У дисертації теоретично узагальнено та практично вирішено проблему вдосконалення методичних засад оцінки показників фінансової звітності в умовах цінових змін, зокрема в періоди інфляції. Проведене дослідження дозволило розв`язати його завдання відповідно до поставленої мети та зробити такі висновки: 1. Цінові зміни є характерною ознакою ринкової економіки. Дослідження сутності поняття “цінові зміни” на основі взаємозв`язку основних економічних категорій товарно-грошових відносин довели потребу застосування подвійного підходу до його визначення. Це дозволило виділити дві складові категорії „ціна”, що забезпечує теоретичну основу для обґрунтування відповідних видів цінових змін, а також для пояснення змісту методик відображення впливу цінових змін на показники фінансової звітності залежно від їх характеру. 2. Опрацювання наукових джерел дало змогу теоретично та практично обґрунтувати об`єктивність існування цінових змін та стверджувати, що це явище має глобальні масштаби та постійний характер. В результаті дослідження з’ясовано основні підходи та розбіжності між поглядами фахівців стосовно причин виникнення цінових змін та здійснена їх систематизація, котра визначає складність, різноплановість та непередбачуваність зазначеного економічного феномену. 3. Об`єктивний характер цінових змін дає підстави для вивчення їх впливу на діяльність підприємства і, відповідно, на оцінку його активів, зобов`язань та власного капіталу. Доведено, що наслідки впливу цього явища зумовлені як видом цінових змін, так і сутністю конкретної статті фінансової звітності. Вони виявляються через виникнення додаткових прибутків (збитків), невірне відображення виробничих та фінансових можливостей підприємства, незіставність звітних даних різних періодів. При цьому найбільш руйнівні наслідки для підприємства мають інфляційні процеси. Але принципи традиційної облікової моделі не передбачають їх відображення в обліку та звітності підприємств, внаслідок чого надійність та ефективність рішень, що приймаються на їх підставі, значно знижується. Така ситуація зумовила потребу пошуку інших методів вимірювання та оцінки для адекватного висвітлення фінансового стану, результатів діяльності та грошових потоків суб`єктів господарювання, а також розроблення відповідних теоретичних засад для їх практичного запровадження. 5. Світова економічна думка запропонувала низку методів, котрі дозволяють урахувати вплив цінових змін на оцінку показники фінансової звітності. На основі дослідження сутності методів обліку цінових змін визначено переваги та недоліки кожного з них, а також запропоновано їх класифікувати залежно від виду цінових змін, вплив якого необхідно нівелювати, з виділенням в їх структурі методів вибіркового характеру та загального характеру і подальшою диференціацією на конкретні методи. Доведено, що застосування кожного з них обумовлено вибором відповідної концепції збереження капіталу підприємства, а облік цінових змін у цілому слід розглядати як засіб удосконалення обліку капіталу. 6. На основі аналізу вимог Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку встановлено, що ними передбачено в основному застосування методів вибіркового характеру для оцінки звітних показників. При цьому доведено, що через низку обставин як об`єктивного, так і суб`єктивного характеру ці методи не здатні забезпечити виконання завдання збереження фізичного капіталу, та викладено пропозиції щодо їх подолання. Обґрунтовано доцільність законодавчого закріплення і практичного застосування порядку коригування оцінки показників фінансової звітності на основі методу обліку загальної купівельної спроможності виходячи з перспектив економічного розвитку України. Практичне впровадження порядку, передбаченого П(С)БО 22 “Вплив інфляції”, потребує його дальший розвиток та вдосконалення. З огляду на це розроблено методику коригування оцінки фінансових показників, яка дозволяє деталізувати окремі нормативні вимоги і вирішити недостатньо висвітлені у нормативній базі питання прикладного характеру. 7. З метою відображення наслідків впливу зміни загального рівня цін на оцінку показників звітності необхідно визначити єдиний базовий період, відносно якого оцінювати зміни загального рівня цін за період. Вивчення діючої методики Державного комітету по статистики щодо розрахунку індексів інфляції показало, що за своєю сутністю останні є ланцюговими індексами, тобто база їх формування послідовно змінюється від індексу до індексу. Тому для формування коефіцієнтів коригування слід перейти від системи ланцюгових індексів до системи базових індексів. 8. Проведений аналіз статей балансу на основі субрахунків, що формують кожну з них, дозволив довести, що більшість з них має змішаний характер. Тому застосовувати загальні критерії поділу статей балансу на монетарні та немонетарні безпосередньо до статті неможливо, враховуючи особливості побудови форм фінансової звітності вітчизняних підприємств. Крім того, доведено необхідність внесення змін до деяких нормативних документів стосовно порядку формування окремих показників балансу. Особливу увагу приділено питанням оптимізації структури статей власного капіталу з метою спрощення процесу їх коригування. 9. Для щонайточнішого відображення впливу зміни загального рівня на статті балансу та достовірного оцінювання фінансового результату підприємства запропоновано визначати прибуток (збиток), що виникає наслідок зміни купівельної спроможності грошової одиниці, на основі чистої монетарної позиції, яка являє собою різницю між монетарними статтями активу та пасиву. 10. Для одержання оптимального співвідношення між витратами часу на виконання розглянутих методичних рекомендацій та точністю отриманих від їх застосування результатів процес коригування запропоновано впровадити безпосередньо в поточному обліку. У зв`язку з цим автором розроблено алгоритм відображення впливу цінових змін на рахунках бухгалтерського обліку за умов автоматизації облікової роботи на прикладі програми „1С: Бухгалтерія”, який передбачає внесення змін до типової конфігурації останньої. Впровадження результатів дослідження спрямоване на зменшення інформаційного ризику економічних рішень та підвищення якості управління фінансово-господарською діяльністю. | 