Соціально-економічний розвиток регіонів значною мірою визначається величиною, станом і ступенем використання його економічного потенціалу. Разом з тим дослідження показали, що незважаючи на величезну важливість цієї категорії для регіонального планування і управління, в економічній науці поки що не розроблені підходи до формування системи організації використання економічного потенціалу в рамках єдиного регіонального комплексу. Така система повинна включати різноманітні показники, баланси, економіко-математичні моделі, критерії, нормативи, оцінки, стимули. Проведені дослідження дозволили зробити наступні висновки. 1. Формування економічного потенціалу регіону відбувається в результаті збалансованого поповнення, розподілу і перерозподілу економічних ресурсів між суб'єктами, що господарюють, під впливом зовнішніх і внутрішніх взаємозв'язків: ресурсних, територіально-галузевих, просторово-часових. Тому обґрунтованим є висновок про необхідність розгляду економічного потенціалу з позицій системного підходу. При цьому в якості системоутворюючих факторів виступають економічні ресурси. У роботі в рамках системи економічного потенціалу виділяються підсистеми потенціалів більш низького рівня: інвестиційний, трудовий, природно-ресурсний і інноваційний потенціали. Комплексно досліджено видову структуру економічного потенціалу по ресурсній, територіальній і відтворювальній ознаках, що дозволило виявити найбільш значимі складові досліджуваної категорії. 2. Сформовано концептуальний підхід до оцінки ефективності суспільного виробництва, що базується на порівнянні оцінки економічного потенціалу і показників валового регіонального продукту, що дозволяє виявити резерви регіональної економіки, пов'язані з неповним використанням наявних економічних ресурсів. Розробка методів оцінки економічного потенціалу й окремих його компонентів (підсистем) повинна базуватися на всеосяжному урахуванні якісних і кількісних особливостей наявних економічних ресурсів і орієнтуватися на оптимальні режими їх використання з метою збільшення обсягу виробленого суспільного продукту. З цього випливає, що критерієм оцінки економічного потенціалу є максимально можливий обсяг виробництва матеріальних благ і послуг. 3. Визначено сутність категорії “інвестиційні ресурси”. Відповідно до розроблених підходів до інвестиційних ресурсів регіону віднесені всі елементи основного капіталу і матеріальні елементи оборотного капіталу, зосереджені в даному регіоні. Оцінка інвестиційного потенціалу регіону визначається сумарним доходом, що може бути отриманий протягом визначеного часу функціонування інвестиційних ресурсів і найбільш ефективному їх використанні. 4. У результаті досліджень виявлено, що процес відтворення трудового потенціалу включає наступні фази: формування трудового потенціалу в його обумовленому кількісному і якісному стані; розподіл по основних сферах і галузях суспільного виробництва регіону; використання трудового потенціалу відповідно до потреб розвитку регіону. У рамках цих фаз відбувається процес активної взаємодії демографічних, соціальних, економічних і організаційних чинників. Встановлено, що визначальними чинниками, які впливають на формування, розподіл і використання трудового потенціалу регіону, є: загальна чисельність економічно активного населення, рівень загальної і професійної освіти, стан здоров'я населення, зовнішня і внутрішня міграція. 5. На основі виконаних досліджень виявлено, що теоретичні підходи до економічної оцінки трудового потенціалу повинні ґрунтуватися на концептуальному висновку про рівність доходів від використання праці і витрат, пов'язаних з відтворенням сукупної здатності до праці. У цьому випадку під економічною оцінкою трудового потенціалу розуміється загальна величина доходів, що можуть бути отримані від застосування сукупної маси праці протягом визначеного періоду часу в умовах, що забезпечують найбільш ефективне їхнє використання, чи загальні величини витрат, пов'язані з підтримкою поточної життєдіяльності людини і її здібностей до праці. Запропоновані методологічні і методичні основи оцінки трудового потенціалу базуються на врахуванні: впливу сфер діяльності, що визначають якісний і кількісний стан трудових ресурсів, складу споживчих витрат, що формують трудовий потенціал, і джерел їхнього забезпечення, впливу факторів, що викликають диференціацію споживчих витрат. 6. Оцінка природно-ресурсного потенціалу регіону визначається сумарною величиною диференціальної ренти, що одержана в умовах оптимального природокористування протягом визначеного періоду. 7. Визначено мету і критерії функціонування економічного потенціалу регіону. Виходячи з аналізу суперечливості, невизначеності і мінливості цілей розвитку соціально-економічних систем сформована система цілей, досягнення яких повинен забезпечити економічний потенціал регіону: стабілізація і стійкий економічний розвиток регіону; забезпечення зайнятості економічно активного населення; забезпечення стабільного фінансового стану економіки регіону; відтворення природних умов, що забезпечують життєдіяльність населення регіону на екологічно безпечному рівні; забезпечення умов відтворення економічного потенціалу регіону. У якості основного критерію (параметра) оцінки результативності функціонування економічного потенціалу в роботі був використаний показник обсягу валового регіонального продукту. 8. Розроблено теоретичні і методичні основи моделювання процесів функціонування і розвитку економічного потенціалу регіону. Зроблено висновок про те, що математична модель функціонування економічного потенціалу регіону дозволяє вирішувати наступні задачі: проводити аналіз ефективності використання економічних ресурсів і оцінку ролі кожного з них у виробництві валового регіонального продукту; проводити аналіз можливостей заміщення ресурсів; розробляти короткострокові і довгострокові прогнози розвитку території; забезпечувати оптимальне управління економічним потенціалом. 9. На основі виконаних досліджень встановлено, що концептуальний підхід до формування цілісної системи регулювання і використання економічного потенціалу регіону повинний полягати, по-перше, у переході до ефективного типу підтримки регіонів, що максимально повно використовують свій економічний потенціал, а, по-друге - в інтеграції системи оціночних показників економічного потенціалу в механізм управління регіоном для підвищення ефективності суспільного виробництва, раціонального використання економічних ресурсів. 10. Виконано розрахунки економічного потенціалу Луганської області і її районів. Розроблено рекомендації з використання економічного потенціалу, його стимулювання. 11. Системний підхід, закладений в основу регіональної політики, дозволяє розглядати регіон як об'єкт стратегічного управління і як систему, що складається з ряду функціональних підсистем. Стратегія управління регіоном формується на основі визначення локальних функціональних підцілей і їх відображення на безлічі можливих дій. Для формування різних стратегій управління регіоном у роботі побудовано дерево цілей у виді графа, вершинами якого є підцілі: економічний розвиток, раціональне використання ресурсів, матеріальне забезпечення та ін. За допомогою такого підходу можуть бути змодельовані різні варіанти стратегій, що забезпечують ефективний розвиток регіону як цілісного соціально-економічного утворення та використані найбільш ефективні з них. Результати моделювання використовуються для розробки комплексних цільових програм розвитку регіону. |