Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Внутрішні хвороби


Борисенко Тетяна Вікторівна. Механізми ураження захисного слизового бар'єру при дуоденальній виразці в сполученні з пролапсом мітрального клапану у студентів. : Дис... канд. наук: 14.01.02 - 2007.



Анотація до роботи:

Борисенко Т.В. Механізми ураження захисного слизового бар'єру при дуоденальній виразці в сполученні з пролапсом мітрального клапану у студентів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.02 – внутрішні хвороби. – Харківський державний медичний університет МОЗ України, 2007.

Роботу присвячено вивченню особливостей показників центральної та регіонарної гемодинаміки, рівню мелатоніна крові, функціональної морфології слизової оболонки гастродуоденальної зони та стану захисного слизового бар'єру у хворих на дуоденальну виразку в сполученні з пролапсом мітрального клапану та лікуванню виразкової хвороби.

Здобуті результати засвідчують, що у студентів, хворих на ВХДПК в сполученні з ПМК, наголошувався більш важчий перебіг захворювання, який супроводжувався порушеннями центральної та регіонарної гемодинаміки, зниженням вмісту мукополісахаридів у слизовій оболонці гастродуоденальної зони, змінами функціональної морфології, порушенням рівня мелатоніна крові.

Уточнено патогенетичні взаємозв’язки між рівнем мелатоніна крові і показниками гемодинаміки та змістом ГАГ, НМПС у слизовій оболонці гастродуоденальної зони. Показано, що одним із механізмів, що призводять до порушення центральної і регіонарної гемодинаміки при дуоденальній виразці, є порушення рівня секреції мелатоніна.

Обґрунтовано застосування у хворих на дуоденальну виразку комплексної терапії з включенням препарата мелатоніна мелаксена. Введення в комплексне лікування мелаксена сприяє більш значному відновленню показників центральної і регіонарної гемодинаміки, чим обгрунтовує патогенетичне застосування мелатоніна у вигляді його лікарської форми у складі комбінованої терапії для курсового лікування загострень ВХДПК.

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі з розкриття механізмів ураження захисного слизового бар'єру у студентів, хворих на ВХДПК із супутнім ПМК, та розроблено методи диференційованої патогенетичної корекції.

2. У хворих на ВХДПК у поєднанні з ПМК у порівнянні з пацієнтами без поєднаної патології виявлені значніші гемодинамічні порушення, що виявляються статистично вірогідним підвищенням ЗПОС (р < 0,05), зниженням серцевого індексу (р < 0,05) і регіонарного кровообігу гастродуоденальної зони (р < 0,001).

3. ВХДПК, асоційована з HР, у переважної частини хворих розвивалася при вираженому впливі агресивних чинників (підвищена кислотна продукція), що супроводжувалося вираженими порушеннями захисних властивостей слизового бар'єру, котрі проявлялися зниженням рівня кислих і нейтральних мукополісахаридів у СО гастродуоденальної зони, та мали вираженіші прояви при супутньому ПМК.

4. У студентів із дуоденальною виразкою в сполученні з ПМК виявлялося вірогідне зниження рівня мелатоніна в порівнянні як з нормою (р < 0,001), так і з показниками мелатоніна у хворих на дуоденальну виразку без поєднаної патології (р < 0,001).

5. У хворих на ВХДПК виявлена кореляційна залежність між рівнем мелатоніна крові та хвилинним об'ємом крові (r = 0,56), загальним периферичним опором судин (r = 0,68), діаметром черевного стовбура (r = 0,74), вмістом ГАГ, НМПС у СО гастродуоденальної зони та діаметром черевного стовбура (r = 0,57).

6. Одним із механізмів, що призводить до ураження захисного слизового барєру через порушення процесів центральної та регіонарної гемодинаміки при дуоденальній виразці, є порушення рівня секреції мелатоніна.

7. Уведення в комплексне лікування мелаксена сприяє більш значному відновленню показників центральної і регіонарної гемодинаміки, чим обґрунтовує патогенетичне застосування мелатоніна у вигляді його лікарської форми у складі комбінованої терапії для курсового лікування загострень ВХДПК.

Публікації автора:

  1. Борисенко Т.В. Роль мелатонина в регуляции процессов гемодинамики у студентов при дуоденальной язве в сочетании с пролапсом митрального клапана // Актуальні проблеми сучасної медицини. Вісник Української медичної стоматологічної академії. – 2006. – Т.6, №3. – С. 80–83.

  2. Борисенко Т.В. Мелаксен как корректор гемодинамических нарушений при дуоденальной язве у студентов в сочетании с пролапсом митрального клапана // Світ медицини та біології. – 2006. – №2. – С. 78–83.

  3. Опарин А.Г., Опарин А.А., Борисенко Т.В. Психосоматические механизмы формирования гипоксии как фактора активации желудочной секреции у студентов с дуоденальной язвой // Проблеми медичної науки та освіти. – 2006. – №2. – С. 20–21. Дисертантка брала участь у проведенні інтрагастральної рН-метрії, аналізі та узагальненні отриманих результатів, написанні статті.

  4. Борисенко Т.В. Особенности гемодинамических нарушений сердечной мышцы у студентов, больных дуоденальной язвой, по данным допплерографии // Матеріали X міжнародного медичного конгресу студентів та молодих учених. – Тернопіль, 2006. – С. 9.

  5. Борисенко Т.В. Состояние регионарного кровотока у студентов с дуоденальной язвой в сочетании с пролапсом митрального клапана в процессе лечения // ХИСТ. – Чернівці, 2006. – С. 34–35.

  6. Опарін О.А., Борисенко Т.В. Роль мелатоніна у генезі диспептичного синдрому при дуоденальній виразці у студентів // Досягнення молодих вчених – майбутнє медицини: Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених. – Харків, 2005. – С. 69. Дисертантка брала участь у проведенні клінічного дослідження хворих, аналізі та узагальненні отриманих результатів, написанні статті.

  7. Опарин А.А., Борисенко Т.В. Особенности содержания мелатонина в зависимости от времени года у студентов с дуоденальной язвой // Медицина третього тисячоліття: Матеріали міжвузівської конференції молодих вчених. – Харків, 2006. – С. 67–68. Дисертантка брала участь в аналізі та узагальненні отриманих результатів, написанні статті.

  8. Опарін О.А., Лаврова Н.В., Двояшкина Ю.І., Борисенко Т.В. Роль мелатоніна в генезі кардіального болю при дуоденальній виразці із супутньою функціональною кардіопатією у студентів // Вчені майбутнього: Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених з міжнародною участю. – Одеса, 2006. – С. 84. Дисертантка проводила клінічне дослідження хворих та аналіз отриманих результатів.

  9. Опарин А.Г., Опарин А.А., Лаврова Н.В., Двояшкина Ю.И., Борисенко Т.В., Хоменко Л.А. Влияние эглонила на уровень мелатонина при дуоденальной язве с сопутствующей функциональной кардиопатией // Лекарства – человеку. Современные проблемы создания, исследования и апробации лекарственных средств: Матеріали конференції. – Харків, 2006. – С. 86–87. Дисертантка проводила курацію хворих, брала участь в аналізі та узагальненні отриманих результатів, написанні статті.

  10. Опарин А.Г., Опарин А.А., Лаврова Н.В., Двояшкина Ю.И., Борисенко Т.В., Кубата С.Г. Мелатонин как маркер прогрессирования тяжести течения функциональной кардиопатии у студентов с дуоденальной язвой // Щорічні терапевтичні читання: терапевтична клініка від науки до практичної пам'яті академіка Л.Т. Малої: Матеріали науково-практичної конференції. – Харків, 2006. – С. 114. Дисертантка брала участь у клінічному та біохімічному дослідженні хворих, аналізі отриманих результатів.

  11. Опарин А.Г., Опарин А.А., Лаврова Н.В., Двояшкина Ю.И., Борисенко Т.В., Хоменко Л.А. Роль мелатонина в генезе окислительного стресса у студентов, больных дуоденальной язвой в сочетании с функциональной кардиопатией // Актуальні проблеми внутрішньої медицини: Матеріали науково-практичної конференції. – Харків, 2006. – С. 40–42. Дисертантка брала участь в клінічному та біохімічному дослідженні хворих, аналізі отриманих результатів, написанні статті.