1. Проблема реконструкції античного грецького міста є однією з найменш досліджених та найактуальніших проблем у сфері збереження унікальної історичної спадщини грецької античності на території Північного Причорномор’я. Вивчення історії та культури античних держав Північного Причорномор’я, до яких належить і Херсонес Таврійський, було розпочате в XIX ст. та проводиться інтенсивно і зараз. Незважаючи на величезну кількість накопиченого за цей час матеріалу, питання архітектури (яка являє собою одну з найбільш важливих складових античної культури) не отримали в спеціальній літературі достатнього висвітлення. Недостатність досліджуваності та відсутність експозиційної цілісності ансамблю заповідника також негативно відбиваються і на рішенні проблеми включення Херсонеса Таврійського до списку пам’яток всесвітнього значення. 2. Проблема вивчення культури античних держав Північного Причорномор’я детально описана в дослідженнях різних авторів з історії, археології та мистецтва (В.Д. Блаватський, О.М. Карасьов, О.І. Домбровський, І.Р. Пічікян, С.Д. Крижицький, А.В. Буйських, М.І. Золотарьов, В.П. Толстіков, А.Н. Щєглов, В.А. Кутайсов, Л.В. Марченко та інш.) У матеріалах досліджень архітектурно-археологічних об’єктів простежується тенденція виділення їх як особливої категорії пам’яток, що впливає на формування специфічного підходу до їх вивчення. 3. Античне грецьке місто розглядається як об’єкт архітектури та містобудівного мистецтва на основі класифікації типологічних та морфологічних ознак у взаємозв’язку історичних, містобудівних, архітектурно-археологічних методів його вивчення. У методах дослідження об’єктів античної архітектури в роботах різних авторів простежується три напрямки. Академічний напрямок, що сформувався на початковому етапі вивчення архітектурно-археологічних об’єктів, представлений роботами Б. Фармаковського, В.Д. Блаватського, Л.Є. Ковалевскої, І.Р. Пічікяна, Б.Н. Федорова, О.О. Савостиної. Архітектурно-археологічні методи, що дозволяють отримати науково обґрунтовану реконструкцію, застосовані в роботах О.М. Карасьова, С.Д. Крижицького, М.І. Сокольського, О.О. Воронова, В.П. Толстікова, М.І. Золотарьова, А.В. Буйських. Теоретичний напрямок пов’язаний з виробленням системного підходу до дослідження та вивченням комплексу факторів, що впливають на формування його методики (С.Д. Крижицький, О.О. Воронов, І.Р. Пічікян). На відміну від ретельно розроблених методів дослідження та реконструкції окремих об’єктів античної архітектури Північного Причорномор’я, вивчення архітектурного ансамблю міста в цілому представлене невеликою кількістю робіт (С.Д. Крижицький, А.В. Буйських, М.І. Золотарьов.). Недоліком в методах дослідження міст античності є відсутність та єдність формування композиції ансамблю античного міста. 4. Цільові задачі, покладені в основу методики дослідження включають: - на рівні структури міста-поліса – вивчення територіального розвитку міста, виявлення типів планування міст, зонування міської території. уточнення системи розміщення громадських центрів в тканині житлової забудови; - на рівні композиційної структури елементів містобудівного ансамблю- уточнення функціонального призначення, характеру архітектурно-планувального рішення споруд та комплексів, визначення фізичних параметрів об’єктів на основі аналітичних та графічних моделей, що відтворюють їхній першопочатковий вигляд. 5. Цілісність, самодостатність, універсальний характер системи античного грецького міста-поліса відбиває ідеальну систему уявлення стародавніх греків про побудову світу. Ідеальна структура поліса, яка описана в роботах античних авторів, виражена в композиції ансамблю міста мовою символічних архітектурних форм. Структура міста-поліса виражена характерними для кожного періоду історичного розвитку типами громадських споруд та комплексів. Їх типологічні особливості та просторове розміщення в плані міста визначаються характерними ознаками містобудівного ансамблю архаїчного, класичного та елліністичного періодів. 6. Установлено, що планувальна структура розрізняється в залежності від часу заснування міста та топографічних умов місцевості. Виявлені основні типи планувальної структури міст: зі стихійно сформованим іррегулярним плануванням; зі стихійно сформованим плануванням, але з використанням в окремих кварталах та районах міста елементів регулярної системи; міста, які мають єдиний регулярний план. 7. У ході вивчення архітектурних ансамблів грецьких міст античності виявлені основні морфологічні характеристики забудови: загальна площа забудови; площа, зайнята житловою забудовою; площа, зайнята громадською забудовою; площа забудови середнього житлового будинку; особливості планування кварталів житлової забудови; кількість населення. Порівняльний аналіз морфологічних параметрів забудови підтвердив константність їхніх співвідношень для міських утворень полісного типу. 8. Термін „графоаналітична реконструкція” використаний у дослідженні в аспекті системної методики відтворення архітектурно-планувальної композиції ансамблю античного грецького міста на основі аналізу порівняльних показників по ряду типових ознак. Методика графоаналітичної реконструкції ґрунтується на порівнянні аналогів та включає можливість використання константних відношень морфологічних характеристик елементів міського простору для виконання графічних моделей реконструкцій ансамблю міста або його окремих частин (громадські комплекси, квартали міської забудови, житлові будинки). 9. На основі розробленої методики проведено дослідження та запропонована гіпотеза реконструкції містобудівного ансамблю Херсонеса Таврійського як полісного утворення на елліністичний період. Вивчення історичної топографії Херсонеса та порівняльний аналіз міст античності підтвердили правильність висновків про ідентичність застосовуваних прийомів побудови планувальних систем, композиційних прийомів просторової локалізації громадських комплексів. Достовірність реконструкції визначається ступенем археологічної вивченості досліджуваного об’єкта. 10. Проектом графічної реконструкції Херсонеса елліністичного періоду передбачається відтворення таких об’єктів ансамблю: різноманітних типів житлових будинків (безордерний малої площі, з торговою та виробничою функцією, ордерний з пастадною та перистильною схемою плану), громадських комплексів. 11. Для виявлення історичних нашарувань в сучасному ансамблі заповідника „Херсонес Таврійський” та підсилення виразності сприйняття його архітектурних комплексів пропонується розробка екскурсійного маршруту по території городища з урахуванням формування цілісного уявлення про характер ансамблю забудови міста елліністичної епохи. 12. Пропозиції щодо реконструкції житлової забудови та громадських комплексів античного Херсонеса, подані в змісті роботи (будинок в VII кварталі, Монетний двір, театр), являють собою ескізні пропозиції для подальших розробок з фрагментарної реставрації археологічних архітектурних об’єктів, що вимагають включення в систему тематичної експозиції елліністичного періоду сучасного музея-заповідника. 13. Перспективи подальших архітектурно-археологічних досліджень античного Херсонеса полягають у розробці комплексної програми фрагментарної реставрації та пристосування для туристичного використання вивчених об’єктів на території городища. Наявність значних щодо історичної та наукової цінності археологічних шарів античності та середньовіччя потребує розробки особливого підходу до реставраційних робіт на території заповідника. Пошук проектних підходів та проробка варіантів реставраційних включень ґрунтується на використанні адаптованих до місцевих умов технологічних рішень. Поряд з використанням місцевих будівельних матеріалів, а також будівельних залишків вторинного використання, в особливих випадках можливе застосування сучасних будівельних технологій. | 