Анотація до роботи:

Кочетов С.В. Метаболічні процеси в організмі овець і їх продуктивність за умов використання в раціонах хрому. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.04 – біохімія. – Інститут біології тварин УААН, Львів, 2008.

У роботі представлено результати досліджень впливу хелатної сполуки хрому із метіоніном на білковий, ліпідний, мінеральний обміни в організмі овець, хімічний склад молока і вовни та її фізичні показники.

Встановлено, що згодовування вівцям у складі основного раціону різних доз хрому сприяє збільшенню вмісту у крові a₂ та b-глобулінових фракцій, відновленого глютатіону, підвищується активність АЛТ, лужної фосфатази. Показано, що згодовування менших доз хрому
(400 мкг/гол/добу) призводить до зменшення у крові загальних ліпідів, фосфоліпідів, холестеролу, b-ліпопротеїдів, глюкози, а вміст триацилгліцеролів при цьому зростає. Натомість вищі дози
(600 мкг/гол/добу) сприяють збільшенню концентрації в крові загальних ліпідів за рахунок фосфоліпідів і триацилгліцеролів при одночасному зменшенні b-ліпопротеїдів, глюкози та пентоз. Посилення обмінних процесів в організмі овець під дією хрому позитивно позначилось на кількісних та якісних показниках молока і вовни, що свідчить про його анаболічну дію стосовно перерозподілу пластичних і енергетичних субстратів як на процеси молокоутворення, так і вовноутворення.

Одержано нові дані стосовно використання у раціонах лактуючих вівцематок і ярок хелатної сполуки хрому з метіоніном у дозах 400, 500 та 600 мкг/гол/добу. Досліджено вплив цієї сполуки на біохімічні показники різних ланок обміну речовин у крові, ліпідний обмін у шкірі, білковий і ліпідний склад молока вівцематок, хімічний склад і фізичні властивості вовни, кількісні та якісні показники її жиропоту.

1. У крові вівцематок, яким згодовували 400 мкг/гол/добу хрому, в складі загального білка підвищується рівень ₂- та -глобулінів на 24,57 і 32,8 % (р<0,05; р<0,02), загального глютатіону (за рахунок відновленого) – на 11,79 % при одночасному зменшенні окисненого – на 50,09 %, активність АлАТ збільшується – на 36,17 % (р<0,05). Зменшується вміст загальних ліпідів, фосфоліпідів, холестеролу, -ліпопротеїдів (р<0,05), глюкози (р<0,05), і збільшується вміст триацилгліцеролів (р<0,05).

2. Згодовування вівцематкам у складі основного раціону 500 мкг/гол/добу хрому, веде до збільшення у крові вмісту ₂-глобулінів (р<0,05), загального та відновленого глютатіону – на 17,25 та 22,09 % (р<0,05; р<0,02), а при дозі 600 мкг/гол/добу хрому збільшується лише вміст відновленого глютатіону на 18,71 % (р<0,05). При використанні вищих доз (500, 600 мкг/гол/добу) у крові спостерігається тенденція до зростання загальних ліпідів за рахунок триацилгліцеролів і фосфоліпідів, натомість зменшується рівень -ліпопротеїдів, глюкози (р<0,05) та пентоз.

3. У крові ярок під впливом згодовування хелатної сполуки хрому збільшується кількість білків фракції ₂ та -глобулінів на 18,54 та 33,99 % (р<0,05) та рівень відновленого глютатіону на 22,52 % (р<0,05), при одночасному зменшенні фракції окисленого – на 43,21 % (р<0,01), а також збільшується вміст загальних ліпідів, фосфоліпідів, -ліпопротеїдів та зменшується вміст триацилгліцеролів (р<0,05).

4. Під впливом згодовування хелатної сполуки хрому у крові усіх дослідних груп овець зростає активність лужної фосфатази: у вівцематок – на 33,3 %
(400 мкг), 12,36 % (500 мкг) і 58,8 % (600 мкг), а у ярок – на 2,6 %, що свідчить про посилення фосфорно-кальцієвого обміну в організмі тварин.

5. Згодовування вівцематкам і яркам у складі основного раціону вищих доз хрому (500 і 600 мкг/гол/добу) сприяє збільшенню загальних ліпідів у шкірі вівцематок та зменшення їх рівня на 9,43 % при дозі 400 мкг/гол/добу. У ліпідному складі шкіри вівцематок підвищується рівень фосфоліпідів та фракція етерифікованого холестеролу (р<0,05) і лише у ярок вміст етерифікованого холестеролу зменшується. У жирнокислотному складі ліпідів шкіри вівцематок переважають насичені жирні кислоти, а зі збільшенням дози хрому (600 мкг) достовірно зменшується лише ейкозатриєнова кислота (р<0,01).

6. Згодовування вівцематкам у складі основного раціону різних доз хелатної сполуки хрому призводить до кількісних та якісних змін у показниках молока:

– при згодовуванні 500 мкг хрому в молоці збільшується вміст загального білка на 3,5 % за рахунок казеїнів та білків сироватки. У складі казеїнів зростає фракція _s-казеїнів на 7,9 % (р<0,05), а у складі сироваткових білків – фракція імуноглобулінів на 13,27 % (р<0,05);

– загальна кількість жиру в молоці збільшується в середньому на 6,51 (400 мкг) та 5,08 % (600 мкг), а вміст у ньому фосфоліпідів – на 8,33 та 25 % (р<0,05; р<0,01), відповідно. У жирнокислотному складі молока піддослідних груп вівцематок збільшується кількість насичених кислот щодо ненасичених, за рахунок збільшення пальмітинової кислоти на 19,83 % (р<0,05) і зменшенням лінолевої та арахідонової кислот – на 17,83 та 48,21 % (р<0,05; р<0,02)
(400 мкг/гол/добу).

7. У вовні вівцематок, яким згодовували по 400 мкг хрому, збільшується вміст загальної сірки на 5,26 %, цистину – на 13,57 % (р<0,05), триптофану – на 7,47 % (р<0,05), тирозину – на 22,64 % (р<0,05), гексозамінів – на 31,02 % (р<0,05); при дозі 600 мкг вміст загальної сірки зростає на 15,13 % (р>0,05), цистину – 11,24 % (р<0,02), триптофану – 16,78 %, гексозамінів – на 39,32 % (р<0,02). У групі вівцематок, яким згодовували 500 мкг хрому, відзначено подібні тенденції у збільшенні цих компонентів вовни. У вовні ярок вміст цистину та сірки не змінюється, проте достовірно збільшується вміст триптофану на 12,06 % (р<0,05). Вовна усіх піддослідних груп вівцематок характеризувалася вищими показниками міцності та справжньої довжини волокон і кращими захисними властивостями жиропоту за рахунок збільшення воску до поту і зменшення його рН.

8. Згодовування вівцематкам у складі основного раціону хелатної сполуки хрому сприяє збільшенню його концентрації у крові у 2,9 (400 мкг) та 3,35
(600 мкг) рази порівняно з тваринами контрольної групи. Кількість хрому в молоці при цьому збільшується втричі і становить 0,011 мг/л незалежно від дози хрому в раціоні. Відзначено збільшення вмісту кобальту в молоці і крові та зменшення виділення з молоком міді.

9. Згодовування додаткових доз хрому сприяє підвищенню продуктивності овець: середньодобові прирости вовни у вівцематок за період досліду збільшилися на 2,03–12,09 %, у ярок – на 27,11 %, а прирости маси тіла ягнят – на 9,8-28,2 %, що свідчить про підвищення молочної продуктивності вівцематок.

Публікації автора:

1. Кочетов. С.В. Вплив хелатної сполуки хрому з метіоніном на вміст та склад білків молока вівцематок / С.В. Кочетов, П.В. Стапай, І.Я. Лико. // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин і ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. — Львів, 2005. — Вип. 6, № 2. — С. 38–42. (Дисертант провів визначення білкового складу молока, статистичну обробку результатів і їх аналіз).

2. Кочетов. С.В Вплив хелатної сполуки хрому на вміст і склад ліпідів молока вівцематок / С.В. Кочетов, П.В. Стапай. // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин і ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. — Львів, 2005. – Вип. 5, № 2. — С. 62–66. (Дисертант провів визначення складу ліпідів молока, статистичну обробку результатів і їх аналіз).

3. Кочетов С.В. Вплив хелатної сполуки хрому з метіоніном на ліпідний та жирнокислотний склад шкіри та молока вівцематок / С.В. Кочетов, П.В. Стапай. // Науковий вісник Львівського національного університету та біотехнологій імені С.З. Гжицького. — Львів, 2008. — Т. 10, № 1 (35), ч. 1. — С. 45–48. (Дисертант проводив аналіз ліпідного та жирнокислотного складу біологічного матеріалу, статистичну обробку й аналіз).

4. Стапай П.В. Вплив хелатної сполуки хрому на ріст вовни, її фізико-хімічні параметри та якість жиропоту / П.В. Стапай, Н.М. Параняк, І.Я. Лико, І.А. Макар, С.В. Кочетов, В.В. Гавриляк, К.О. Тис, Г.М. Седіло // Сільський господар. — Львів, 2006. — № 7–8. — С. 18–19. (Дисертант провів визначення ліпідного складу вовни, статистичну обробку результатів та їх аналіз).

5. Макар І.А. Вплив хелатної сполуки хрому з метіоніном на молочну і вовнову продуктивність овець / І.А. Макар, П.В. Стапай, В.В. Гавриляк,
   Н.М. Параняк, І.Я. Лико, С.В. Кочетов // Ефективні корми та годівля. — Обухів, 2007. — № 3 (19) — С. 35–37. (Дисертант провів визначення фракційного складу білка молока, обробку результатів і їх аналіз).

6. Грабовська О.С. Вплив хелатної сполуки хрому на показники обміну білків крові лактуючих вівцематок / О.С. Грабовська, С.В. Кочетов, П.В. Стапай,
   В.В. Гавриляк, Н.М. Параняк, К.О. Тис // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин і ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. — 2004. — Вип. 6, №1. — С. 48–50. (Дисертант брав участь у проведенні аналізу білкового складу, а також у написанні статті).

7. Заявка № U200808363: Спосіб підвищення продуктивності овець. Рішення про видачу деклараційного патенту на корисну модель прийняте 23.06.2008 р.

8. Кочетов С.В. Влияние добавки хеллатного соединения хрома к рациону ярок на показатели метаболизма липидов плазмы крови / С.В. Кочетов, И.Я. Лыко, П.В. Стапай, И.А. Макар, Н.М. Параняк // Исследования молодых ученых в решении проблем животноводства: материалы 5-й междунар. науч.-практ. конф., 11–12 мая 2006. — Витебск, 2006. — С. 112–113. (Дисертант проводив аналіз ліпідного складу крові, статистичну обробку та аналіз).