Анотація до роботи:

Андрійчук А.В. Мікобіота зерна ячменю, біосинтез та біологічна дія охратоксину А. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кндидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.03. – ветеринарна мікробіологія та вірусологія. – Одеський державний аграрний університет. – Одеса, 2007.

Дисертація присвячена вивченню мікобіоти зерна ячменю, вирощеного в Україні, встановленню її токсигенності і видів токсинів, що продукують контамінанти зерна, дослідженню біологічної дії охратоксину А із встановленням антитоксичної ефективності L-фенілаланіну при охратоксикозі перепелів. Досліджений кількісний та якісний склад епіфітної та ендофітної мікобіоти зерна ячменю різних фізико-географічних регіонів України. Серед виділених мікроміцетів виявлені продуценти T-2, F-2 токсинів, дезоксиніваленолу, моніліформіну, охратоксину А, пеніцилової, коєвої та аспергілової кислот. Вперше в Україні серед мікобіоти зерна ячменю виявлені штами A. niger, здатні продукувати охратоксин А, та експериментально визначені оптимальні умови для отримання максимальної кількості ОТА при культивуванні штамів A. ochraceus. Вивчено вплив ОТА на організм перепела японського та встановлено протективну дію L-фенілаланіну при охратоксикозі. Розроблений експресний метод визначення здатності грибів роду Fusarium продукувати зеараленон, на який отримано деклараційний патент на корисну модель № u 200508728.

1. Встановлений кількісний і якісний склад епіфітної і ендофітної мікобіоти зерна ячменю урожаїв 2003 та 2004 рр. різних фізико-географічних регіонів України, та виявлені продуценти Т-2 токсину, зеараленону, моніліформіну, ДОНу, охратоксину, коєвої, аспергілової і пеніцилової кислот, і вперше встановлена здатність штамів A. niger продукувати охратоксин А. Розроблений експресний метод визначення здатності грибів роду Fusarium продукувати зеараленон, встановлені оптимальні умови біосинтезу ОТА штамом A. ochraceus, вивчено вплив ОТА на організм білих мишей і перепелів та встановлено протективну дію L-фенілаланіну при охратоксикозі.

2. Мікологічними дослідженнями в 1 г зерна ячменю виявлено від 7,5х10² до 2,1х10⁴ КУО грибів, що в середньому становить 6,6х10³±1,2х10³; найбільше мікроміцетів знаходилось в зерні із зони Степу, а найменше – з лісостепової зони.

3. Мікобіота зерна ячменю представлена 27-ма видами та 6-ма різновидами грибів, що віднесені до 16-ти родів. Домінуючими були представники родів Aspergillus Mich., Alternaria Nees., Rhizopus Ehrenb., Phoma Sacc., Penicillіum Link., Drechslera S.Ito., Fusarium Link., частими – ізоляти роду Monascus v. Tiegh., постійними – види Absidia Sacc., а решта ізолятів були рідкісними.

4. У зерні ячменю з регіону Полісся найбільш частими контамінантами є гриби родів Fusarium Link., Penicillіum Link., Alternaria Nees., Phoma Sacc. та Drechslera S.Ito., в лісостепові зоні – види Monascus v. Tiegh. та мукоральні гриби, а в Степу – Aspergillus Mich.

5. Токсикологічним дослідженням 67 культур фузаріїв токсичні властивості встановлені у 23-х штамів (34,3%): Т-2 токсин продукували 22 штами (F. Sporo-trichiella var. poae, F. sambucinum, F. oxysporum, F. semitectum, F. gibbossum var. bullatum); зеараленон – 9 штамів (F. culmorum, F. sporotrichiella var. poae,
F. sambucinum, F. oxysporum); ДОН – 3 штами (F. culmorum, F. sporotrichiella var. poae, F. oxysporum) і моніліформін – 3 (F. sambucinum та F. oxysporum). Штам F. sporotrichiella var. poae 912/1 одночасно продукував Т-2 токсин і зеараленон та був причиною мікотоксикозу свиней.

6. З 8-ми досліджених живильних середовищ найкращим для біосинтезу зеараленону штамами Fusarium spp. виявився сусло-агар із глутаміновою кислотою (10 г/л) за культивування впродовж 8 діб при 24С та 4 доби при 4 С, що дозволяє виявляти продуценти цього токсину. На підставі проведених досліджень розроблено експресний метод визначення здатності грибів роду Fusarium продукувати зеараленон і його новизна підтверджена деклараційним патентом на корисну модель № u 200508728.

7. Вперше в Україні у складі мікобіоти зерна ячменю виявлені штами
A. niger і A. ochraceus, здатні продукувати охратоксин А, та продуценти коєвої, аспергілової і пеніцилової кислот серед видів A. ochraceus і A. flavus. Виділений штам A. ochraceus 3 був причиною захворювання свиней, і з 12 досліджених зернових субстратів найактивніший біосинтез ОТА цим грибом спостерігався на зерні гороху та пшениці із середовищем Чапека.

8. Внутрішнє введення п’ятитижневим перепелам охратоксину у дозі 5 мг/кг упродовж 14 діб призводило до розвитку хронічного охратоксикозу, що супроводжувався з початку підвищенням вмісту в сироватці крові сечовини з наступним зниженням та зростанням співвідношення кардіоспецифічного ізоферменту ЛДГ₁ і загальної ЛДГ та підвищенням активності АЛТ і АСТ.

9. Гістологічними дослідженнями печінки, нирок та міокарду при охратоксикозі перепелів встановлені нефрит, нефроз, гепатоз і міокардит, а також каріомегалія, каріорексис, каріолізис і пікноз ядер гепатоцитів та клітин ниркових канальців.

10. Одночасне введення з охратоксином L-фенілаланіну в дозі 550 мг/кг послаблювало токсичну дію на організм перепела японського, що свідчить про можливість використання цієї амінокислоти з метою профілактики охратоксикозу.

Публікації автора:

1. Андрійчук А.В. Продукування охратоксину А штамами гриба Aspergillus niger van Tiegh // Вісник аграрної науки. – 2007. – №4. – С.79–80.

2. Асоційований перебіг фузаріо-Т-2 і F-2 токсикозів у свиней / В. Рухляда, В. Левченко, В. Гарькавий, А. Андрійчук, В. Овчаренко, В. Петренко // Ветеринарна медицина України. – 2005. – №7. – С. 16–18. (Дисертантом проведено токсикомікологічні дослідження, проаналізовано та узагальнено отримані результати).

3. Аспергільозотоксикоз поросят, викликаний токсигенним штамом Aspergillus ochraceus Wilhelm / В. Рухляда, І. Папченко, С. Тарануха, А. Андрійчук // Ветеринарна медицина України. – 2006. – №10. – С.16–17. (Дисертант брав участь у проведенні досліджень, ним узагальнено результати та підготовлено матеріали статті до друку).

4. Охратоксикоз перепела японського та вплив L-фенілаланіну на його перебіг / А.В. Андрійчук, В.В. Рухляда, П.В. Шарандак, А.Ю. Мельник // Вісник Білоцерківського ДАУ. – 2007. – Вип.44. – С. 20–23. (Дисертант склав схему експерименту, виконав його, узагальнив отримані дані та підготував матеріали для публікації).

5. Рухляда В.В., Андрійчук А.В., Білан А.В. Розробка способу експресного визначення здатності грибів роду Fusarium продукувати зеараленон // Науковий вісник НАУ. – 2007. – Вип.108. – С. 179–184. (Дисертант розробив спосіб експресного визначення здатності грибів роду Fusarium продукувати зеараленон та оформив матеріали для публікації).

6. Рухляда В.В., Андрійчук А.В., Соколова О.В. Мікологічний моніторинг зерна ячменю в різних фізико-географічних регіонах України // Вісник Білоцерківського ДАУ. – 2006. – Вип.36. – С. 149–155. (Дисертантом проведено мікологічні дослідження, проаналізовано і узагальнено одержані результати та підготовлено матеріали статті до друку).

7. Пат. UA, 12712С12N 5/00 B23H3/00. Спосіб експресного визначення здатності грибів Fusarium spp. продукувати зеараленон / В.В. Рухляда, А.В. Андрійчук, А.В. Білан. –
№ u 200508728; Заявл. 13.09.2005; Опубл. 15.02.2006, Бюл. №2. (Дисертант провів експериментальні дослідження, опрацював результати, розробив спосіб експресного визначення здатності грибів роду Fusarium продукувати зеараленон та оформив деклараційний патент України на винахід).