Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Мистецтвознавство / Музичне мистецтво


Кулєшов Руслан Миколайович. Міфологема трикстеріади та її трансформація в посткласичній культурі: структурно-семіотичний аналіз : Дис... канд. наук: 26.00.01 - 2009.



Анотація до роботи:

Кулєшов Р.М. Міфологема трикстеріади та її трансформація в посткласичній культурі: структурно-семіотичний аналіз. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата культу-рології за спеціальністю 26.00.01 — теорія та історія культури. — Харківська державна академія культури. — Харків, 2008.

У дисертації здійснено структурно-семіотичний аналіз діахронічної та синхронічної трансформації образу трикстера в культурі. На основі теоретико-методологічного узагальнення трикстерських ознак виділено три базисні функціональні характеристики міфологеми трикстеріади: інтерпретативна, травестійна і рефлективна, за допомогою яких трикстер репрезентує себе в різних соціокультурних просторах. У міфологічній парадигмі архаїки характеристики трикстеріади однаковою мірою об'єднані в рамках одного персонажа. Проте, в наступних культурно-історичних епохах одна з цих характеристик акцентується, пребуваючи у відношеннях взаємної обумовленості із специфічними для кожної культури засобами втілення архетипічної моделі. З’ясовано, що процес діахронічної трансформації міфологеми трикстеріади є зміною домінантної характеристики, яка відповідає екзистенціальним потребам особистості й типу культури.

Синхронічний аспект трансформації міфологеми трикстеріади розглянуто на прикладі посткласичної культури, де образ трикстера набуває особливої актуальності в контексті неоміфологізму. З'ясовано, що постсучасний образ трикстера, не повертаючись до синкретичного прототипу, репрезентує себе через усі три базисні функціональні характеристики, які не збігаються в рамках одного наративу, проте наближаються до архаїчних шаманських, травестійних і культуртрегерських інтенцій міфологеми трикстеріади.

Проведене дослідження дозволило досягти мети і вирішити завданя дисертаційного дослідження, підтвердило ефективність застосування покладених в основу методологічних принципів. Основні результати виконаної роботи полягають у наступному:

1. Вибір у якості загальнотеоретичного контексту осмислення міфологеми трикстеріади структурно-семіотичної методології виявився дослідницькою інтенцією, що дозволила проаналізувати як сам образ трикстера, так і структуру трикстероцентричного наративу. Структурно-семіотичний аналіз надав можливість відокремити набір домінантних для цього архетипу характеристик, що окреслюють семантичний простір функціонування трикстера, і визначити його соціокультурну роль. Комплекс семіотичних процедур дозволив розглянути образ трикстера як актуальний культуроутворюючий феномен, а звернення до структуралістської парадигми уможливило аналіз його типологічних інваріантів.

2. У дисертації доведено, що образ трикстера має стандартний набір маркуючих його ознак, які можна об'єднати в три класи функціональних характеристик: 1) певна організація наративу, в якому головним персонажем є трикстер, пов'язана із структурою наративу і основана на трюці. Фундаментальною маркуючою ознакою трикстероцентричного наративу в архаїчній традиції є рефлективна функціональна характеристика, що забезпечує ефективне досягнення результату, тобто добування шуканого об'єкта; 2) вихід до полісемантичного простору метаконтексту, з яким пов'язані здатність трикстера до нескінчених трансформацій, кожна з яких наділяється новим сенсом; уміння перебувати на грані між різними семіотичними просторами, що прийнято позначати як медіативність. До цього ж відносяться такі риси образу трикстера як здатність до перевтілення, подвійна природа, уміння переконувати й одурювати. Завдяки виходу до метаконтексту трикстер реалізує інтерпретативну функцію, перебуваючи в ролі медіатора між різними семіотичними полями; 3) сміхова культура, в рамках якої трикстеру притаманні такі риси як пралогічність, асоціальна поведінка, ірраціональність вчинків, крутійські витівки, антиестетизм, глузливість, висміювання і пародіювання значущих суспільних цінностей. Роль цих ознак образу трикстера полягає в травестійній функціональній характеристиці, яка пов'язана з оновленням через смерть як зниженням і відродженням. Виявлені характеристики є теоретичним узагальненням етнічно і соціально локалізованих ознак трикстера.

3. Зооморфність постає найважливішою ознакою, що дозволяє диференціювати і виділяти цілісний образ архаїчного трикстера серед фігур більш пізніх трикстерів, які є похідними від нього. Зооантропоморфність трикстера в архаїчних віруваннях підкреслює його надприродну сутність. Архаїчний трикстер є початковим образом, від якого походять фігури блазня, дурня і шахрая. Їх відмінністю від архаїчного синкретичного образу трикстера, який притаманний традиційній культурі, є повна або часткова втрата зооморфних рис. Архаїчна парадигма міфологеми трикстеріади містить синкретичний образ, який поєднує риси трикстера, культурного героя, деміурга, першопредка і першого шамана.

4. У чарівну казку переходять інтерпретативна і травестійна характеристики, а в казку про тварин — рефлективна. Інтерпретативна трикстерська характеристика маніфестує себе через шаманські риси образу трикстера, а травестійна реалізується через особливу стратегію поведінки трикстера чарівної казки, що полягає в перевертанні і порушенні соціальних норм. Казка про тварин зміщує акцент з функції добування, характерної для етіологічного міфу, на сам спосіб добування — трюк, який стає головним мотивом анімалістичного наративу.

5. Завдяки виходу до метаконтексту трикстер Стародавнього світу виконує інтерпретативну функцію, відіграючи роль медіатора на межі семіотичних просторів, що надає йому можливість виходу за межі обумовленості контекстом. Завдяки зміні позицій і контекстів здійснюється інтерпретація як зняття бінарних опозицій і вихід до метаконтексту багатовимірності. Посередницька амбівалентність трикстера, що поєднує в собі негативні і позитивні ознаки, надає йому можливість подолання дуалізму раціональної свідомості через тлумачення, інтерпретацію слів, дій, ситуацій та інших знакових систем залежно від своїх цілей. Фігура інтерпретативного трикстера втілює комунікативні тенденції культур Стародавнього світу.

6. Трикстер середньовічної Європи характеризується здатністю до висміювання, перевертання і стирання обмежень феодального суспільства. Травестійна характеристика міфологеми трикстеріади ґрунтується на рисах трикстера, пов'язаних з темою тілесного низу. Травестія, що виражається через код матеріально-тілесного, започаткована в архаїчних віруваннях і продукуючих ритуалах циклічного знищення світу через висміювання і подальшого відродження життя. Тиск тотальної нормативності долався через глузливе заперечення самих норм. Перевертання вертикальної ієрархії соціуму дозволяло середньовічному індивідові зберігати свою особистість завдяки залученню до таких персонажів колективної карнавальної культури як блазень і дурень.

7. Рефлективне передбачення, вписуючись у просвітницьку концепцію розуму, яка домінує в європейському культурному просторі починаючи з доби Нового часу, стає критерієм соціокультурної адаптації особистості. Ефективне досягнення своїх цілей за допомогою трюка є відповіддю на швидкі зміни умов існування. В епоху Модерну трикстер опановує життєвий простір через рефлексію, а домінанта рефлективної характеристики міфологеми трикстеріади зумовлює формування нового типу поведінки, основаного на вільній поведінці і самодостатності.

8. Інтерпретативна функціональна характеристика міфологеми трикстеріади в посткласичній культурі втілюється в наративі завдяки механізму бриколажу, який властивий більшою мірою не архаїчній традиції, а неоміфології. Проте створення нових образів з вже існуючих елементів культури приводить, у решті-решт, до базових архетипічних моделей. Репрезентації міфологеми інтерпретативного трикстера в посткласичний період здійснюються за допомогою комплексу ініціації шаманської обрядової моделі. Медіативність трикстера, окрім зняття дуалізму у сфері етичного, служить подоланню меж між ілюзією і реальністю, вигадкою і правдою для того, хто ініціюється. Шаман занурює випробовуваного в полізмістовний постмодерністський дискурс. Інтерпретативний образ трикстера відповідає потребі масової свідомості в залученні до міфологічної трикстерскої моделі через шаманське посвячення.

9. Риси травестійного трикстерства містяться у філософських і загальнотеоретичних передумовах постмодернізму, таких як відмова від серйозності і загальний плюралізм, цитатність, іронія, мовна гра, відносність понять «істина» і «реальність». Травестійна функціональна характеристика маніфестує себе в децентрації і знищенні владних ієрархій через тотальну іронію, яка одночасно знищує і уможливлює виникнення нового («Іншого»). Елементи міфологічного коду, що використовуються постсучасним мистецтвом, переосмислюються в знижуючому травестійному плані. Ті персонажі, які до цього часу мали ознаки амбівалентності, переживають вторинну карнавалізацію. Травестійна характеристика міфологеми трикстеріади репрезентується не тільки через образ трикстера, але й через висміювання і пародіювання в самому способі художньої діяльності.

10. Рефлективний образ трикстера в сучасному мистецтві репрезентує себе в тій мірі, в якій цьому відповідає внутрішня організація літературного і кінематографічного наративу. Але, на відміну від міфологічних і казкових текстів, основна увага тепер акцентується на фігурі трикстера, психологічних особливостях персонажа, його харизматичності і привабливості в очах масового читача/глядача. Великого значення набуває сама потенційна здатність героя до трюку, що виражається в зближенні образу рефлективного трикстера з культурним героєм.

11. Таким чином, у функціональній тріаді «рефлексія — інтерпретація — травестія» виражена значущість образу трикстера як квінтесенції всієї міфологічної моделі світу. Діахронічна трансформація міфологеми трикстеріади відповідає певній соціокультурній реальності за допомогою переваги однієї з функціональних характеристик, зумовлюючи таким чином динаміку розвитку культури. Трикстер у Стародавньому світі набуває через роль медіатора інтерпретативного смислового навантаження. Середньовіччя зумовлює домінанту травестійного трикстера. Доба Нового часу формує суспільну взаємодію особливого типу, для якого актуальним стає рефлективний образ трикстера.

12. Сучасна неоміфологічна свідомість у її літературно-філософських і кінематографічних маніфестаціях містить усі типи трикстера: інтерпретативний, рефлективний і травестійний, представлені в рівній мірі, але не в рамках одного образу, як в архаїці, а через три типи персонажів. Цей варіант трансформації став можливим через збільшення потенціальних планів існування індивіда. Ситуація мультикультурного плюралізму, яка принципово відрізняється від архаїчних реалій, надає людині посткласичної культури можливість екзистенційного вибору.

13. Узагальнення і теоретичне осмислення феномену трикстера дозволяє виявити за зовнішнім різноманіттям соціокультурних маніфестацій міфологеми трикстеріади глибинні, закономірні зв'язки, виявити універсальні риси, властиві образу трикстера, в яких би конкретних просторово-часових умовах він не пребував. Залучення до архетипу трикстера є однією з відповідей особистості на швидкі зміни культурно-інформаційного ландшафту.

Публікації автора:

  1. Кулешов Р.М. Антикультура как архаический феномен / Р.М. Кулешов // Полилог. Философия. Культурология. Вып. 3. Антикультура : альманах / Харьк. гос. акад. культуры ; отв. ред. Л.В. Стародубцева. — Х. : ХГАК, 2006. — С. 40.

  2. Кулєшов Р.М. Архаїчний трикстер як початкова парадигма становлення фігур блазня, дурня і шахрая / Р.М. Кулєшов // Культура України : зб. наук. пр. — Х. : ХДАК, 2007. — Вип. 23. — С. 73–83.

  3. Кулєшов Р.М. Методологічна база дослідження міфологеми трикстеріади / Р.М. Кулєшов // Мультиверсум. Філософський альманах : зб. наук. праць. — К., 2008. — Вип. 67. — С. 60–68.

  4. Кулешов Р.Н. Среда бытования постсовременного образа трикстера / Р.М. Кулєшов // Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття : матеріали всеукр. наук.-теор. конф. молодих учених. — Х. : ХДАК, 2008. — С. 10.

  5. Кулешов Р.Н. Трикстер и трикстерство в культурном пространстве постмодерна / Р.Н. Кулешов // Вісн. Харк. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. Сер. Філософія. Філософські перипетії : зб. наук. пр. — Х. : ХНУ, 2007. — № 778. — С. 189–195.

  6. Кулешов Р.Н. Трикстерство как доминантная характеристика постмодернизма / Р.Н. Кулешов // Полилог. Философия. Культурология. Вып. 1. Трикстер : альманах / Харьк. гос. акад. культуры ; отв. ред. Л.В. Стародубцева. — Х. : ХГАК, 2006. — С. 7–18.

  7. Кулешов Р.Н. Трикстер: топос маргинальности и выход за пределы / Р.Н. Кулешов // Грани. Науково-теоретичний и громадсько-політичний альманах. — 2008. — № 2(58). — С. 67–72.

  8. Кулешов Р.Н. Феномен трикстера: исследовательские подходы и теоретические контексты анализа мифологемы трикстериады / Р.Н. Кулешов // Вісн. Харк. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. Сер. Теорія культури і філософія науки : зб. наук. пр. — Х. : ХНУ, 2007. — Вип. 33. № 791. — С. 189-196.

  9. Кулєшов Р.М. Функціональне значення образу трикстера в архаїчній традиції / Р.М. Кулєшов // Культура України : зб. наук. пр. — Х. : ХДАК, 2007. — Вип. 20. — С. 68–75.