В дисертаційній роботі виконано теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі багатокритеріального синтезу організаційної структури ЛІС, представлено методами, моделями і інтелектуальними процедурами прийняття проектувальних рішень. Розроблений інструментарій має важливе значення для вирішення проблеми структурування і реструктурування ЛІС. В ході виконаних досліджень отримані такі результати. 1. Проаналізовано сучасний стан проблеми проектування і розвитку ЛІС, виконано аналіз існуючих організаційних структур ЛІС, проаналізовано існуючі моделі, методи та інтелектуальні процедури структурного синтезу ЛІС. 2. Запропоновано концепцію побудови багатомодельного математичного опису ЛІС, що містить в собі теоретико-множинні, теоретико-категорні моделі і моделі у класі задач математичного програмування, кожна з яких формується під певним кутом зору і відбиває конкретні аспекти функціонування системи. 3. Розроблено теоретико-категорно-графовий підхід щодо математичного опису задач структуризації та реструктуризації ЛІС, котрий у порівнянні з теоретико-множинними моделями дозволяє значно розширити можливості математичного опису і раціонального машинного подання інформації про структуру ЛІС. 4. Побудовано математичну модель вибору найкращої альтернативи бізнес-проекту організаційної структури ЛІС у класі задач багатокритеріальної оптимізації за сукупністю техніко-економічних показників і розроблено процедури прийняття багатоальтернативних рішень на основі методів рівномірної оптимізації і справедливого компромісу. 5. Розроблено процедуру синтезу ієрархічної структури ЛІС, котра передбачає декомпо-зицію загального глобального критерія ефективності на часткові локальні критерії; формування сукупності задач прийняття альтернативних рішень для кожного з локальних критеріїв; вирішення локальних оптимізаційних задач і вибір найкращих альтернатив з множини припустимих. 6. Вирішено багатокритеріальну задачу вибору оптимальної ієрархічної організаційної структури ЛІС за сукупністю заданих техніко-економічних показників методом послідовних поступок, котрий дозволяє експерту вибрати найкращу альтернативу, не загубивши жодної з припустимих. 7. Розроблено метод комплексного оцінювання якісних і кількісних характеристик досліджуваних об’єктів із застосуванням розроблених процедур шкалювання; запропоновано математичну модель шкального оцінювання; розроблено модифікацію “транзитивної” шкали, котра дозволила значно розширити діапазон оцінювання. 15 8. Розроблено метод багатокритеріальної оптимізації, що базується на використанні теорії корисності і процедурі згорнення векторного критерія в скалярний на основі аксіоматизації переваг експертних суджень; запропоновано конструктивні процедури побудови функцій корисності, котрі полегшу-ють пошук рішень, що приймаються. 9. Удосконалено метод багатокритеріальної оптимізації введенням процедури визначення вагових коефіцієнтів з урахуванням властивості транзитивності коефіцієнтів матриць попарних порівнянь, що дозволило вирішувати задачі багатокритеріальної оптимізації при значно меншій кіль-кості початкової інформації. 10. Запропоновано процедуру оцінювання узгодженості експертних суджень в задачах багатокритеріальної оптимізації вирішенням часткової проблеми власних значень. При значній неузгодженості суддівських суджень запропоновано процедуру підвищення рівня експертних знань. У випадку нерезультативності цих заходів пропонуэться часткова ротація групи експертів. 11. Здійснено апробацію розробленого інструментарія для синтезу організаційної структури системи екологічного моніторингу інфекційних захворювань, біллінгової інформаційної системи і впроваджено розроблений інструментарій оптимального синтезу в навчальний процес. | 