Анотація до роботи:

Солодухов В.Л. Метафоричність казки як засіб активного соціально-психологічного навчання. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. - Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Івано-Франківськ, 2007.

Дисертаційне дослідження присвячене вивченню особливостей використання метафоричності казки в процесі активного соціально-психологічного навчання з метою глибиннопсихологічного пізнання особистісних проблем учасників АСПН. Проаналізовано теоретичні підходи до поняття метафори, виявлено зв’язок метафоричності казки з внутрішньою суперечністю психіки суб’єкта - автора казки. Виявлено можливості аналізу метафоричного змісту казки для об’єктивування неусвідомлених змістів психіки, пов’язаних з інфантильним досвідом суб’єкта. Експериментально досліджено діагностичні і корекційні можливості використання казок; розроблено методичні рекомендації щодо використання прийому казки в АСПН з метою глибиннопсихологічної корекції майбутніх психологів-практиків. Обґрунтовано необхідність застосування засобу метафоричності казки у професійній підготовці практичних психологів.

Проведене теоретико-експериментальне дослідження дає можливість зробити наступні висновки:

1. Актуальність даного дослідження визначається сучасним станом розвитку в Україні психологічної служби та практичної психології, що потребує поглиблення уваги до закономірностей функціонування цілісної психіки в її свідомих та несвідомих проявах.

2. Дослідження показало, що серед групових форм психокорекційної роботи, рефлексивно та емпірично спроможним є метод АСПН, на орієнтований на глибинно-психологічне пізнання і цілісну реконструкцію психіки суб’єкта.

3. Актуальність застосування прийому метафоричної казки в межах АСПН зумовлена: необхідністю поповнення методичного інструментарію практичних психологів в ракурсі цілісного підходу до дослідження психіки; орієнтацією на глибинно-рефлексивне розуміння психіки самим суб’єктом, що дозволяє йому виробляти навички самоаналізу і самокорекції.

4. Результати дослідження дозволили констатувати вагому роль метафоричного змісту казок не лише у формуванні та розвитку особистості, але й визначити їх діагностичну та психокорекційну спроможність, що дало можливість використати психоаналіз казок як один з прийомів дослідження особистісної проблеми суб’єкта.

5. Прийом казки, розроблений в межах АСПН, є діагностичним інструментарієм, який реалізує цілісний підхід до розуміння психічної реальності у єдності свідомих і несвідомих складових психіки.

6. Прийом казки носить захисну функцію для казкаря, оскільки він дає змогу в метафоричній формі доторкнутися до «болючих точок» власного “Я”. Використання казки відкриває великі можливості метафоричної активності, у здатності в замаскованому переносному смислі об'єктивувати інтимні аспекти особистісного досвіду.

7. Ефективність застосування прийому казки в групі АСПН порівняно іншими методиками полягає в тому, що учасники групового процесу мають змогу використовувати відомі з дитинства казкові персонажі, наповнюючи їх певним значущим для них змістом. Цей суб’єктивний смисл набуває метафоричної форми. Сприйняття групою та психологом, метафоричного змісту казки відкриває можливості її інтерпретації з метою психокорекційного впливу. Інтерпретація казки в АСПН носить глибиннопсихологічний характер, який передбачає виявлення системних характеристик такої розповіді.

8. Інтерпретація казки є діагностико-корекційним процесом, що допомагає розкривати глибиннопсихологічні передумови деструктивних проявів психіки суб’єкта, усвідомлення яких сприяє конструктивним змінам. Зменшується також рівень тривожності, набуваються навички рефлексивного самоаналізу, відбувається поглиблення самоусвідомлення, зміна ставлення до себе й до інших людей, коригується сприйняття ситуацій спілкування, покращується соціально-психологічна адаптація. Показниками результативності й психокорекційного ефекту застосування прийому казки в АСПН є послаблення психологічних “захистів”, відкриття перспектив подальших особистісних змін, що сприяє гармонізації емоційного стану учасників.

9. Результати експериментального дослідження свідчать про можливості діагностики індивідуально-неповторної особистісної проблематики за допомогою метафоричного змісту казки, який передбачає цілісний аналіз презентованого матеріалу, і на його основі системну реконструкцію глибиннопсихологічних чинників поведінки, що відповідає критеріям емоційної зрілості, соціальної адаптованості і творчої зреалізованості.

Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів проблеми використання метафоричності казки в активному соціально-психологічному навчанні. Зокрема, подальшого вивчення чекають питання особливостей вікових впливів метафоричності казки та її зв’язків з «життєвими програмами» особистості. Важливо також провести детальний аналіз деструктивних дій учасників АСПН та можливостей їх корекції з допомогою роботи з казкою.

Публікації автора:

Навчальний посібник:

1. Солодухов В.Л. Метафоричний зміст казки в процесі активного соціально-психологічного навчання. /Навч. посібник. – Слов’янськ, ПП “Канцлер”, 2004. – 122 с.

Статті:

1. Солодухов В.Л. Особливості соціально-психологічної адаптації молодого спеціаліста. – Харків, ХДПУ, 2001.

2. Солодухов В.Л. Проблема активності особистості молодшого школяра в процесі адаптації. – Кримський державний гуманітарний інститут. – 2001.

3. Солодухов В. Л. Феномен психологічної казки в контексті різних теоретичних підходів. – Харків, ХДПУ, 2002. Вип. 10. – С. 162-168.

4. Солодухов В. Л. Процес особистісного пізнання з допомогою одного з методів АСПН – казки. – Харків, ХДПУ.– 2002. Вип. 9. – С. 206 – 211.

5. Солодухов В. Л. Деякі особливості використання казки в процесі АСПН. – Наук.-метод. зб. – К., 2003. Вип.. 34.– С. 244 – 251.

6. Солодухов В.Л. Метафорична сутність казки. – Харків, ХНПУ, 2005. – С. 177-182.

7. Солодухов В.Л., Солодухова О.Г.. Метафора як основа казки. – Слов’янськ: СДПУ. – 2005. – Вип.. 1. – С. 261-267.

8. Солодухов В.Л. Казкотерапія як метод психологічної допомоги суб’єктам // Матеріали науково-практичної конференції «Валеологічна культура особистості – джерело здоров’я», Слов’янськ, 2006. – С. 115-121.

9. Яценко Т.С., Іваненко Б.Б., Солодухов В.Л. Психологічна сутність захисних механізмів локалізації та генералізації у контексті глибинної психології. Психологія. Збірник наукових праць. Випуск 21. КНПУ ім. М. Драгоманова. – К., 2003. – С. 15 – 23.

10. Яценко Т.С., Іваненко Б.Б., Солодухов В.Л. Метафора: психологічні аспекти дослідження / Актуальні проблеми психології. Зб. Наук праць. Ч. 12. – К.: Інститут психології ім. Костюка АПН України, 2004. – Т. 1 – С. 144 – 147.