В основі запропонованого в роботі підходу до вивчення концепту ПОЛІТИКА – наукова методологія когнітивно-дискурсивної парадигми, що фокусує увагу лінгвістів на феномені дискурсу як активного середовища формування ментальних об’єктів, а не пасивного їх відбиття. Концепт ПОЛІТИКА визначаємо як відкриту багатогранну одиницю людської свідомості, що безупинно конструюється в ситуації спілкування і репрезентує індивідуальний та усуспільнений досвід, пов’язаний з трактуванням феномену політики у свідомості носіїв англійської мови, і містить понятійний, образний та ціннісний складники. Абстрактний характер концепту ПОЛІТИКА зумовлює питому вагомість образного складника, зміст якого вербалізується за допомогою широкого спектру метафоричних виразів. Визначальним при формуванні образного складника концепту ПОЛІТИКА виявляється понятійний складник як специфічний набір сформованих у колективній свідомості носіїв англійської мови уявлень про природу та сутність феномену політики. Ці уявлення відбито в конститутивних ознаках концепту, змодельованих у вигляді акціонального фрейму, який виступає як матричний стосовно предметного фрейму, що структурує його слоти: [АГЕНС (СУБ’ЄКТ ПОЛІТИКИ – ПОЛІТИК) є ТАКИЙ (мотивований егоцентричною потребою досягнення професійного успіху) діє ТАМ (в інституціональній (політичній) сфері) діє на ПАЦІЄНСА (ОБ’ЄКТА ПОЛІТИКИ – ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО) діє задля МЕТИ (реалізації власної потреби захоплення та утримання влади / забезпечення суспільного блага) діє за допомогою ІНСТРУМЕНТА (влади) діє ТАК (застосовуючи систематизовані засоби управління)]. Підґрунтям вербалізації образного складника концепту ПОЛІТИКА є когнітивні метафори ПОЛІТИКИ – ментальні операції, під час яких в абстрактний концепт ПОЛІТИКА (царину цілі/референт) переносяться ознаки з інших концептів, що репрезентують повсякденну (предметну) практику життєдіяльності суспільства (царин джерела/корелятів). Концептуальна метафора моделюється у вигляді концептуальної міжфреймової мережі на основі компаративного фрейму. Образний складник концепту ПОЛІТИКА репрезентується в сучасному англомовному політичному дискурсі конвенціональними та образними метафоричними виразами. Конвенціональні метафори подані стійкими ідіоматичними та неідіоматичними словосполученнями; вільними словосполученнями із зв’язаним значенням метафоризованого слова, побудованими на основі денотата імені концепту, його частиномовних дериватів та членів його синонімічного ряду; образними словами і образно мотивованими словосполученнями; образні метафори реалізуються через образні слова, образно мотивовані та вільні словосполучення. Конвенціональні метафори вербалізують ПОЛІТИКУ ейдетично (як цілісний, неділимий феномен у сукупності всіх його аспектів) та логічно (як структуровану сутність), позначаючи складники політичних відносин – суб’єктів політики, їх дії та атрибути. Об’єкти політики в політичному дискурсі метафорично не репрезентуються, що пов’язується з прагматичною ознакою продукту цього типу дискурсу (політичного тексту), яка полягає в здійсненні впливу на об’єкта політики. Складники політичних відносин позначаються метафоричними виразами різної частиномовної приналежності: субстантивними, що номінують суб’єктів політики та їх атрибути; дієслівними, які називають дії суб’єктів політики; ад’єктивними, що служать для вербалізації ознак суб’єктів політики та їх атрибутів. В основі ейдетичної реалізації концепту ПОЛІТИКА лежать онтологічні метафори ПОЛІТИКИ, що залучають такі кореляти: ЖИВА ІСТОТА; фізіологічний стан людини, зокрема хворобливий – ХВОРИЙ ОРГАНІЗМ; природні явища – ПРИРОДА; фітоморфні явища – РОСЛИННИЙ СВІТ; зооморфні явища – ТВАРИННИЙ СВІТ; матеріальний об’єкт, що візуально спостерігається, має рельєфну фізичну форму та просторову локалізованість, зокрема артефакт – МЕХАНІЗМ, БУДІВЛЯ; ТІЛО ЛЮДИНИ; ІНСТРУМЕНТ; ТРАНСПОРТ (гужовий, автомобільний, залізничний, морський). Підґрунтям логічної реалізації ПОЛІТИКИ є онтологічні (ПОЛІТИКА є ТІЛО ЛЮДИНИ, ПОЛІТИКА є ТВАРИННИЙ СВІТ, ПОЛІТИКА є РОСЛИННИЙ СВІТ, ПОЛІТИКА є МЕХАНІЗМ, ПОЛІТИКА є БУДІВЛЯ); орієнтаційна (ПОЛІТИКА є РУХ (по вертикалі, по горизонталі, з ухилом убік)); структурні (ПОЛІТИКА є ВІЙНА, ПОЛІТИКА є СПОРТ/ГРА, ПОЛІТИКА є КУХНЯ, ПОЛІТИКА є ТЕАТР, ПОЛІТИКА є ЦИРК, ПОЛІТИКА є БІЗНЕС) метафори. Онтологічні метафори концептуалізують ПОЛІТИКУ на підґрунті асоційованих із суб’єктом політики атрибутивних та діяльнісних ознак; орієнтаційні метафори – асоційованих із дією суб’єкта просторових орієнтирів “вгору-вниз”, “вліво-вправо”, “вперед-назад”, “прямо-з ухилом убік”; структурні метафори – широкого спектру асоціацій, пов’язаних із суб’єктом політики, його діями, метою/результатом, інструментами, реципієнтами дії суб’єкта політики. Конвенціональні метафоричні вирази на позначення концепту ПОЛІТИКА демонструють у дискурсі здатність до розширення – формування на їх основі похідних метафоричних виразів, що реалізують прирощення компонентів смислу за рахунок індивідуальних конотацій продуценту дискурсу. Останні втілюють його бажання продемонструвати певні квалітативні ознаки описуваної політичної ситуації, висловити своє ставлення до неї. Образні метафори, які позначають конститутивні ознаки ПОЛІТИКИ, в сучасному англомовному політичному дискурсі реалізують когнітивні трансформації царин джерела метафоричних кореляцій, а саме: лінгвокогнітивні процедури розширення, специфікації, комбінування та редукції. Отримані результати свідчать про виконання всіх поставлених у роботі завдань і накреслюють перспективи досліджень лінгвокультурних особливостей метафоричної реалізації концепту ПОЛІТИКА, до яких можна віднести: подальше виявлення метафоричних репрезентацій ПОЛІТИКИ в сучасному англомовному політичному дискурсі з метою поповнення інвентаря метафоричних виразів, пов’язаних із номінаціями ПОЛІТИКИ, їх класифікації і типологізації, і, як наслідок, уточнення та поглиблення знань про лінгвокультурні механізми метафоричного подання концепту ПОЛІТИКА; зіставно-порівняльний аналіз метафоричної репрезентації ПОЛІТИКИ в етнокультурних типах політичного дискурсу з метою виявлення універсальних та етно-специфічних рис в концептуалізації та вербалізації даного феномену представниками різних лінгвокультур; дослідження метафоричної вербалізації концепту ПОЛІТИКА в інших типах інституціонального дискурсу (військовому, педагогічному, діловому, правовому тощо). Упроваджена в роботі методика може також використовуватися для аналізу метафоричної об’єктивації інших концептів в різноманітних типах інституціонального та неінституціонального дискурсів. |
