Одержано нові дані стосовно використання у раціонах лактуючих вівцематок і ярок хелатної сполуки хрому з метіоніном у дозах 400, 500 та 600 мкг/гол/добу. Досліджено вплив цієї сполуки на біохімічні показники різних ланок обміну речовин у крові, ліпідний обмін у шкірі, білковий і ліпідний склад молока вівцематок, хімічний склад і фізичні властивості вовни, кількісні та якісні показники її жиропоту. 1. У крові вівцематок, яким згодовували 400 мкг/гол/добу хрому, в складі загального білка підвищується рівень 2- та -глобулінів на 24,57 і 32,8 % (р<0,05; р<0,02), загального глютатіону (за рахунок відновленого) – на 11,79 % при одночасному зменшенні окисненого – на 50,09 %, активність АлАТ збільшується – на 36,17 % (р<0,05). Зменшується вміст загальних ліпідів, фосфоліпідів, холестеролу, -ліпопротеїдів (р<0,05), глюкози (р<0,05), і збільшується вміст триацилгліцеролів (р<0,05). 2. Згодовування вівцематкам у складі основного раціону 500 мкг/гол/добу хрому, веде до збільшення у крові вмісту 2-глобулінів (р<0,05), загального та відновленого глютатіону – на 17,25 та 22,09 % (р<0,05; р<0,02), а при дозі 600 мкг/гол/добу хрому збільшується лише вміст відновленого глютатіону на 18,71 % (р<0,05). При використанні вищих доз (500, 600 мкг/гол/добу) у крові спостерігається тенденція до зростання загальних ліпідів за рахунок триацилгліцеролів і фосфоліпідів, натомість зменшується рівень -ліпопротеїдів, глюкози (р<0,05) та пентоз. 3. У крові ярок під впливом згодовування хелатної сполуки хрому збільшується кількість білків фракції 2 та -глобулінів на 18,54 та 33,99 % (р<0,05) та рівень відновленого глютатіону на 22,52 % (р<0,05), при одночасному зменшенні фракції окисленого – на 43,21 % (р<0,01), а також збільшується вміст загальних ліпідів, фосфоліпідів, -ліпопротеїдів та зменшується вміст триацилгліцеролів (р<0,05). 4. Під впливом згодовування хелатної сполуки хрому у крові усіх дослідних груп овець зростає активність лужної фосфатази: у вівцематок – на 33,3 % (400 мкг), 12,36 % (500 мкг) і 58,8 % (600 мкг), а у ярок – на 2,6 %, що свідчить про посилення фосфорно-кальцієвого обміну в організмі тварин. 5. Згодовування вівцематкам і яркам у складі основного раціону вищих доз хрому (500 і 600 мкг/гол/добу) сприяє збільшенню загальних ліпідів у шкірі вівцематок та зменшення їх рівня на 9,43 % при дозі 400 мкг/гол/добу. У ліпідному складі шкіри вівцематок підвищується рівень фосфоліпідів та фракція етерифікованого холестеролу (р<0,05) і лише у ярок вміст етерифікованого холестеролу зменшується. У жирнокислотному складі ліпідів шкіри вівцематок переважають насичені жирні кислоти, а зі збільшенням дози хрому (600 мкг) достовірно зменшується лише ейкозатриєнова кислота (р<0,01). 6. Згодовування вівцематкам у складі основного раціону різних доз хелатної сполуки хрому призводить до кількісних та якісних змін у показниках молока: – при згодовуванні 500 мкг хрому в молоці збільшується вміст загального білка на 3,5 % за рахунок казеїнів та білків сироватки. У складі казеїнів зростає фракція s-казеїнів на 7,9 % (р<0,05), а у складі сироваткових білків – фракція імуноглобулінів на 13,27 % (р<0,05); – загальна кількість жиру в молоці збільшується в середньому на 6,51 (400 мкг) та 5,08 % (600 мкг), а вміст у ньому фосфоліпідів – на 8,33 та 25 % (р<0,05; р<0,01), відповідно. У жирнокислотному складі молока піддослідних груп вівцематок збільшується кількість насичених кислот щодо ненасичених, за рахунок збільшення пальмітинової кислоти на 19,83 % (р<0,05) і зменшенням лінолевої та арахідонової кислот – на 17,83 та 48,21 % (р<0,05; р<0,02) (400 мкг/гол/добу). 7. У вовні вівцематок, яким згодовували по 400 мкг хрому, збільшується вміст загальної сірки на 5,26 %, цистину – на 13,57 % (р<0,05), триптофану – на 7,47 % (р<0,05), тирозину – на 22,64 % (р<0,05), гексозамінів – на 31,02 % (р<0,05); при дозі 600 мкг вміст загальної сірки зростає на 15,13 % (р>0,05), цистину – 11,24 % (р<0,02), триптофану – 16,78 %, гексозамінів – на 39,32 % (р<0,02). У групі вівцематок, яким згодовували 500 мкг хрому, відзначено подібні тенденції у збільшенні цих компонентів вовни. У вовні ярок вміст цистину та сірки не змінюється, проте достовірно збільшується вміст триптофану на 12,06 % (р<0,05). Вовна усіх піддослідних груп вівцематок характеризувалася вищими показниками міцності та справжньої довжини волокон і кращими захисними властивостями жиропоту за рахунок збільшення воску до поту і зменшення його рН. 8. Згодовування вівцематкам у складі основного раціону хелатної сполуки хрому сприяє збільшенню його концентрації у крові у 2,9 (400 мкг) та 3,35 (600 мкг) рази порівняно з тваринами контрольної групи. Кількість хрому в молоці при цьому збільшується втричі і становить 0,011 мг/л незалежно від дози хрому в раціоні. Відзначено збільшення вмісту кобальту в молоці і крові та зменшення виділення з молоком міді. 9. Згодовування додаткових доз хрому сприяє підвищенню продуктивності овець: середньодобові прирости вовни у вівцематок за період досліду збільшилися на 2,03–12,09 %, у ярок – на 27,11 %, а прирости маси тіла ягнят – на 9,8-28,2 %, що свідчить про підвищення молочної продуктивності вівцематок. |