У дисертації вирішено актуальну науково-прикладну задачу - обґрунтовані теоретичні положення та методичні підходи до удосконалення механізмів взаємозв’язку процесів приватизації і державного управління бюджетними доходами та розроблено практичні рекомендації щодо їх застосування. За результатами дисертаційного дослідження зроблено нові теоретичні узагальнення і практичні висновки: 1. Обґрунтовано, що передумовами взаємозв'язку процесів приватизації й формування бюджетів виступають: наявність методичного обґрунтування вибору способу приватизації майна державного підприємства, що забезпечує грошові надходження в бюджет; наявність методів визначення грошових надходжень від приватизації способом відстрочки платежу, обґрунтування напрямку збільшення грошових надходжень від приватизації способом акціонування шляхом попередньої оцінки інвестиційної привабливості приватизованого підприємства; наявність можливостей виявлення економічної ефективності приватизації майна підприємства по конкурсі. 2. Для практичного рішення проблеми підвищення ефективності комунальної приватизації сформований механізм державного управління бюджетними доходами, що містить у собі методи: наукового обґрунтування вибору способу приватизації об'єкта, оцінки привабливості приватизованого об'єкта для зовнішніх інвесторів (організаційні ланки) і розрахунку величини річних надходжень плати за майно, приватизована на виплат, і наукового обґрунтування вибору потенційного власника підприємства, приватизованого по конкурсу (економічні ланки). Зазначений механізм є елементом системи механізмів взаємозв'язку процесів приватизації та державного управління бюджетними доходами. 3. Доведено, що одним з найважливіших елементів системи механізмів взаємозв'язку процесів приватизації й формування державних доходів є механізм управління бюджетними доходами в умовах приватизації майна промислових підприємств, що складається з організаційних (наукове обґрунтування вибору способу приватизації майна підприємства й оцінки корпоративного поводження потенційного інвестора) та економічних методів (розрахунок величини корпоративної участі в капіталі створюваної корпорації й оцінка взаємозв'язку корпоративних інтересів і рентабельності промислової корпорації). 4. Доведено, що ефективна грошова приватизація, в основі якої перебувають методи попередньої оцінки потенційного ефекту, може вирішити проблему поповнення бюджетних доходів. По-перше, гарантія ефективної роботи приватизованих підприємств є й гарантією своєчасного погашення ними податкових зобов'язань. По-друге, застосування механізмів конкурсного продажу об'єктів і відстрочки платежу дозволяє зробити розрахунок суми надходжень від приватизації в бюджет і строк грошових перерахувань. По-третє, бюджетні доходи можуть бути збільшені в результаті ефективної інвестиційної діяльності держави як суб'єкта цієї діяльності. Тобто, держава може зберігати за собою корпоративні права й одержувати доходи від участі в капіталі приватизованих підприємств. Таким чином, формою економічного ефекту від впровадження запропонованого механізму виступає приріст надходжень до бюджетів від приватизації. 5. Встановлено, що відкриті торги (тендер) є методом активного залучення інвесторів для участі в приватизаційному процесі як усередині країни, так і за рубежем. Цей метод дає продавцеві державного майна (ФДМ України) можливість проаналізувати фінансове й економічне становище тих потенційних інвесторів, з яких буде провадитися відбір для того, щоб вибрати найкращого, котрий запропонує найкращу концепцію постприватизаційного розвитку підприємства, інвестує певні ноу-хау, капітали, надасть управлінську підтримку. 6. Розроблено пропозиції щодо визначення розміру плати за послуги уповноваженої особи, участь якого в організації тендера пропонується здійснювати на основі наступних показників результативності його роботи: підписання договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації; одержання оплати за об'єкт приватизації. Облік обох критеріїв результативності роботи уповноваженої особи гарантує не тільки забезпечення кількісного приросту приватизованих об'єктів, але й визначає активізацію надходження плати за приватизоване майно у Фонд приватизації, а, отже, у бюджети. 7. Доведено, що підвищення ефективності функціонування системи механізмів взаємозв'язку процесів приватизації й державного управління бюджетними доходами забезпечується її взаємодією з механізмами економічної й матеріальної зацікавленості господарюючих суб'єктів у прискоренні приватизаційних процесів: а) державне регулювання процесу «повторного» викупу зв'язано, насамперед, із забезпеченням державної підтримки ефективної діяльності підприємств; з метою здійснення практичної державної підтримки розвитку корпоративного сектора доцільним є застосування до приватизованих підприємств системи податкових пільг як складової частини механізму економічної й матеріальної зацікавленості, тобто звільнення приватизованого підприємства від оподатковування податком на прибуток протягом певного періоду часу, за який підприємство може провадити нагромадження коштів у фонді податкового резерву й адаптуватися в умовах недержавної власності; інструментом податкового регулювання діяльності приватизованих підприємств може бути ставка, що змінюється, податку на прибуток; використання такої ставки пов'язане із установленням граничного рівня рентабельності для традиційної законодавчо встановленої ставки; збільшення фінансового результату й рівня рентабельності передбачає зниження ставки податку на прибуток; використання ставки податку на прибуток, як способу позитивного державного впливу на економічні відносини в країні, виражається в створенні системи оподатковування, що дозволяє стимулювати дивідендну активність корпорацій й уникати подвійного оподатковування; б) для забезпечення роботи банків як інвестиційних консультантів необхідно державне стимулювання цього виду діяльності, у тому числі й за допомогою фіскальних методів; з метою визначення розміру плати інвестиційному консультантові доцільно використовувати наступні критерії оцінки результативності його роботи: величина корпоративної участі (чим вище обсяг корпоративних прав, тим вище відсоток оплати, як стартовий відсоток можна застосувати державний фіксований відсоток до вартості найменшого пакета акцій, що виставляють на продаж, протягом погодженого періоду часу, інші визначити методом пропорції); очікувана або фактична вигода від володіння корпоративними правами (доцільність такого складеного елемента в сумі оплати послуг інвестиційного консультанта сприяє ліквідації ситуації, при якій інвестор здобуває корпоративні права з метою схоронності коштів і не припускає наступну участь у розвитку об'єкта інвестування; значення даного показника може бути розраховано методом цільового прибутку). 8. Запропонована до застосування статистична модель оцінки підприємства, яка заснована на методах факторного й кластерного аналізу, а також множинної регресії з урахуванням економічних інтересів держави, як суб'єкта власності, спрямованих на визначення дійсної ринкової вартості приватизованих об'єктів. В результаті реалізації моделі досліджується структура сукупності економічних показників однотипних підприємств у різних регіонах України й будується багатофакторна регресія, що відображає залежність поточної ринкової вартості підприємства від вартості земельної ділянки, що займає їм, основних й оборотних коштів, що перебувають у його розпорядженні, що належать йому нематеріальних активів. Таким чином, модель дозволяє виключити традиційну прив'язку показника оцінної вартості до величини залишкової вартості необоротних активів у процесі розрахунку вартості приватизованого підприємства, і, відповідно, створює умови протидії практиці заниження оцінної вартості об'єктів приватизації. | 