Анотація до роботи:

Домбровська Н.В. Метаболічна терапія поліорганних уражень гіпоксично-ішемічного генезу у дітей раннього віку. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія – Одеський державний медичний університет МОЗ України, 2006.

В результаті комплексного динамічного обстеження 120 дітей віком, починаючи від 20 діб і впродовж 1 року життя з поліорганними ураженнями гіпоксично-ішемічного генезу встановлено структуру та частоту поліорганних уражень гіпоксично-ішемічного генезу у дітей раннього віку. Визначено, що поряд з клінічними проявами, характерними для полісистемної патології, наявними є статистично вірогідні порушення гемоліквородинаміки головного мозку, функціонального стану головного мозку та міокарда, функції шлунково-кишкового тракту, рівня ферментів сироватки крові креатинкінази і лактатдегідрогенази.

Розроблено прогностичний тест методом логістичної регресії для індивідуалізованого визначення ризику збереження проявів гіпоксії протягом року у дитини.

Доведено доцільність і ефективність призначення мілдронату при проведенні лікувально-реабілітаційних заходів у дітей з ПОУ ГІГ, який справляє метаболічно-коригувальну дію, сприяє покращанню клінічного перебігу захворювання, церебральної гемоліквородинаміки, біоелектричної активності мозку, міокарда, функції шлунково-кишкового тракту.

У дисертаційній роботі наведено нове вирішення актуальної задачі сучасної педіатрії – підвищення ефективності терапії дітей з поліорганними ураженнями гіпоксично-ішемічного генезу шляхом застосування метаболічної корекції з включенням препарату мілдронат з урахуванням критеріїв прогнозу перебігу захворювання.

1. На підставі клініко-анамнестичних та лабораторно-інструментальних досліджень дітей, які перенесли гіпоксично-ішемічне ураження встановлено, що в структурі поліорганних уражень гіпоксично-ішемічного генезу провідними в клінічній картині є ураження центральної нервової системи, виявлені у всіх обстежуваних дітей: (синдром ліквородинамічних порушень – 27,5%, синдром підвищеної нервово-рефлекторної збудливості – 30,0%, синдром вегето-вісцеральної дисфункції – 20,0%, синдром рухових розладів – 22,5%); ураження серцево-судинної системи у 70,0% дітей: (метаболічні порушення міокарда у 57,5%, порушення серцевого ритму – 52,5%, транзиторна легенева гіпертензія у 70,0%); ураження органів шлунково-кишкового тракту у 60,8% пацієнтів (синдром диспепсії – 51,6 %, структурні зміни підшлункової залози – 23,3 %).

2. Серед чинників ризику формування поліорганних уражень гіпоксично-ішемічного генезу виявлено антенатальні чинники у 65,8% випадках (гестози - 42,4%, анемія вагітних - 60,0%, інфекційні захворювання - 25,8%, екстрагенітальні захворювання – 20,0%) та інтранатальні чинники у 46,6% випадках (порушення плацентарно-плідного кровообігу – 35,8%, обвиття пуповиною навколо шиї – 21,6%, передчасне відшарування плаценти – 2,5%).

3. У дітей з поліорганними ураженнями гіпоксично-ішемічного генезу встановлено нейрофункціональні особливості, які характеризуються порушенням ліквородинаміки у 27,5% та мозкового кровообігу, що проявляється спазмом церебральних судин у 61,5% випадках, проявами церебральної гіпоперфузії у 38,4%, низькими показниками індексів резистентності мозкових судин у 67,1% та церебральною гіперперфузією в 32,8% хворих; венозними дисгеміями у всіх дітей; змінами біоелектричної активності мозку (незначні загальномозкові зміни біоелектрогенезу – у 39,2% дітей, помірні зігальномозкові зміни – у 16,6 %, виразні загальномозкові зміни – у 14,1%).

4. Виявлені зміни функціонального стану серцево-судинної системи у дітей з поліорганними ураженнями гіпоксично-ішемічного генезу стосувалися порушень процесів реполяризації міокарда шлуночків у 57,5% випадках, проявів брадикардії у 20,0%, тахікардії – 32,5%, суправентрикулярної екстрасистолії – 13,3%, наявності синдрому персистуючих фетальних комунікацій у 60,0% випадках (відкрите овальне вікно – у 53,3%, відкритої аортальної протоки – у 6,7 %).

5. У всіх дітей з поліорганними розладами гіпоксично-ішемічного генезу виявлено метаболічні порушення у вигляді посилення процесів анаеробного гліколізу, наявності гіперферментемії креатинкінази (221,2±12,6) МОд/л і лактатдегідрогенази (508,7±17,5) МОд/л (підвищення показників у 2,2 рази проти норми креатинкінази і рівня лактатдегідрогенази відповідно у 1,8 разів). Показано, що ступінь активності досліджуваних ферментів має прямий кореляційний зв’язок зі ступенем виразності клінічних проявів, змінами показників інструментального обстеження (r = 0,43).

6. На підставі аналізу даних функціонального стану досліджуваних органів і систем, розроблено прогностичний тест із застосуванням логістичної регресії, що дозволяє оцінити ймовірність збереження проявів поліорганного ураження гіпоксично-ішемічного генезу в 1 рік життя: парез церебральних судин (OR = 14,20), порушення серцевого ритму (OR = 7,20), порушення іннервації черепно-мозкових нервів (OR = 4,18), метаболічні порушення міокарда (OR = 3,77), порушення функції шлунково-кишкового тракту (OR = 3,51).

7. Залучення до комплексу відновлювального лікування дітей з поліорганними ураженнями гіпоксично-ішемічного генезу препарату метаболічної дії мілдронату, супроводжується, порівняно з базовою терапією, більш високою ефективністю, що характеризується істотним зменшенням клінічних проявів захворювання, нормалізацією мозкового кровообігу (застосування мілдронату показано при церебральній гіпо- та гіперперфузії), електрокардіографічних та біохімічних показників, зокрема креатинкінази і лактатдегідрогенази, внаслідок активізації аеробного гліколізу; значними позитивними зрушеннями ліквородинаміки та біоелектричної активності мозку, стану шлунково-кишкового тракту; статистично вірогідним зниженням ризику збереження діагнозу в 1 рік на 60% (ДІ 32% 76%) : (збереження відносного ризику (ЗВР) = 1 - 0,40 = 0,60).

Публікації автора:

1. Поражение нервной системы при инфекционных заболеваниях у детей. Руководство для врачей и студентов / Под ред. проф. И.В. Богадельникова и проф. А.В. Кубышкина. – Симферополь–Киев–Донецк–Одесса, 2004. – 623 с.

2. Минков И.П., Кирпичева Н.Б., Домбровская Н.В. Роль перинатальных поражений в формировании синдрома вегетативной дисфункции у детей // Буковинський медичний вісник. 2001. – №2–3. Т.5. – С.128–129. (Здобувач проводила інструментальні дослідження, провела аналіз результатів роботи, підготувала статтю до друку).

3. Домбровська Н.В. Використання нейрометаболічних препаратів у комплексі медичної реабілітації у дітей з наслідками перинатального ураження центральної нервової системи // Одеський медичний журнал. – 2004. – №2. – С.53–55.

4. Домбровська Н.В. Ураження ЦНС у дітей першого року життя як наслідок впливу несприятливих чинників зовнішнього середовища // Вісник наукових досліджень. –2004. – №2. – С.181–183.

5. Домбровська Н.В. Особливості лікувально-діагностичних заходів у дітей першого року життя з наслідками перинатального гіпоксичного ураження // Одеський медичний журнал. – 2005. – №3(89). – С. 54–58.

6. Клинико-неврологическая характеристика и нейрофункциональные показатели у детей с герпетической инфекцией, верифицированной с использованием ПЦР-теста / Минков И.П., Юрченко И.В., Петрашевич В.П., Костенко С.А., Домбровская Н.В., Кирпичева Н.Б., Кулешова Е.А., Дмитриева Н.А. // Перинатологія та педіатрія. –2003. – №2. – С.35–38. (Здобувач провела ЕЕГ, ЕхоЕГ дослідження з інтерпретацією результатів, аналіз та статистичну обробку матеріалу).

7. Количественная оценка эффективности метаболической терапии у детей с перенесенным перинатальным гипоксическим поражением центральной нервной системы / Харченко Ю.П., Домбровская Н.В., Драгомирецкая Е.И., Кулешова Е.А. // Інтегративна антропологія. – 2005. – № 1–2 (5–6). – С. 31–35. (Здобувач провела клініко-інструментальні обстеження, аналіз літературних джерел, оформила статтю).

8. Домбровская Н.В., Драгомирецкая Е.И. Математическое моделирование для индивидуального прогноза исхода перинатальных полиорганных поражений гипоксического генеза у детей к 12 месяцам жизни // Стаття в збірнику матеріалів конференції «Біофізичні стандарти та інформаційні технології в медицині”. Одеса. “Астропринт”, 2005. – С.60–65. (Здобувач розробила схему наукового дослідження, провела клініко-інструментальне обстеження, аналіз літературних джерел, аналіз матеріалу, написала і підготувала статтю до друку).

9. Патент №47135А,UA, МПК: А 61В5/02, 8/06. ”Спосіб діагностики ступеня тяжкості перинатального ураження центральної нервової системи”; Одеський державний медичний університет; Мінков І.П., Домбровська Н.В., Кулєшова О.А. Заявка №2001085522. Заявл. 02.08.2001, Опубл. 17.06.02. Бюл.№6 (Здобувач провела повне клініко-інструментальне обстеження, аналіз одержаних результатів, написала та підготувала матеріал до друку).

10. Патент № 63061А, UA МПК: А 61В17/00. “Спосіб лікування наслідків перинатального ураження центральної нервової системи у дітей першого року життя”; Одеський державний медичний університет; Мінков І.П., Домбровська Н.В., Кірпічова Н.Б., Кулєшова О.А. Заявка №2002065239. Заявл. 25.06.2002, Опубл. 15.01.2004. Бюл. №1. (Здобувач провела клінічне та інструментальне обстеження, лікування дітей із залученням метаболічного коректора, аналіз результатів).

11. Домбровська Н.В. Ефективність комплексної терапії у відновному періоді перинатальної гіпоксично-ішемічної енцефалопатії // Матеріали IV науково-практичної конференції “Актуальні проблеми сучасної фармакотерапії в педіатрії”. ПАГ.– 2003. – №3 [397]. – С.61–62.

12. Харченко Ю.П., Домбровська Н.В. Медико-соціальне значення шкідливих факторів у формуванні перинатального ураження ЦНС у дітей // Збірник матеріалів Всеукраїнського симпозіуму педіатрів: “Вплив екопатологічних чинників на стан здоров’я дітей”. - Тернопіль, 2004. – С.107–108. (Здобувач провела аналіз літературних джерел, факторів ризику виникнення гіпоксії, написала і підготувала матеріали до друку).

13. Домбровська Н.В. Сучасні погляди на діагностику та реабілітаційну терапію перинатальних уражень нервової системи у дітей першого року життя // Матеріали V науково-практичної конференції «Актуальні проблеми сучасної фармакотерапії в педіатрії». ПАГ. – 2004. – №3. – С.41.

14. Домбровська Н.В. Вплив метаболічної терапії на стан гемодинаміки та біоелектрогенез головного мозку у дітей з наслідками перинатального ураження центральної нервової системи // Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень – 2004”. – Дніпропетровськ, 2004. – С. 50–54.

15. Диспансерне спостереження за дітьми в умовах дитячого лікувально-діагностичного центру / Мінков І.П., Будяк Л.С., Юрченко І.В., Дмітрієва Н.А., Костенко С.А., Домбровська Н.В., Кулєшова О.А., Кірпічова Н.Б., Проскуріна Г.О. Збірник матеріалів науково-практичної конференції “Профілактика та реабілітація найбільш поширених захворювань у дітей та удосконалення їх диспансеризації”. ПАГ.-2002.- №2.- С.59-60. (Здобувач провела підбір літературних даних, аналіз результатів).

16. Домбровська Н.В., Кірпічова Н.Б. Клініко-інструментальна характеристика уражень ЦНС у дітей першого року життя з герпес-вірусною інфекцією за допомогою полімеразної ланцюгової реакції// Ювілейна 70-та науково-практична конференція студентів і молодих учених (тези доповідей). –Одеса, 2001. – С. 107. (Здобувач провела інструментальне обстеження хворих, оформила до друку матеріал).

17. Минков И.П., Домбровская Н.В., Белякина О.В. Клиническая, нейросонографическая и электроэнцефалографическая характеристика и принципы терапии перинатального поражения ЦНС у детей // Материалы научного форума «Новые технологии в акушерстве и гинекологии». – Москва, 1999. – С. 238–240. (Здобувач провела формування контингенту контрольної та референтних груп обстежуваних осіб, клініко-інструментальне обстеження хворих, аналіз та статистичну обробку матеріалу).