Анотація до роботи:

Лисицька О. В. Меропланктон прибережних вод Криму (чорноморський сектор). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.17 - гідробіологія. - Інститут біології південних морів НАН України, Севастополь, 2005

Проведено вивчення видового складу та чисельності меропланктону прибережних вод Криму. Відзначено, що личинки входять до складу зоопланктону цілорічно. Виявлені види, личинки яких домінують у планктоні: двостулкові молюски Mytilus galloprovincialis, Mytilaster lineatus; черевоногий молюск Bittium reticulatum, та вусоногий рак Balanus improvisus. Продовжено вивчення меропланктону в акваторії Карадагського природного заповідника, де зафіксований найбільш різноманітний склад личинок Polychaeta та Decapoda. Досліджено розповсюдження біля берегів Криму пелагічних личинок видів - вселенців у Чорне море. Відзначено зменшення чисельності личинок двостулкового молюска-вселенця Anadara inaequivalvis, та розширення ареалу іншого виду - Mya arenaria.

Вперше проведено дослідження меропланктону Балаклавської бухти та складений список, який включає пелагічних личинок 57 видів 38 родин безхребетних. У кутовій частині Балаклавської бухти відзначено переважаючу кількість личинок багатощетинкових червів (Spionidae; Nereidae) та вусоногих раків (Balanidae); на виході з бухти – личинок двостулкових молюсків (Bivalvia). Проаналізований вплив згінно-нагінних явищ та гідротехнічних робіт на чисельність меропланктону. Відомості про сезонну й річну динаміку видового складу та чисельності пелагічних личинок безхребетних у Балаклавській бухті сталі основою для рекомендації з вибору ділянки бухти, найбільш перспективної для організації мідійного господарства. На основі проведеної експериментальної роботи запропоновані профілактичні заходи, які дозволяють понизити рівень ураження раковин культивованих молюсків поліхетою-перфоратором Polydora ciliatа.

1. У чорноморському секторі прибережних вод Криму уперше виконаний багаторічний моніторинг (1994 – 2004 рр.) видового складу й чисельності пелагічних личинок донних безхребетних, що охоплює весь таксономічний комплекс меропланктону. Основуючись на даних обробки 886 проб меропланктону, ідентифіковані пелагічні личинки 74 видів 50 родин донних безхребетних. Меропланктон Балаклавської бухти досліджено уперше, виявлені пелагічні личинки 57 видів 38 родин донних безхребетних.

2. У літньо-осінній період у планктоні чорноморського узбережжя Криму одночасно зустрічається до 40 видів личинок, мінімальне число видів (6) відмічено взимку. По чисельності в літній сезон домінують личинки двостулкового молюска Mytilaster lineatus і черевоногого молюска Bittium reticulatum, а весною та осінню - личинки двостулкового молюска Mytilus galloprovincialis й вусоногого рака Balanus improvisus.

3. Суттєвих відмінностей у таксономічному складі меропланктону досліджених районів не виявлено, але личинки рідких видів Decapoda (Alpheus dentipes) та Polychaeta (Lagisca extenuata) були знайдені лише в акваторії Карадагського природного заповідника.

4. Уперше виявлено розходження в просторовому розподілі меропланктону в Балаклавській бухті - у кутовій частині переважають личинки поліхет (Spionidae; Nereidae) і вусоногих раків (Balanidae), у відкритій частині домінують личинки двостулкових молюсків (Bivalvia). Серед районів дослідження саме в кутовій частині Балаклавської бухти зареєстрована максимальна чисельність личинок спіоніди Polydora ciliata - 890 экз./м³.

5. Відзначено суттєвий вплив згінно-нагінних явищ на розподіл і чисельність меропланктону в Балаклавській бухті. При згоні чисельність меропланктону різко знижується (до 30 – 40 екз./м³), а при нагоні зростає (до 1700 екз./м³).

6. Зафіксовано, що гідротехнічні роботи в Балаклавській бухти привели до зниження максимальної чисельності пелагічних личинок донних безхребетних – до 500 екз./м³ в 2004 р., тоді як у минулі роки вона досягала 2000 екз./м³.

7. У прибережних водах Криму зареєстровані личинки 7 видів, які є вселенцями в Чорне море. До списку видів-вселенців додано вусоногого рака Verruca spengleri Darwin. З 2001 р. у районах дослідження відзначено істотне зменшення чисельності пелагічних личинок двостулкового молюска-вселенця Anadara inaequivalvis. В 2004 р. в акваторіях Карадагського природного заповідника та Балаклавської бухти нами уперше виявлені личинки двостулкового молюска-вселенця Mya arenaria, що підтверджує його розселення у берегів Криму.

8. Відзначено, що після організації мідійно-устричної ферми в районі дослідження чисельність пелагічних личинок черевоногих молюсків (Rissoidae) збільшилася в п’ять – сім разів і досягала 150 екз./м³.

9. При організації мідійно-устричного маригосподарства рекомендовано враховувати динаміку чисельності пелагічних личинок не тільки основного об’єкту марикультури – мідії, але й видів, що негативно впливають на його функціонування: поліхет-перфораторів Lysidice ninetta й Polydora ciliata. Дані по сезонній динаміці чисельності пелагічних личинок P. сiliatа дозволяють визначити строки проведення профілактичних заходів на мідійно-устричних фермах.

10. У відкритій частині Балаклавської бухти відзначена максимальна чисельність личинок M. galloprovincialis на стадії «веліконха з очком» й одночасно мінімальна кількість личинок перфоратора стулок мідій P. ciliata, що дозволяє рекомендувати дану ділянку як найбільш перспективну при організації мідійної ферми в Балаклавській бухті.

Публікації автора:

1. Мурина В.В., Лисицкая Е.В., Безвушко А.И. Зимний меропланктон Карадагского природного заповедника // Экология моря. - 1999. - Вып. 49. - С. 72 - 76.

2. Мурина В.В., Лисицкая Е.В., Аносов С.Е. Видовой состав меропланктона как показатель экологической ситуации в Севастопольской бухте / Акватория и берега Севастополя: экосистемные процессы и услуги обществу. - Севастополь. Аквавита, 1999. - С. 149 - 158.

3. Мурина В.В., Безвушко А.И., Лисицкая Е.В. Сезонная динамика видового состава и численности пелагических личинок полихет в акватории Карадагского природного заповедника // Экология моря. - 2000. - Вып. 51. - С. 68 - 71.

4. Лисицкая Е.В. Сезонная динамика меропланктона в акватории экспериментального мидийного хозяйства (Севастополь, Черное море) // Экология моря. - 2001. - Вып. 55. - С. 83 - 86.

5. Шалаева Е.А., Лисицкая Е.В. Распределение и сезонная динамика личинок усоногих раков (Cirripedia, Thoracica) в Балаклавской бухте Черного моря // Экология моря. - 2001. - Вып. 58. - С. 41 - 44.

6. Мурина В.В., Лисицкая Е.В., Шаляпин В.К. Личинки массовых видов донных беспозвоночных в планктоне Севастопольской бухты / Гидробиол. журн. - 2002. - 37. - № 2. - С. 13 - 20.

7. Мурина В. В., Шмелева А.А., Лисицкая Е.В. Годичный мониторинг меро- и голопланктона в Океанариуме Севастопольской бухты // Гидробиол. журн. - 2002. - 38. - № 3. - С. 3 - 11.

8. Ковригина Н.П., Попов М.А., Лисицкая Е.В., Сеничева М.И., Субботин А.А. Комплексные исследования Балаклавской бухты (Черное море) // Экологическая безопасность прибрежной и шельфовой зон и комплексное использование ресурсов шельфа. - Вып.8. - Севастополь. - 2003. - С. 105 - 114.

9. Мурина В.В., Лисицкая Е.В. Изучение меропланктона Черного моря на рубеже тысячелетий / Экология моря. - 2004. - Вып. 65. - С. 57 - 60.

10. Пиркова А.В., Лисицкая Е.В. Полихета Polydora ciliata (Johns.) - перфоратор раковин живых устриц Crassostrae gigas (Th.) // Рибне господарство України. - 2004. - № 6 (35). - С. 14 - 17.

11. Шалаева Е.А., Лисицкая Е.В. Сезонная динамика численности пелагических личинок массовых видов-обрастателей в Балаклавской бухте Черного моря (2000 - 2001 гг.) // Биология моря. - 2004. - Т.30, № 6. - С. 432 - 439.

12. Murina V.V., Grintsov V.A. Lisitskaya E.V. Metamorphosis and settelment of the Balanus improvisus larvae / Symp. "Metamorphosis of marine invertebrata" - Plymouth, 1996. - P. 36.

13. Лисицкая Е.В. Сезонная динамика меропланктона в акватории Севастопольской бухты // Понт Эвксинский 2000: Конф. мол.ученых (16 - 20 мая). - Севастополь, 2000. - С. 38 - 39.

14. Лисицкая Е.В. Исследования меропланктона в акватории Карадагского природного заповедника / Заповедники Крыма: заповедное дело, биоразнообразие, экообразование. - Материалы III науч. конф. - Симферополь, 2005. - С. 37 - 41.