Анотація до роботи:

Козакова В.С. Метатекст літератури як соціально-філософський спосіб осягнення буття. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.03 - Соціальна філософія та філософія історії. - Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України. Донецьк, 2006.

У дисертації в межах аксіологічної та феноменологічної методології здійснюється аналіз метатексту, що розглядається як ціннісний за своєю сутністю феномен буття. Досліджено й обґрунтовано ідеї аксіології, експресіонізма, екзістенціалізма як методологій пізнання феномену метатекст.

Проаналізовано головні тенденції дослідження змісту поняття “метатекст” як філософської категорії у контексті художньої творчості, визначено її місце в системі соціально-філософського знання.

Обґрунтовано і доведено можливість використання метатексту як особливої гносеологічної конструкції пізнання й розуміння соціального світу, як визначеної знаннєвої конструкції, що втілює в собі спосіб прочитання реальності, конструювання другої реальності: мистецтва (літератури, театру, музики).

У дисертації в ході соціально-філософського аналізу проблеми, всебічно досліджено зміст феномену “метатекст”: визначено й проаналізовано базове поняття “метатекст” на матеріалі художньої творчості в аспекті соціально-філософського аналізу. Результати дослідження дали можливість сформулювати наступні висновки:

1. Метатекст можливо розглядати як визначений новий спосіб соціального збагнення світу.

2. Традиційно використовуваний в літературі, в художньому знанні, метатекст можливо вписати у контекст філософського осягнення світу, оскільки він має визначені філософські елементи, що необхідні для формування нового бачення світу, тобто відкриває нове осягнення буття. Отже, виявлені нові можливості гносеологічного метатексту.

3. З’ясовано, що світ з’являється як метатекст і як світ цінності, який становить певну конфігурацію цих цінностей, що можна розуміти як визначену онтологічну метатекстуальну побудову.

4. Метатекст - це філософська категорія, що слугує для позначення фундаментальних, смислових, загальнолюдських сутностей, значень (об’єкта, предмета, мовлення), смислова структура, яка не залежно від жанру, мистецтва, від роду діяльності вказує на сутнісне значення.

5. Категорія “метатекст” – це категорія і літератури, і філософії, але в першу чергу, це філософська категорія. Етимологічний аналіз філософського поняття, і як лінгвосемантичний опис його властивостей, приймається до уваги в процесі виявлення філософського змісту поняття. Але філософське, категоріальне значення поняття “метатекст” відрізняється від загальновживаних його значень, набуваючи відповідно до потреб теоретичного міркування спеціального характеру.

6. Метатекст – це визначена знаннєва конструкція, що втілює у собі спосіб прочитання реальності, і є одним із способів конструювання іншої реальності: мистецтва (літератури, театру, музики), тобто завдяки метатексту можна прочитувати реальність накладаючи на неї метатестуальну конструкцію, щоб цю реальність пояснити – в цьому полягає смисл онтології – вчення про буття, яке конструює це буття, а метатекст є одним із способів побудови цієї онтології.

7. Проблема метатексту набула кроскультурного характеру і пронизує всі види світогляду: міфологію, релігію, мистецтво – що і є підґрунтям для подальшого осмислення проблеми і розгляду феномену “метатекст”.

8. Поняття “текст” і “метатекст” перш за все визначається як соціально-філософська та культурологічна категорії, оскільки мають кроскультурний характер. Ця категорія функціонує у мистецтві, релігії, міфології, але не в науці, де є інші категорії, що окреслюють той пізнавальний ареал, за допомогою якого література, мистецтво і філософія вживають категорію текст і метатекст. Наука не має потреби в категоріях “текст” і “метатекст”, оскільки працює з об'єктивними істинами. А література і філософія навпаки, створюють текст (онтологія, філософська картина світу – це і є штучно створений текст, за яким постає метатекстуальне).