У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми порівняльної оцінки функціонально-планувальної структури так званих “мікрорайонів” як цілісних житлових утворень на ранніх стадіях проектування за допомогою кількісних системних методів аналізу, оцінки і вибору рішень, які є достатньо точні, прості і оперативні у використанні.
Оскільки об’єкт дослідження є змінною у часі за складом своєї функції та об’ємно-просторовою побудовою структурною одиницею міської сельбищної території, що об’єктивно знаходиться у стані постійного розвитку, в дисертаційній роботі запропонований для цього об’єкту, як робочий, новий термін: "цілісне житлове утворення” (абревіатура - ЦЖУ), який відображає не тільки кількісні але і якісні аспекти цього об'єкту як системи і сприяє створенню більш чіткої змістовної систематизації компонентів містобудівельних структур. Для визначення функціонально-планувальної якості ЦЖУ запропонований метод системної оцінки, цільова функція (критерій оптимальності) якого ґрунтується на фундаментальному загальносистемному принципові “компактності” (принцип найменшої дії, або принцип Мопертюї) і найбільше відповідає вимогам творчого процесу архітектурного проектування та досліджень. Цей метод є ефективним з точки зору отримання сукупної системної оцінки і в достатній мірі відображає і вартісні, і споживчі якості архітектурних проектних рішень. Оскільки метод є кількісним, то з'являється можливість в процесі аналізу, оптимізації та вибору архітектурних рішень використовувати сучасну обчислювальну техніку (ПЕОМ), без якої належне (за якістю і терміном) виконання проектних і дослідницьких завдань на верхніх ієрархічних рівнях системи “архітектура” є, без перебільшення, неможливим. В дисертації також запропонований метод вартісної оцінки, який, як додатковий (або як складова системної оцінки), може бути використаний для суто економічного аналізу (визначення порівняльної вартості) функціонально-планувальної структури містобудівельних цілісних об'єктів будь-якого ієрархічного рівня. Ця методика створює можливість визначити і враховувати основні, вирішальні фактори, що впливають на вартісні показники проектних рішень, і відбирати найбільш доцільні за цим критерієм варіанти. Основними властивостями цієї методики є оперативність, детермінованість, достовірність, здатність бути адаптованою до тих чи інших умов будівництва, достатня точність і об’єктивність результатів навіть на ранніх (ескізних) стадіях проектування.
Взаємодоповнююче використання системної і вартісної методик, запропонованих в дисертації, створює можливість всебічного оперативного аналізу планувальної, функціональної та економічної складових якості цілісних житлових утворень. Взаємодія суто вартісної і системної методик у процесі визначення якості і вибору варіантів рішень ЦЖУ дає змогу виявити перспективні позитивні напрямки як в існуючій проектній практиці, так і в наукових розробках, які ще не знайшли втілення в життя. На основі проведеного в роботі дослідження отриманий і обґрунтований висновок про доцільність застосування у забудові житлових будинків, диференційованих за типами помешкань, що дає відчутний соціальний та економічний ефект за рахунок більш доцільної функціонально-просторової диференціації території ЦЖУ в аспекті громадського обслуговування. Диференціація житлових будинків за типами помешкань, окрім того органічно приводить до позбавлення від монотонності і формалізму в забудові, створює передумови для досягнення більшої різноманітності та архітектурно-композиційної виразності забудови у цілому.
5. Встановлено, що при виконанні умови зіставлюваності варіантів, що порівнюються, існує можливість і необхідність використовувати для оцінки ЦЖУ лише один системний критерій оцінки, оскільки реакція функціонально-планувальних показників ЦЖУ аналогічна змінам показників вартості цієї системи. Окрім того, системна методика оцінки за своєю суттю є об’єктивною і не залежить від кон’юнктури ринку, тому що базується на використанні питомих коефіцієнтів вартісної вагомості, які залишаються незмінними. Системний та вартісний методи оцінки зокрема рекомендуються для аналізу проектів ЦЖУ на стадії прийняття концептуальних рішень, та для виконання пошукових типологічних наукових досліджень щодо економічних закономірностей формоутворення ЦЖУ. Одночасно, слід зауважити, що дослідницька робота в руслі теми дисертації ще далеко не вичерпана. Подальшими напрямками роботи слід вважати, перш за все, поглиблення адекватності функціональних моделей моделей і критеріїв специфіці ЦЖУ – у зв’язку з об’єктивною наявністю динаміки і множині конкретних завдань архітектурно-містобудівельного проектування і досліджень. Крім того, цікавим і науково вагомим є аспект конкретизації дослідженої методології для більш складних містобудівельних об'єктів – систем і підсистем вищих ніж ЦЖУ ієрархічних рівнів. |
