Анотація до роботи:

Луцик О.Г. Метаболічні зміні в еритроцитах та функціональний стан гемоглобіну при дії фізичних навантажень. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.24 – лікувальна фізкультура та спортивна медицина. – Дніпропетровська державна медична академія, Дніпропетровськ, 2005.

Дисертацію присвячено вивченню метаболічних особливостей еритроцитів та функціонального стану гемоглобіну при дії на організм спортсменів різної кваліфікації і спеціалізації фізичних навантажень ациклічного типу.

Встановлено, що при “довгостроковій” адаптації до фізичних навантажень інтенсифікація процесів ПОЛ в організмі спортсменів поєднується з нестачею рівня ПНЖК₃ в плазмі крові і в мембранах еритроцитів.

Разом з тим, в еритроцитах збільшується вміст глюкози і глікозилірованого гемоглобіну, інтенсифікуються внутрішньоеритроцитарні гліколітичні реакції, зменшується використання глюкози по пентозофосфатному шляху, зростають потреби у відновлювальних еквівалентах. Метаболічні перебудови в еритроцитах супроводжуються зниженням спорідненості гемоглобіну до кисню.

При “терміновій” адаптації до фізичного навантаження спостерігається стабілізація процесів ПОЛ, перерозподіл фізіологічно важливих ПНЖК ₃ і ₆ , підвищення метаболічної активності еритроцитів та ефективності киснево-транспортної функції гемоглобіну.

Показано, що метаболічни зміни в еритроцитах і функціональний стан гемоглобіну залежать від рівня кваліфікаціі спортсменів. Відмінності окремих показників, які пов’язані з видом спортивної спеціалізації, проявляються, головним чином, у спортсменів низької кваліфікації.

При адаптації до фізичних навантажень анаеробно-аеробного характеру ациклічного типу з переходом організму на якісно новий рівень гомеостазу здійснюються метаболічні перебудови, в які активно включаються еритроцити. Звідси можна зробити такі висновки:

1.Незалежно від рівня кваліфікації спортсменів і виду спортивної спеціалізації, здійснюється інтенсифікація перекисного окиснення ліпідів, про що свідчить підвищення рівня первинних продуктів ПОЛ у 3,2 рази в плазмі крові й у 5,9 рази в мембранах еритроцитів.

Подібність характеру змін рівня продуктів ПОЛ у відповідних місцях локалізації свідчить про те, що мембрани еритроцитів є одним з основних джерел цих з’єднань для плазми крові як у початковому стані спортсменів, так і при «терміновій» адаптації до впливу фізичного навантаження.

2.При «довготривалій» адаптації до фізичних навантажень ациклічного типу відбувається інтенсифікація процесів ПОЛ в організмі спортсменів, що сполучається з недостатнім рівнем ПНЖКw3 у плазмі та мембранах еритроцитів. Установлено реципрокний характер змін вмісту ПНЖК родини ₃ і ₆ як у плазмі крові , так і в мембранах еритроцитів у початковому стані спортсменів і після впливу навантаження ациклічного типу.

3.Установлено, що при «терміновій» адаптації до фізичних навантажень ациклічного типу в еритроцитах збільшується на 37% вміст глюкози та на 49% глікозилірованого гемоглобіну, інтенсифікуються внутрішньоеритроцитарні гліколітичні реакції й енергообмін.

В еритроцитах на 46% знижується споживання глюкози пентозофосфатним шляхом, на 23% підвищується активність глутатіонредуктази при «терміновій» адаптації до навантаження, що свідчить про зростаючу потребу еритроцитарних клітин у відновленому потенціалі в умовах підвищених енерговитрат. Показано високий рівень позитивної кореляції окремих показників внутрішньоеритроцитарного метаболізму з процесами перекисного окислення ліпідів і вмістом ПНЖК₃ у складі еритроцитарних мембран (r =+ 0,9).

4.Метаболічні перебудови в еритроцитах супроводжуються зниженням спорідненості гемоглобіну до кисню, особливо при «терміновій» адаптації до фізичного навантаження ( у середньому на 11,5% у порівнянні з контрольною групою), що сприяє більш ефективній віддачі кисню тканинам і підвищує адаптаційні можливості організму.

5.При «терміновій» адаптації до фізичних навантажень здійснюється активна мобілізація компенсаторно-пристосувальних механізмів, спрямована на стабілізацію процесів ПОЛ, на перерозподіл фізіологічно значущих ПНЖК ₃ і ₆, на підвищення метаболічної активності еритроцитів і ефективності киснево-транспортної функції гемоглобіну.

6.Незважаючи на загальну в цілому спрямованість змін ряду метаболічних показників і функціональної активності гемоглобіну встановлено їхню велику наявність у спортсменів високої кваліфікації та недостатньо сформовані біохімічні механізми адаптації в спортсменів низької кваліфікації.

7.Установлено, що розходження в стані еритроцитарного метаболізму, пов'язані з видом спортивної спеціалізації, при адаптації до фізичних навантажень ациклічного типу виявляються, головним чином, у спортсменів низької кваліфікації.

У порівнянні з волейболістами в баскетболістів відзначено в 2 рази більш низький вміст вторинних продуктів ПОЛ у мембранах еритроцитів, реципрокний характер відмінностей у вмісті внутрішньоеритроцитарних ФЄП і АТФ. У баскетболістів низької кваліфікації виявляється в 1,6 рази менша активність внутрішньоеритроцитарної гексокінази та глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.

8. На основі отриманої інформації розроблено диференційовані критерії для лікарського контролю за навчально-тренувальним процесом в ациклічних видах спорту .

Публікації автора:

1.Луцик Е.Г. Состояние внутриэритроцитарного метаболизма и сродство гемоглобина к кислороду у баскетболистов //Таврический медико-биологический вестник. – 2003. – Т.6, № 4. – С.96-98.

Автором самостійно вивчені і узагальнені літературні дані, підготовлена та проведена експериментальна частина, проведена статистична обробка даних, а також сумісно з співавторами підготовлена публікація за означеною темою. Проведено теоретичне обговорення отриманих даних.

2.Луцик Е.Г., Коношенко С.В., Попичев М.И.. Метаболические показатели эритроцитов и плазмы крови и сродство гемоглобина к кислороду у спортсменов разных специализаций //Фізіологічний журнал. – 2000. – №1. – С.54-57.

Автором самостійно вивчені і узагальнені літературні дані, підготовлена та проведена експериментальна частина, проведена статистична обробка даних, а також сумісно з співавторами підготовлена публікація за означеною темою. Проведено теоретичне обговорення отриманих даних.

3.Луцик Е.Г., Коношенко С.В., Попичев М.И. Энергетические показатели внутриэритроцитарного метаболизма у спортсменов различной квалификации и специализации //Таврический медико-биологический вестник. – 2002. – Т.5, №4. – С.51-54.

Автором самостійно вивчені і узагальнені літературні дані, підготовлена та проведена експериментальна частина, проведена статистична обробка даних, а також сумісно з співавторами підготовлена публікація за означеною темою. Проведено теоретичне обговорення отриманих даних.

4.Коношенко С.В., Журба В.А., Луцик О.Г. Вплив харчової добавки, яка містить поліненасичені жирні кислоти на функціональну активність сироваткового альбуміну та жирнокислотний склад еритроцитарних мембран у спортсменів – волейболістів //Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – 2000. – №2. – С.69-72.

Автором самостійно вивчені і узагальненні літературні дані, підготовлена та проведена експериментальна частина, проведена статистична обробка даних, а також сумісно з співавторами підготовлена публікація за означеною темою.

5.Lutsik Е.G. Popichev М.I. Les-problems ecologloues de la Crimee et -l’expansion des maladies de la Glande Thyroide // Материалы IV Международной конференции (Франция и Украина):Тез.докл. – Днепропетровск, 1998. – С.41-42

Автором самостійно вивчені і узагальнені літературні дані, підготовлена та проведена експериментальна частина, проведена статистична обробка даних, а також сумісно з співавторами підготовлена публікація за означеною темою. Проведено теоретичне обговорення отриманих даних.

6.Попичев М.И., Коношенко С.В., Толкачева Н.В., Луцик Е.Г. Влияние пищевых добавок, содержащих полиненасыщенные жирные кислоты, на активность некоторых внутриэритроцитарных ферментов и на сродство гемоглобина к кислороду у спортсменов – волейболистов при воздействии физических нагрузок // Вопросы питания.–1999.– №3.– С.7-9.

Автором самостійно вивчені і узагальнені літературні дані, підготовлена та проведена експериментальна частина по вивченню впливу харчових добавок, утримуючих ПНЖК на активність деяких внутрішньоеритроцитарних ферментів, проведена статистична обробка даних, а також сумісно з співавторами підготовлена публікація за означеною темою. Проведено теоретичне обговорення отриманих даних.

7.Попичев М.И, Коношенко С.В., Толкачева Н.В., Луцик Е.Г., Журба В.А. Внутриэритроцитарный метаболизм и сродство гемоглобина к кислороду у спортсменов различной квалификации при воздействии интенсивных физических нагрузок //Физиология человека. – 1999. – Т.5, №5. – С.159-161.

Автором самостійно вивчені і узагальнені літературні дані, підготовлена та проведена експериментальна частина, проведена статистична обробка даних, а також сумісно з співавторами підготовлена публікація за означеною темою. Проведено теоретичне обговорення отриманих даних.

8.Луцик Е.Г., Попичев М.И., Кононенко С.В. Метаболические показатели эритроцитов и плазмы крови и сродство гемоглобина к кислороду у спортсменов различных специализаций // Материалы III Междунар. науч.-практ. конф. «Адаптаційні можливості дітей та молоді”. – Одеса, 2001. – С.53-55.

Автором самостійно вивчені і узагальненни літературні дані, підготовленна та проведенна експериментальна частина, проведена статистична обробка даних, а також сумісно з співавторами підготовлена публікація за означеною темою. Проведено теоретичне обговорення отриманих даних.

9.Луцик Е.Г., Попичев М.И., Коношенко С.В. Активность внутриэритроцитарных ферментов и сродство гемоглобина к кислороду у спортсменов при воздействии физических нагрузок //Физиол.человека. – 2001. – Т.27, №2. – С.140-142.

Автором самостійно вивчені і узагальнені літературні дані, підготовлена та проведена експериментальна частина, проведена статистична обробка даних, а також сумісно з співавторами підготовлена публікація за означеною темою. Проведено теоретичне обговорення отриманих даних.

10.Луцик Е.Г., Коношенко С.В., Попичев М.И. Состояние перекисного окисления липидов плазмы крови и эритроцитарных мембран у баскетболистов // Физиология человека. – 2001. – Т.27, №6. – С.108-109

Автором самостійно вивчені і узагальнені літературні дані, підготовлена та проведена експериментальна частина, проведена статистична обробка даних, а також сумісно з співавторами підготовлена публікація за означеною темою. Проведено теоретичне обговорення отриманих даних.

11.Луцик Е.Г., Попичев М.И., Коношенко С.В. Состояние внутриэритроцитарного метаболизма и сродство гемоглобина к кислороду у баскетболистов //Теория и практика физической культуры. – 2001. – №1. – С.24-26.

Автором самостійно вивчені і узагальнені літературні дані, підготовлена та проведена експериментальна частина, проведена статистична обробка даних, а також сумісно з співавторами підготовлена публікація за означеною темою. Проведено теоретичне обговорення отриманих даних.