1. Аналіз умов формування гідрохімічного режиму річки Замчисько дозволяє виділити тут першочерговий вплив антропогенного забруднення, якє пов’язане з надходженням в річку забруднюючих речовин, об’єм яких за останні 10 років збільшився на 108,02 т/рік, або майже на 70 %. Обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від діючих підприємств становить 39 т/км2, що є найбільшим значенням по Рівненській області. Викиди від пересувних джерел в середньому за останні 5 років становлять величину 1,65 тис.т/рік, що у сумарній кількості викидів в атмосферу басейну, становить 68,12%. Найбільшого тиску річка зазнає в межах населених пунктів, де в багатьох місцях повністю порушується водоохоронний режим, екосистема заплави зазнає структурних перетворень. 2. Якість води р. Замчисько змінилась від II до III класу, що характеризувало перехід від доброго стану у 1964 році до задовільного у 2004 році, а ступінь чистоти води від дуже чистої до слабко забрудненої. Особливо різкий перехід спостерігався за даними 1990 року. Надалі значення ознак за комплексним екологічним індексом (Ie) відносили якість води незмінно до II – III класів. За весь простежуваний період його величина змінювалась в межах 2,5 – 3,14 за середніми значеннями ознаки та 3,0 – 4,32 за найгіршими значеннями ознаки; максимальна величина (Ie = 4,54) була встановлена за даними 2004 року для створу в межах м. Костопіль - 0,5 км нижче скиду о/с ДКП “Костопільводоканал”. Максимальні значення, які надавали найвищої категорії в класифікації якості води, були характерними для блоку показників специфічної дії, зокрема за такими елементами як Zn, Mn та Cu. 3. В екосистемі р. Замчисько відбувся перехід по рівням: слабопорушений – середньопорушений – порушений, відповідно у 1964, 1995 та 2004 роках, що позначилось на негативних змінах усіх характеристик басейну. 4. Концентрації ВМ були найбільшими у донних відкладах, де за числовим вираженням елементи розташувались в наступний ряд: Zn > Mn > Cu > As > Pb > Cd > Co. 5. У фіто-, зоопланктоні та зообентосі концентрації елементів розташовувались в ряд: Zn, Mn > Cu > As > Pb > Cd; за величиною накопичення: зообентос > зоопланктон > фітопланктон 6. Концентрації ВМ у представниках іхтіофауни представлені у вигляді рядів: - за числовим вираженням: Mn, Zn Cu As Pb Cd Co; - за величиною накопичення у тканинах організму: хребетна кістка шкіра зябра печінка луска м’язи; - за величиною накопичення різними видами: щука окунь краснопірка лящ плітка Відсутність перевищень вмісту ВМ за санітарно-ветеринарними нормами, дозволяє стверджувати про придатність рибної продукції водойм III класу якості до споживання у харчових потребах. 7. Концентрації ВМ у вищих водних рослинах, представлені у вигляді рядів: - за числовим вираженням: Mn > Zn > Cu > As > Pb > Cd > Co; - за здатністю до накопичення різними видами: елодея канадська > жовтець водяний > лепешняк великий > м’ята водяна > незабудка болотна. 8. Встановлений характер і рівень зв’зку за вмістом ВМ, дозволяє проводити прогнозійний розрахунок для встановлення їх величин у ланках водної екосистеми, відносно їх концентрацій у воді та один одного. 9. Розроблені заходи по вилученню ВМ з водних екосистем дають можливість реалізації відновлення якості води та безвідходного виробництва. | 