У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання, яке полягає в удосконаленні методичних та організаційних аспектів аудиту фінансової звітності в умовах сучасних інформаційних технологій. Результати проведеного дисертаційного дослідження дали змогу сформулювати низку висновків теоретичного, практичного та наукового змісту: 1. На основі дослідження місця та ролі аудиту фінансової звітності здійснено уточнення мети, предмета та об’єкта аудиту фінансової звітності визначено, що аудит фінансової звітності – це процес дослідження господарських операцій, процедур збору, обробки та зберігання інформації, ефективності функціонування систем обліку та внутрішнього контролю, підсистем та елементів автоматизованої інформаційної системи з метою висловлення незалежної, компетентної та обґрунтованої думки щодо ступеня відповідності інформації, наведеної у фінансовій звітності, якісним вимогам, що висуваються до неї. 2. Досліджені фундаментальні теоретичні аспекти аудиту фінансової звітності дають змогу говорити про необхідність подальшого вдосконалення його теоретичних основ як необхідного базису, що визначає методику та практику аудиту фінансової звітності. На підставі проведеного дослідження обґрунтовано такий перелік постулатів аудиту: Фінансова звітність і фінансові показники можуть бути перевірені. Аудитор має бути готовим до конфліктів та здійснювати заходи щодо запобігання їхнім негативним наслідкам. Аудитор не відповідає за невиявлення викривлень, зумовлених таємною змовою та ретельно прихованих, якщо під час перевірки не було виявлено нічого, що свідчило б про їх наявність, та було здійснено всі можливі заходи для їх виявлення. Необхідно виходити з високої ймовірності існування викривлень у даних обліку та звітності, що підлягає перевірці, якщо немає причин очікувати іншого. Ефективна система внутрішнього контролю зменшує можливість появи невідповідностей (порушень правил роботи) до прийнятного рівня, але не усуває їх повністю. Постійне дотримання стандартів дає змогу мати об’єктивне уявлення про фінансовий стан і результати господарської діяльності. Те, що було справедливим для підприємства в минулому, буде справедливим і в майбутньому, якщо немає доказів протилежного. Коли перевірка фінансової інформації виконується з метою висловлення незалежної думки, то діяльність аудитора регламентується тільки його повноваженнями. Професійний статус незалежного аудитора адекватний його професійним обов’язкам. Поєднання аудиторських перевірок фінансової звітності та супутніх аудиту послуг щодо одного клієнта є недопустимим. Проведення якісного аудиту в середовищі комп’ютерної інформаційної обробки даних клієнта можливе лише за умови належного функціонування такого середовища. 3. Розкрито методику та організацію вибіркового аудиторського дослідження, визначено основні методи статистичного вибіркового дослідження, розкрито їх переваги та недоліки. Визначено алгоритм здійснення аудиторського випадкового вибіркового дослідження, що забезпечує можливість автоматизації даного статистичного аудиторського вибіркового дослідження. Визначено, що особливістю статистичного аудиторського вибіркового дослідження є те, що робочі документи за результатами проведених процедур повинні забезпечувати наочність здійснених розрахунків та містити всю необхідну інформацію для можливих контрольних перерахунків у майбутньому. При цьому в документі також має міститися запис про те, що генеральна сукупність перевірена на відповідність вимогам щодо її повноти та доречності, завірений відповідним підписом. Таблична частина робочого документа має містити інформацію та висновки аудитора за кожним відібраним та перевіреним елементом. При цьому важливо виділити в таблиці спеціальну графу із посиланнями на відповідний аудиторський доказ, який обґрунтовує записи, здійснені аудитором (ксерокопія відповідного первинного документа, письмові пояснення відповідальних працівників тощо). Узагальнююча частина кожного робочого документа, складеного за результатами вибіркового дослідження, має містити відповідні розрахунки та відповідні висновки. 4. Уточнено методику оцінювання властивого ризику та ризику контролю. Запропоновано методику ранжування факторів властивого ризику та ризику контролю, що забезпечує можливість виявлення сегментів підвищеного ризику. Як наслідок, забезпечується можливість визначення обсягу аудиторських процедур індивідуально для кожного сегмента, що підлягає перевірці, та більшої гнучкості організації аудиторських перевірок. 5. Запропоновано методику визначення надійності результатів аудиторської перевірки. Дана методика забезпечує можливість оцінити фактичний рівень невиявлення суттєвих викривлень за окремими сегментами перевірки та у звітності в цілому, що дає змогу аудитору оцінити якість проведеного аудиту та надійність сформульованих висновків. 6. Визначено, що організація належного зберігання аудиторської документації за результатами аудиту фінансової звітності є необхідною умовою дотримання аудитором зобов’язань перед клієнтом стосовно забезпечення конфіденційності інформації, отриманої в процесі перевірки. Основні заходи та процедури організаційного та методичного характеру, покликані забезпечити належне зберігання інформації, зібраної аудитором у процесі перевірки, включають: забезпечення цілісності зібраної інформації належним оформленням аудиторських документів і формуванням аудиторського досьє; забезпечення санкціонованого доступу до документів, що зберігаються через створення спеціальної архівної служби 7. Середовище сучасної комп’ютерної інформаційної системи є досить складним і включає окрім програмного забезпечення цілий ряд інших елементів, які задля формування інформації, що повинна відповідати вимогам користувачів, мають функціонувати як єдине ціле. Таким чином, розглядати заходи внутрішнього контролю в умовах функціонування комп’ютерної інформаційної системи неможливо у відриві від її структури. У роботі розкрито порядок оцінювання ефективності функціонування комп’ютеризованої інформаційної системи клієнта відповідно до її структури як основи для прийняття рішення щодо проведення аудиту в середовищі КІС клієнта. 8. На підставі дослідження основних груп програмного забезпечення, що використовується в процесі аудиту фінансової звітності обґрунтовано таку класифікацію інформаційних технологій: забезпечуючі інформаційні технології аудиту (до яких віднесено нормативно-довідкові та інформаційно-пошукові системи, програми загального призначення і засоби електронного офісу, спеціалізовані інформаційно-аналітичні та статистичні системи, інформаційні системи обліку) та функціональні ІТ (інформаційні технології автоматизації окремих завдань аудиту, технології комплексної автоматизації аудиту тощо). 9. Сьогодні автоматизацію аудиту слід розглядати виключно з погляду автоматизації всіх механічних та рутинних складових процесу аудиторської перевірки, вивільняючи у такий спосіб час на здійснення суто інтелектуальної складової в праці аудиторів. Сучасна система комплексної автоматизації аудиту має відповідати таким вимогам: достатня гнучкість та настроюваність параметрів; простота, інтуїтивність та ергономічність інтерфейсу; електронний цифровий підпис документів; імпортування даних облікових систем; розподілена обробка даних; безпека даних та збереження конфіденційності інформації; ведення архіву. 10. Застосування сучасних інформаційних технологій сприяє істотному прискоренню розв’язання найбільш трудомістких завдань у процесі аудиторської перевірки, підвищенню ефективності аудиторських процедур на різних етапах аудиту фінансової звітності, забезпеченню збору аудиторських доказів у середовищі КІС клієнта. У роботі обґрунтовано застосування сучасних інформаційних технологій як напряму спрощення та підвищення ефективності організації статистичного вибіркового аудиторського дослідження з використанням прикладного програмного забезпечення аудиторської перевірки. Визначено, що застосування засобів Excel для організації доступу до даних клієнта, залишається одним із перспективних напрямів автоматизації процедур збору аудиторських доказів в умовах проведення перевірки в комп’ютеризованому інформаційному середовищі суб’єкта господарювання. Застосування в процесі планування та безпосереднього проведення аудиторських перевірок зовнішніх програмних модулів, здатне забезпечити ефективне проведення процедур перевірки безпосередньо в КІС клієнта. | 