Анотація до роботи:

Білик С.А. Мікобіота зерна кукурудзи та токсигенні властивості грибів родів Fusarium Link та Aspergillus Micheli– Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.03 – ветеринарна мікробіологія та вірусологія. – Одеський державний аграрний університет. – Одеса, 2006.

Дисертація присвячена вивченню питань розповсюдження грибів на зерні кукурудзи різних регіонів України, встановленню токсичних властивостей грибів родів Fusarium і Aspergillus та видів токсинів, що вони продукують, а також вивченню впливу факторів навколишнього середовища на біосинтез Т-2 токсину та розробці експрес-методу визначення здатності грибів роду Fusarium продукувати Т-2 токсин. Встановлений кількісний та якісний склад мікобіоти зерна кукурудзи в різних регіонах України, здатність грибів роду Fusarium продукувати фузаріотоксини (Т-2 токсин, F-2 токсин (зеараленон) і моніліформін) та гриба A. flavus продукувати коєву кислоту. Вперше досліджена здатність грибом F. sambucinum продукувати Т-2 токсин та вивчений вплив на біосинтез токсину факторів навколишнього середовища (вид субстрату, температура, вологість, термін культивування). Розроблений експрес-метод визначення здатності продукувати Т-2 токсин грибами роду Fusarium, на який отримано деклараційний патент 4794, C12N1/100 (Cпосіб експресного визначення здатності грибів роду Fusarium продукувати Т-2 токсин).

1. Встановлений кількісний і якісний склад мікобіоти зерна кукурудзи та виявлені гриби-продуценти Т-2 токсину, зеараленону, моніліформіну та коєвої кислоти. Уперше виділений F. sambucinum – продуцент Т-2 токсину, вивчений вплив на його біосинтез виду субстрату, температури, вологості та терміну культивування і розроблений експрес-метод визначення здатності фузаріїв продукувати цей токсин, що значно скорочує термін проведення таких досліджень при діагностиці фузаріо-Т-2 токсикозу тварин.

2. Мікологічним дослідженням встановлено, що в 1 г зерна кукурудзи урожаїв 2000–2002 рр. вміст діаспор грибів коливався від 6,510³ до 7,0110⁵, що в середньому становить 1,3710⁵±2,410⁴ г.

3. Із 90 проб зерна кукурудзи виділено та ідентифіковано 527 культур грибів трьох класів і 10-ти родів. Найчастіше зустрічалися види мікроміцетів родів Aspergillus Mich (94,4 %), Penicillium Link (91,1 %), Mucor Micheli (84,4 %), Absidia v.Tiegh (80,0 %) та Fusarium Link (71,1 %), трохи рідше – Alternaria Nees (41,1 %), Trichoderma Pers. ex Fr (11,1 %) та Rhizopus Ehrenb (8,8 %) і зрідка – Cladosporium Link (5,5 %) та Acremonium Link ex Fr (4,4 %).

4. Серед мікобіоти зерна встановлені продуценти: Т-2 токсину F. sporotrichiella var.tricinctum, F. graminearum та F. sambucinum; зеараленону – F. graminearum, моніліформіну – F. solani та F. moniliforme var. lactis.

5. Токсикологічним дослідженням грибів роду Aspergillus не встановлено токсичних властивостей в ізолятів A. fumigatus та A. niger, не виявлено продуцентів афлатоксинів у A. flavus, в той час, як 41,5 % останнього продукували коєву кислоту.

6. Уперше в Україні в зерні кукурудзи виявлений новий продуцент трихотеценового фузаріотоксину Т-2 – Fusarium sambucinum Fuck, два штами якого виробляли токсин в кількості 0,33 мг/мл та 31,06 мг/мл середовища.

7.Гриб F. sambucinum продукував Т-2 токсин на 11 досліджених зернових субстратах, але найкращими для біосинтезу виявилося зерно вівса, жита, проса, насіння соняшнику та жовтої кукурудзи, трохи гірше токсиноутворення спостерігалося на зернах рису, ячменю та білої кукурудзи і зовсім погано на зерні пшениці та гречки.

17

8. Встановлено, що на біосинтез Т-2 токсину суттєво впливає температура, вологість субстрату та термін культивування. Оптимальними для біосинтезу Т-2 токсину F. sambucinum на більшості видах зерна була температура 12 С, вологість субстрату – 50 % і культивування протягом місяця при низькій температурі.

9. Відпрацьований режим культивування фузаріїв щодо накопичення Т-2 токсину безпосередньо в культурах грибів роду Fusarium на агарі Чапека, що дозволяє встановлювати гриби-продуценти токсину шляхом ТШХ з біоавтографією протягом 10 днів. Новизна методу підтверджена патентом.

Публікації автора:

1. Рухляда В.В., Білик С.А. Гриб Fusarium sambucinum Fuck – продуцент трихотеценового фузаріотоксину Т-2 // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Біла Церква, 2002. – Вип. 21. – С. 191–196. (Дисертантом організовано досліди, проведено експериментальні дослідження й узагальнено результати).

2. Білик С.А. Біосинтез Т-2 токсину грибом Fusarium sambucinum Fuck на різних зернових субстратах // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Біла Церква, 2002. – Вип. 23. – С. 3–7.

3. Білик С.А. Вплив температури та вологості на біосинтез Т-2 токсину грибом Fusarium sambucinum Fuck // Ветеринарна біотехнологія, бюл. УААН ІВМ № 3, 2003. – К.: Аграрна наука, 2004. – С. 3–7.

4. Мікроміцети зерна кукурудзи і токсигенні властивості грибів родів
Aspergillus Mich та Fusarium Lk / В.В. Рухляда, С.А. Білик, М.М. Кулініч та ін. // Ветеринарна біотехнологія, бюл. УААН ІВМ № 4, 2004. – К.: Аграрна

18

наука, 2004. – С. 171–176. (Дисертантом проведено аналіз та узагальнення результатів дослідження).

5. Рухляда В.В., Білик С.А. Біосинтез Т-2 токсину грибом Fusarium
sambucinum Fuck на зернових субстратах за різної вологості та температури вирощування // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Біла Церква, 2005. – Вип. 34. – С. 152–157. (Дисертантом проведено експериментальні дослідження, узагальнено результати та підготовлено матеріали статті до друку).

6. Деклараційний патент України на корисну модель 4794, C12N1/100. Спосіб експресного визначення здатності грибів роду Fusarium продукувати
Т-2 токсин / В.В. Рухляда, С.А. Білик, С.І. Тарануха. – № 4794, C12N1/100; Заявл. 20.04.2004; Видано 15.02.2005. (Дисертант розробив спосіб експресного визначення здатності грибів роду Fusarium продукувати Т-2 токсин, провів експериментальні дослідження, брав участь в обробці результатів та оформленні деклараційного патенту України на винахід).