У дисертації відповідно до поставленої мети і завдань дослідження отримано нові дані щодо впливу чинників живлення, зокрема складу раціонів, джерел сірковмісних амінокислот та кількості йоду в раціоні для племінних курей-несучок на метаболічні процеси в їх організмі, продуктивні та репродуктивні показники, ріст, розвиток та обмінні процеси в ембріонів та одержаного потомства. 1. Згодовування курям-несучкам ячмінно-бобово-ріпакового комбікорму, в якому нестачу сірковмісних амінокислот поповнювали додаванням DL-метіоніну та сульфату натрію, а вміст йоду збільшували на 33%, у порівнянні з рекомендованим, призводило до збільшення кількості амінного азоту в тканинах 12-палої кишки та печінки, відповідно на 67,68% (р<0,001) і 51,25% (р<0,001) при одночасному зменшенні його вмісту у плазмі крові на 47,33% (р<0,001), підвищення аланінамінотрансферазної активності у плазмі крові на 56,60% (р<0,001) і тканині підшлункової залози на 42,66% (р<0,001), а також загальної протеїназної активності розчинних білків тканини 12-палої кишки на 127% (р<0,001). 2. Утримання курей–несучок на ячмінно-бобово-ріпаковій кормосуміші з добавками DL-метіоніну, сульфату натрію і вищим вмістом йоду, відносно до стандартного комбікорму, сприяло підвищенню кількості глікогену в тканині печінки на 141% (р<0,001), зниженню концентрації глюкози у тканинах печінки та підшлункової залози, відповідно на 18,27% (р<0,001) і 30,29% (р<0,001). При цьому концентрація молочної кислоти в плазмі крові зменшувалась, а в тканині підшлункової залози – зростала. Вміст піровиноградної кислоти у плазмі крові, тканинах печінки і слизової оболонки 12-палої кишки збільшувався, а в тканині підшлункової залози – зменшувався. 3. Включення до ячмінно-бобового раціону для курей-несучок 4% ріпакової макухи, добавки DL-метіоніну, сульфату натрію і збільшення кількості йоду в ньому призводило до зниження концентрації трийодтироніну в сироватці крові на 28,65% (p<0,01) за відсутності змін маси щитоподібної залози та її індексу. 4. Згодовування племінним курям-несучкам ячмінно-бобово-ріпакового комбікорму з добавками DL-метіоніну, сульфату натрію та вищим вмістом йоду сприяло збільшенню маси яєць в середньому на 4,7 г, міцності яєчної шкаралупи на 59,49% (р<0,001), заплідненості яєць та виводимості курчат на 3,35% і 3,85% відповідно. 5. Зміни досліджуваних нами показників білкового і вуглеводного обмінів, якості інкубаційних яєць, виводимості курчат у племінних курей–несучок, що споживали ячмінно-бобово-ріпаковий комбікорм, у якому нестачу сірковмісних амінокислот поповнювали DL-метіоніном, а вміст йоду відповідав рекомендованому, були переважно такими ж, як при згодовуванні курям ячмінно-бобово-ріпакового комбікорму з добавками DL-метіоніну, сульфату натрію і вищим вмістом йоду, але були менш вираженими. 6. У процесі ембріонального розвитку курчат у жовтку яєць зменшувався вміст розчинних білків і глюкози, зростали протеїназна і аланінамінотрансферазна активності, підвищується кількість глікогену до 15 дня інкубації яєць з наступним зменшенням його вмісту у виведених курчат. У тканині печінки ембріонів курчат у період їх розвитку з 15-доби до виведення зростали амінотрансферазна і протеїназна активності, зменшувалась концентрація глюкози, зростав вміст глікогену до 19-доби і зменшувалась його кількість у виведених курчат, підвищується вміст лактату в останні 2 дні ембріонального розвитку курчат. 7. У 15- і 19-добових ембріонів та виведених курчат, одержаних з яєць від курей, що споживали ячмінно-бобово-ріпакові комбікорми, в порівнянні зі стандартними, встановлено інтенсивніше використання білків і вільних амінокислот із залишкового жовтка, вищий віст розчинних білків, амінного азоту і глікогену в тканині печінки при одночасному зменшенні в ній глюкози і збільшенні концентрації пірувату. Жива маса виведених курчат першої і другої дослідних груп, у порівнянні з контрольною, була вищою, відповідно на 2,48% і 4,47%. 8. Згодовування племінним курям-несучкам ячмінно-бобово-ріпакових комбікормів забезпечувало тривалий позитивний ефект. При цьому у 30-добових курочок дослідних груп, у порівнянні з контрольними, відзначено: -у плазмі крові вищу аспартат- і аланінамінотрансферазну активність; -у слизовій оболонці 12-палої кишки зменшення вмісту розчинних білків, підвищення протеїназної та аспартрамінотрансферазної активностей, зменшення вмісту пірувату; -у тканині підшлункової залози зменшення вмісту розчинних білків і пірувату, збільшення кількості амінного азоту і глюкози, підвищення протеїназної й аспартатамінотрансферазної активностей; -у тканині печінки нижчий вміст глікогену і вищу протеїназну активність. Жива маса 30-добових курочок першої і другої дослідних груп, у порівнянні з контрольними, була вищою на 1,63% і 4,26% відповідно. Маса печінки, кишківника і яєчників також були вищими в курочок обох дослідних груп, у порівнянні з контрольними. 9. Згодовування курочкам із 30 до 90-добового віку ячмінно-бобово-ріпакових комбікормів з добавками DL-метіоніну (перша дослідна група), DL-метіоніну, сульфату натрію і вищим на 33% рівнем йоду (друга дослідна група), в порівнянні із стандартним (контрольна група), сприяло підвищенню вмісту розчинних білків у тканині печінки, амінного азоту в тканині підшлункової залози, протеїназної активності у тканинах печінки і слизової оболонки 12-палої кишки, зменшенню аланінамінотрансферазної активності у тканинах печінки, слизової оболонки 12-палої кишки (р<0,001) і аспартатамінотрансферазної активності в тканині підшлункової залози (р<0,01-0,001). У тканинах печінки, 12-палої кишки і підшлункової залози курочок дослідних груп, у порівнянні з контрольними, відзначено зменшення вмісту пірувату. Курочки дослідних груп, у порівнянні з контрольними, мали більшу масу щитоподібної залози: першої дослідної групи – на 57,73% (р<0,001), другої дослідної групи – на 48,40% (р<0,001). |
