину. Відхилення від цього значення в сторону збільшення означає незабезпеченість функції резервом і подальше виснаження. Відхилення в сторону зменшення свідчить про порушення стимуляції функції і перевагу синтетичних процесів - анаболізму над катаболізмом.
За допомогою імунологічних і цитологічних досліджень встановлено, що дія імобілізаційного стресу супроводжувалася ініціацією апоптозу імунокомпетентних клітин – мононуклеарів (МНК). Через 14 днів відбувалася активація клітин, що проявлялося підвищенням продукції прозапальних цитокінів – ІЛ-1 та ФНП та рівнів спонтанного і індукованого дексаметазоном апоптозу в культурі МНК. При цьому індекс індукції апоптозу зменшувався, а синтетична активність лімфоцитів була стимульована, що також свідчить про активацію МНК. Через 28 днів стресу спостерігалося виснаження МНК, що супроводжувалося зниженням рівня ФНП і зниженням індексів спонтанного та індукованого апоптозу в культурі МНК, які становили майже половину від вихідних показників. Індекс індукції апоптозу зростав, що свідчить про зниження функціонального резерву та життєздатності клітин крові, чутливості до дії глюкокортикоїдів.
В результаті морфологічного та цитохімічного дослідження було знайдено, що при дії 14-денного стресу розвивалися прозапальні зміни мікроциркуляторного русла та сполучної тканини міокарда, набряк митохондрій, гіпертрофія ядер, ініціація апоптозу кардіоміоцитів, які набували хронічного характеру після 28 днів стресу. Рівень апоптозу кардіоміоцитів був вищий ніж у міокарді інтактних тварин.
Формування запальної реакції в міокарді, порушення мікроциркуляції, сполучнотканинного матриксу при дії імобілізаційного стресу супроводжувалися в частині кардіоміоцитів порушенням інтактності клітинних мембран, набряком та деструкцією мітохондрій, зниженням активності ферментів окисного фосфорилювання, залежної від мембранного потенціалу мітохондріальних мембран – сукцинатдегідрогенази (СДГ), цитохромоксидази (ЦХО), протонної АТФ-ази (Н-АТФ-ази), енергодефіцитом, компенсаторною активацією гліколізу та синтетичних процесів, що ініціює апоптоз кардіоміоцитів. При подовженні термінів стресування вираженість морфологічних змін переважала над змінами біохімічних показників. Пошкодження міокарда, незалежно від етіологічного чинника формує гіпоксичний тип метаболізму міокарда, який є базисним біоенергетичним станом і першим пунктом патогенетичних методів корекції через покращення енергообміну.
Імунологічними, гістохімічними, біохімічними та морфологічними дослідженнями було показано, що і препарат поліфенолів, і тімалін сприяли зменшенню вираженості реакції організму на імобілізаційний стрес, що може бути пов’язаним з антиоксидантними, енергонормалізуючими, імуномодулюючими властивостями препаратів. Ефект препаратів супроводжувався зниженням інтенсивності запального процесу в міокарді, що позначалось на покращенні стану мікроциркуляції та сполучної тканини міокарда, мембран, мітохондрій та зменшенні апоптозу кардіоміоцитів. Лікувальна дія корегуючих препаратів у дослідних тварин чіткіше виявлялася при подовженні дії стресорних чинників.
Біохімічними, гістохімічними та морфологічними дослідженнями показано, що препарат корекції нормалізував енергообмін міокарда, що підтвердилося збільшенням кількості мітохондрій, відновленням стану мітохондріальних мембран, активацією ферментів окисного фосфорилювання, вбудованих у внутрішню мембрану мітохондрій, а також вміст макроергів.
Мобілізаційні реакції при дії тривалого невираженого стресу супроводжувалися активацією клітин адаптаційних систем, у тому числі імуноцитів, що згодом зменшувало їх енергетичне забезпечення та рівень функціонального резерву. Компенсаторно, через активацію системи прозапальних цитокінів, пригнічення окисного фосфорилювання та активацію гліколізу, активувалася структурна підтримка функції, що призводило до ініціації апоптозу в імуноцитах і кардіоміоцитах. Таким чином, апоптоз МНК та рівень його індукторів відображають стан клітин організму і мають діагностичне та прогностичне значення.
Клінічно при ішемічній хворобі серця у хворих в крові відмічали дисбаланс у редокс-системі, підвищення рівня прозапального цитокіну – ФНП, що зумовлює активацію експресії проапоптозних генів bax та апоптозу в мононуклеарах. Спонтанна продукція ФНП (функціональна активність) у групі хворих на ішемічну хворобу серця була вища у порівнянні з донорами. Продукція ФНП у відповідь на індукцію in vitro (функціональний резерв) була знижена. В сироватці крові хворих знаходили підвищення рівня циркулюючого ФНП, що свідчить про зміни в цитокіновому статусі хворих з перевагою прозапальних реакцій.
Цитологічними та молекулярно-генетичними дослідженнями крові хворих була знайдена невідповідність функціональної активності (індексу спонтанного апоптозу) мононуклеарів їх функціональному резерву (індексу індукованого апоптозу) у хворих на ішемічну хворобу серця ІІІ ФК, в той час як у хворих ІІ ФК функціональна активність підвищувалася адекватно функціональному резерву, що показує індекс індукції апоптозу (ІІА), який відображає метаболічний стан клітин та тяжкість захворювання. Експресія проапоптозного гену bax та рецепторів апоптозу в клітинах крові всіх груп хворих на ІХС була підвищеною у порівнянні з донорами.
За даними радіонуклідної вентрикулографії (РНВГ)при відсутності ознак серцевої недостатності в хворих на ішемічну хворобу серця з шлуночковими аритміями відмічалися при незмінених гемодінамічних показниках зони зниження скоротливості міокарда, збільшене енергоспоживання, яке опосередковано може свідчити про гіпоксичний тип метаболізму та енергодефіцит кардіоміоцитів, що співпадає зі змінами метаболічного статусу при визначенні індексу індукції апоптозу мононуклеарів крові хворих.
Розвиток дифузних апоптотичних процесів у міокарді може бути безсимптомним за рахунок перерозподілу внутрішньо-серцевих об’ємів і здійснення гемодинамічної компенсації зон гіпокінезії, що зберігає загальну фракцію викиду міокарда.
За даними РНВГ у хворих з ІІ стадією гіпертонічної хвороби гіпокінетичні зони виявлялись навіть у хворих з нормальною загальною фракцією викиду. Погіршення скоротливої функції міокарда відбувалося на стадії ще стійкої кардіальної компенсації і компенсувалося розвитком гіпертрофії лівого шлуночку.
У всіх хворих на гіпертонічну хворобу визначалися підвищені рівні циркулюючого інтерферону та фактора некрозу пухлин, що свідчить про запальну реакцію в організмі. Рівень спонтанного та індукованого апоптозу мононуклеарів був знижений в порівнянні з показниками у донорів, що свідчить про зміну метаболічного обміну - збільшення синтетичної активності клітин серцево-судинної системи. Індекс індукції апоптозу мав зворотний зв’язок зі ступенню гіпертрофії міокарда.
Індекс індукції апоптозу в культурі мононуклеарних клітин крові показує на відміну від абсолютних значень діагностичних показників індивідуальний вихідний стан клітинного метаболізму, що відображає тяжкість і специфічність захворювання, і може виступати діагностичним та прогностичним критерієм розвитку патології.
Публікації автора:
Ігрунова К.М., Моторна М.М., Степачова Т.І. Апоптоз мононуклеарних клітин крові у хворих з патологією серцево-судинної системи //Лабораторна діагностика -2004. - № 1. -С.16-18. Особистий внесок дисертанта – розробка методики, організація та проведення клінічних досліджень, статистична обробка матеріалу, написання статті.
Ігрунова К.М., Корчинська О.І., Мечев Д.С., Єпанчинцева О.А., Северин Ю.П. Радіонуклідна оцінка структурно-функціонального стану серця в хворих із шлуночковим порушенням ритму // Укр. радіол. журнал. -2003. -№3. -С. 282-285. Особистий внесок дисертанта – організація та проведення клінічних досліджень, статистична обробка матеріалу, написання статті.
Игрунова К.Н. Участие факторов иммунной системы в механизмах адаптации миокарда при иммобилизационном стрессе // Таврич. медико-биологич. вестник. -2004. -т. 7.-№1. -С. 71-74.
Корчинська О.І., Ігрунова К.М., Северин Ю.П., Лінник І.В. Радіонуклідна оцінка структурно-функціонального стану серця у хворих з шлуночковими порушеннями ритму // Променева діагностика, променева терапія, - Київ.2002., вип. 14. -С. 52-60. Особистий внесок дисертанта – організація та проведення клінічних досліджень, статистична обробка матеріалу, аналіз отриманих результатів, написання статті.
Игрунова К.Н. Влияние хронического раздражения блуждающего нерва на митохондриальные цитохромы в клетках печени // Наук. вісник Ужгородського ун-ту, Серія Медицина. -1999. -вип. 10. -С. 85-86.
Игрунова К.Н. Психоэмоциональная, нейроэндокринная, иммунная дизрегуляция в патогенезе стрессорного повреждения сердечно-сосудистой системы // Збірник наук. праць співроб. КМАПО ім. П.Л. Шупика. -Київ: КМАПО. -2004. -випуск 13, книга 3.-С. 50-62. Виконана самостійно.
Ігрунова К.М., Ігрунов Л.П., Ветютнева Н.О. Корекція енергетичного обміну у м’язах поліфенолами вівса та аскорбіновою кислотою // Збірник наук. праць співробіт. КМАПО, присвячений 80-річному ювілею академії ім. П.Л. Шупика. -Київ. -1998., -С. 340-347. Особистий внесок дисертанта – проведення експерименту, приготування препарату поліфенолів, проведення біохімічних досліджень, статистична обробка матеріалу, написання статті.
Ігрунова К.М. Нейроендокринні та імунні механізми у розвитку серцево-судинної патології // Збірник наук. праць співроб. КМАПО ім. П.Л. Шупика. -1999. -вип. 8. -С. 408-415. Виконана самостійно.
Ігрунова К.М., Коруля В.О., Тимченко С.В., Карась О.Ф. Участь факторів імунної системи у пошкодженні міокарда при експериментальному стресі. //Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. -К. -2000. -Вип. 9. -книга 3. -С. 789-800. Особистий внесок дисертанта – проведення експерименту, проведення імунологічних досліджень, статистична обробка матеріалу, написання статті.
Ігрунова К.М., Сільченко В.П., Коруля В.О., Степачова Т.І., Раслан Халіль. Морфологічні зміни печінки білих щурів при експериментальному стресі //Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. -К., 2000.-Вип. 9. -книга 4. -С. 907 -911. Особистий внесок дисертанта – проведення експерименту, набір матеріалу, статистична обробка та аналіз отриманих даних, написання статті.
Харченко Н.В., Барчук М.А., Ігрунова К.М., Коруля В.О., Прилепова І.А. Деякі особливості апоптозу у хворих на виразкову хворобу // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. -К., 2001. -Вип. 10. -книга 1.-С. 832-837. Особистий внесок дисертанта – розробка і виконання методики визначення апоптозного індексу, аналіз отриманого матеріалу, написання статті.
Ігрунова К.М., Моторна М.М., Сільченко В.П., Карась А.Ф., Тимченко С.В., Тимченко М.Д., Прилепова І.А., Коруля В.О., Степачова Т.І. Морфологічні зміни міокарда щурів при експерементальному стресі та застосування препарата-коректора. // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. -К., 2001. -Вип.10. –книга 3. -С. 1271-1276. Особистий внесок дисертанта – проведення експерименту, приготування препарату корекції, забір крові, набір матеріалу, статистична обробка та аналіз отриманого матеріалу, написання статті.
Ігрунова К.М., Моторна М.М. Зміни гематологічних та біохімічних показників крові при експериментальному стресі, як моделі критичних станів //Збірник наук. праць співроб. КМАПО ім. П.Л. Шупика.- Київ:-2002. - випуск 11, книга 3. - С. 243-249. Особистий внесок дисертанта – проведення експерименту, проведення біохімічних досліджень, статистична обробка матеріалу, написання статті.
Ігрунова К.М., Моторна М.М., Сільченко В.П., Тимченко С.В. Тимченко М.Д., Степачова Т.І., Коруля В.О., Прилепова І.А. Зміни гематологічних та біохімічних показників крові щурів та кролів, які зазнали впливу імобілізаційного стресу // Збірник наук. праць співроб. КМАПО ім. П.Л. Шупика. -Київ: КМАПО. 2002. - випуск 11, книга 1. -С. 727-733. Особистий внесок дисертанта – проведення експерименту, набір матеріалу, проведення біохімічних досліджень, аналіз отриманого матеріалу, написання статті.
Горовенко Н.Г., Подольська С.В., Россоха З.І., Лисенко Г.І., Ященко О.Б., Ганджа І.М.. Ігрунова К.М. Виявлення ДНК інфекційних агентів у паціентів з ішемічною хворобою серця методом полімеразної ланцюгової реакції // Збірник наук. праць співроб. КМАПО ім. П.Л. Шупика. -Київ: КМАПО. -2003. - випуск 12, книга 1. -С. 437-441. Особистий внесок дисертанта – планування та проведення клінічних досліджень, набір матеріалу, проведення біохімічних досліджень, статистична обробка та аналіз отриманого матеріалу, написання статті.
Антоненко В.Т., Королев Ю.Н., Мищенко Ю.Н., Игрунова К.Н. Новые представления о патогенезе повреждений миокарда иммунного генеза // Науч. труды III международного симпозиума: Системно-антисистемная регуляция в норме и патологии. -Киев. -1993. -С. 5-6. Особистий внесок дисертанта – моделювання імунної патології, набір матеріалу, проведення біохімічних досліджень, аналіз результатів, написання статті.
Антоненко В.Т., Ковальчук В.К., Міщенко Ю.М., Ігрунова К.М. Енергопродукуючі системи мітохондрій при аутоімунній патології серця. //Збірник наукових праць співробітників КМАПО, присвячений 75-річному ювілею. -К. -1994. -С. 7-8. Особистий внесок дисертанта – проведення моделювання імунної патології, забір крові, набір матеріалу, виділення мітохондрій і проведення біохімічних досліджень активності мітохондріальних ферментів, статистична обробка матеріалу, написання статті.
Ігрунова К.М., Зозуля І.С., Павлюк В.Д., Демидюк С.М. Роль факторів запалення у формуванні патології міокарда. //Буковинський мед. вісник.-2006. т.10, №3. С. 44-46. Особистий внесок дисертанта - розробка методичного підходу діагностики, організація та проведення методики в клініці, аналіз та інтерпретація отриманих результатів, написання статті.
Ігрунова К.М., Губський Ю.І. Енергообмін та апоптоз клітин крові при імобілізаційному стресі. //Журнал “Медична хімія”. 2006.-Т.8,-№3. С.51-53. Особистий внесок дисертанта – виконання біохімічних та цитологічних досліджень., обробка та аналіз отриманих даних, написання статті.
Ігрунова К.М., Чернявська Г.В. Стрес як основний екологічний фактор сучасної цивілізації, який потенціює дію фізичних та хімічних чинників навколишнього середовища.// Збірник “Гігієна населених міст”-20066. Вип. 48.-С. 495-500. Особистий внесок дисертанта – планування та проведення експериментального дослідження, обробка та аналіз отриманих результатів, підбір літератури, написання статті.
Ігрунова К.М., Зозуля І.С., Моторна М.М., Степачова Т.І. Визначення спонтанного та індукованого апоптозу в культурі мононуклеарних клітин крові. Методичні рекомендації. Київ, 2004. Особистий внесок дисертанта – розробка методики, організація та проведення апробації методики в клініці, аналіз та інтерпретація отриманих результатів, написання метод-рекомендацій.
Ігрунова К.М. Спосіб комплексної діагностики резистентності організму. Патент України № 66076 А (15.04.2004. Бюл. № 4). Особистий внесок дисертанта – виконана самостійно.
Ігрунова К.М., Степачова Т.І., Моторна М.М. Спосіб забарвлення апоптичних клітин у суспензії. Патент України № 65147 А (15.03.2004. Бюл. № 3). Особистий внесок дисертанта – розробка способу, аналіз отриманих даних, опис винаходу.
Ігрунова К.М. Спосіб оцінки функціонального резерву мононуклеарних клітин крові з використанням принципу "золотого перерізу". Патент України № 65985 А (15.04.2004. Бюл. № 4). Особистий внесок дисертанта – виконана самостійно.
Ігрунова К.М., Ігрунов Л.П., Моторна М.М., Степачова Т.І.Спосіб виявлення гіпертрофічних або деструктивних процесів при кардіоваскулярних захворюваннях. Патент України № 63745 А (15.01.2004. Бюл. № 1. Особистий внесок дисертанта – опис винаходу, розробка способу, організація і проведення клінічних комплексних досліджень, вивчення апоптозу мононуклеарних клітин, статистичний аналіз отриманих результатів.
Ігрунова К.М., Зозуля І.С., Моторна М.М., Степачова Т.І. Спосіб визначення ступеня гіпертрофії міокарда у хворих з гіпертонічною хворобою 2-го ступеня. Патент України № 63744 А (15.01.2004. Бюл. № 1). Особистий внесок дисертанта – опис винаходу, розробка способу, організація і проведення клінічних комплексних досліджень, вивчення апоптозу мононуклеарних клітин, статистичний аналіз отриманих результатів.
Ігрунова К.М., Ігрунов Л.П. Спосіб отримання поліфенолів. Патент України № 9898 (17.10.2005. Бюл. №10). Особистий внесок дисертанта – опис винаходу, проведення виділення поліфенолів.
Ігрунова К.М., Ігрунов Л.П., Зозуля І.С., Моторна М.М. Спосіб отримання флавоноїдів. Патент України № 10365 (15.11.2005. Бюл. № 11). Особистий внесок дисертанта – опис винаходу, розробка способу виділення флавоноїдів, розробка визначення якісних характеристик отриманого продукту.
Игрунова К.Н., Зозуля И.С., Игрунов Л.П. Участие факторов иммунной системы в нейрорецепторной регуляции метаболизма миокарда при иммобилизационном стрессе // Мат. конф.: Итоги программы “ Десятилетие мозга” Нейроиммунология. -СПб. -2000. -С. 47-48. Особистий внесок дисертанта – проведення експерименту, забір крові, набір матеріалу, проведення біохімічних та імунологічних досліджень, аналіз отриманого матеріалу, написання статті.
Игрунова К.Н., Корчинская О.И., Игрунов Л.П. Взаимодействие факторов иммунной и нервной систем в развитии гипертрофии и апоптоза клеток сердечно-сосудистой системы //Материали Х1 Всероссийской Конференции "Нейроиммунология", С-Пб - 2002, -С. 109-110. Особистий внесок дисертанта – організація та проведення клінічних досліджень, забір крові, проведення біохімічних та імунологічних досліджень, статистична обробка матеріалу, написання статті.
Ігрунова К.М., Моторна М.М., Степачова Т.І. Апоптоз мононуклеарних клітин крові у хворих з патологією серцево-судинної системи // Матер. конфер. "Сучасні уявлення про причини виникнення, механізми розвитку та методи запобігання раптової смерті". -Краснодар. -2003. - С. 23. Особистий внесок дисертанта – планування та проведення клінічних досліджень, забір крові, проведення цитологічних досліджень, статистична обробка та аналіз отриманого матеріалу, написання статті.
Игрунова К.Н., Корчинская О.И., Моторная М.М., Степачева Т.И Апоптический индекс мононуклеарных клеток крови у больных с сердечно-сосудистыми заболеваниями // Inter.J.on immunorehabilitation.-Физиол. и патол. иммун. сис-мы.- Москва. -2003. т. 5.-№2. -С. 259. Особистий внесок дисертанта – планування та проведення клінічних досліджень, забір крові, проведення цитологічних досліджень, статистична обробка та аналіз отриманого матеріалу, написання статті.
Игрунова К.Н. Участие факторов иммунной системы в механизмах повреждения миокарда при иммобилизационном стрессе // Inter.J.on immunorehabilitation.-Физиол. и патол. иммун. сис-мы.- Москва. -2003. т.5. -№ 2. -С. 148. Виконана самостійно.
Ігрунова К.М., Ігрунов Л.П. Корекція енергообміну при патології міокарда // Мат. конф. до 100-річчя Львівського мед. ун-ту: Експериментальна та клінічна терапія та ензимологія. -Львів. -1995.- С. 160-161. Особистий внесок дисертанта – проведення експерименту, забір крові, проведення біохімічних досліджень активності мітохондріальних ферментів, статистична обробка матеріалу, написання статті.
Ігрунова К.М., Ігрунов Л.П. Енергообмін у міокарді при підвищенні симпатичного тонусу організму // Матеріали V конгресу кардіологів України.-Київ.-1996.-С. 141. Особистий внесок дисертанта – проведення експерименту, забір крові, проведення біохімічних досліджень активності мітохондріальних ферментів, статистична обробка матеріалу, написання статті.
Ігрунова К.М., Зозуля І.С., Ігрунов Л.П. Пошкодження біомембран міокарда при стресі // Мат. пленуму Укр. товариства патофізіологів. -Чернівці. -1998. -С. 78-79.т Особистий внесок дисертанта – моделювання стресу в експерименті, забір крові, проведення біохімічних досліджень клітинних та мітохондріальних мембран, статистична обробка матеріалу, написання статті.
Ігрунова К.М., Губський Ю.І., Ігрунов Л.П. Роль факторів імунітету в процесах гіпертрофії та проліферації клітин серцево-судинної системи // Фізіологічний журнал.- 2000. -Т.46. -№2. -С. 7. Особистий внесок дисертанта – проведення експерименту, забір крові, набір матеріалу, проведення імунологічних та біохімічних досліджень, статистична обробка матеріалу, написання статті.
Ігрунова К.М., Моторна М.М., Степачова Т.І. Апоптичний індекс мононуклеарних клітин крові у щурів, які зазнали впливу імобілізаційного стресу // Фізіол. журн. -2002. –Т. 48. - № 4. -С. 106-107. Особистий внесок дисертанта – проведення експерименту, забір крові, набір матеріалу, проведення вивчення апоптозних індексів, статистична обробка та аналіз отриманого матеріалу, написання статті.
Ігрунова К.М., Корчинська О.І., Степачова Т.І., Коруля В.О., Прилепова І.А. Роль факторів імунної системи у розвитку гіпертрофії та проліферації клітин серцево-судинної системи // Тези доп. Республіканської наук.-практич. конф. "Атеросклероз и атеротромбоз: новое в патогенезе, клинике, лечении" (15-16 ноября 2001г.).-Харьков. Особистий внесок дисертанта – організація та проведення клінічних досліджень, забір крові, проведення біохімічних та імунологічних досліджень, написання статті.
Ігрунова К.М., Корчинська О.І., Моторна М.М., Степачова Т.І. Апоптичний індекс мононуклеарних клітин крові в осіб з гіпертонічною хворобою 2-го ступеня важкості // Тези доп. Всеукраїнської наук. конф., присвяченої 160 річчю кафедри фізіології людини і тварин КНУ ім. Т. Шевченка (3-4-жовтня 2002 р.), Київ. -С. 50. Особистий внесок дисертанта – організація та проведення клінічних досліджень, забір крові, проведення вивчення апоптозних індексів, статистична обробка та аналіз отриманого матеріалу, написання статті.
Ігрунова К.М., Зозуля І.С., Моторна М.М., Степачова Т.І. Апоптичний індекс мононуклеарних клітин крові у хворих на ішемічну хворобу серця // Матеріали ІІІ Міжнародн. науково-практ. конф. "Наука і соціальні проблеми суспільства: Медицина, фармація і біотехнологія". -Харків. -2003.-С. 12. Особистий внесок дисертанта – організація та проведення досліджень хворих на ГХ, забір крові, проведення вивчення апоптозних індексів, статистична обробка матеріалу, написання статті.
Игрунова К.Н., Игрунов Л.П., Карась А.Ф. Коррекция энергетического обмена десенситизированного сердца // Тез. докл. респ. науч.-практ. конф.: Фундаментальные и клинические аспекты современной реабилитации.-Полтава. -1995. -С. 25. Особистий внесок дисертанта – проведення експерименту, приготування препарату корекції, забір крові, набір матеріалу, проведення біохімічних досліджень ферментів мітохондрій, статистична обробка матеріалу, написання статті.
Ігрунова К.М., Ігрунов Л.П. Молекулярні аспекти патології серця при хронічному подразнені вагусу та її корекція // Тез. доп. конф. наук. мед. товариства патофізіологів України: Фундаментальні механізми розвитку патологічних процесів.-Дніпропетровськ.-1990.-С. 49-50. Особистий внесок дисертанта – проведення експерименту, приготування препарату корекції, проведення біохімічних досліджень ферментів енергообміну, статистична обробка матеріалу, написання статті.
Ігрунова К.М., Моторна М.М., Степачова Т.І. Апоптичний індекс мононуклеарних клітин крові щурів, які зазнали впливу імобілізаційного стресу у весняно-літній та осінньо-зимовий період //Тези доп. Установчого з’їзду Укр. тов. клітинної біології. -Львів. -2004. -С. 349. Особистий внесок дисертанта – проведення експерименту, розробка методики та проведення вивчення апоптозних індексів мононуклеарів, статистична обробка та аналіз отриманого матеріалу, написання статті.
Ігрунова К.М., Моторна М.М., Коруля В.О., Степачова Т.І. Кореляція індексів спонтанного та індукованого апоптозу з субпопуляційним складом мононуклеарівв крові у хворих з хронічною ішемічною хворобою серця. //Clin. аnd experim. Pathol.- 2004.-Vol. 3. №2.-Р. 63. Особистий внесок дисертанта – розробка методики, організація та проведення апробації методики в клініці, аналіз та інтерпретація отриманих результатів, написання метод-рекомендацій.
Горовенко Н.Г., Ігрунова К.М., Зозуля І.С. Метод комплексної діагностики для прогнозування можливих ускладнень у хворих з артеріальною гіпертензією. //Мат. Укр. наук.-практ. конф. “Первинна та вторинна профілактика церебро-васкулярних ускладнень артеріальної гіпертензії. Київ 2006. С.76. Особистий внесок дисертанта – розробка та апробація метода в клініці, написання тез.
