Дідик Віталій Степанович. Мікробіологічне обгрунтування сумісного використання антибіотиків з антисептиками групи четвертинного амонію: дисертація канд. мед. наук: 03.00.07 / АМН України; Інститут мікробіології та імунології ім. І.І.Мечникова. - Х., 2003.
Анотація до роботи:
Дідик В.С. Мікробіологічне обґрунтування сумісного використання антибіотиків з антисептиками групи четвертинного амонію – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.07 – мікробіологія. – Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова, 2003.
Дисертацію присвячено мікробіологічному обґрунтуванню сумісного застосування антибіотиків і антисептиків при гнійно-запальних захворюваннях бронхо-легеневої системи. Означено питому вагу умовно-патогенних бактерій в мікробіоценозах хворих на хронічні обструктивні захворювання легень, досліджено їх біологічні властивості, фактори патогенності та чутливість щодо протимікробних засобів. Доведено інгібуючий вплив похідних четвертинного амонію на процес елімінації R, Ent- і Hly-плазмід мікроорганізмів та їх фібринолітичну, протиімуноглобулінову і антилізоцимну активність. В дослідах in vitro встановлено значне заповільнення процесу формування антибіотикорезистентності грампозитивних і грамнегативних бактерій при наявності похідних четвертинного амонію в суббактеріостатичних дозах.
На моделях генералізованої стафілококової і псевдомонозної інфекції в експериментах на тваринах доведено високу профілактичну і терапевтичну ефективність сумісного використання антибіотиків і антисептиків.
В мікробіоценозах бронхо-легеневої системи хворих на хронічні обструктивні захворювання легень вельми широко представлені аеробні, факультативно і облігатно анаеробні бактерії, а також дріжджеподібні гриби. Найбільш часто серед аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів зустрічались збудники родів Staphylococcus (13,9 %), Streptococcus (9,39 %), Pseudomonas (8,77 %), Klebsiella (7,1 %), Haemophilus (6,47 %), серед облігатних анаеробів – бактерії родів Bacteroides (3,76 %), Peptostreptococcus (2,92 %), Fusobacterium (2,3 %), Peptococcus (1,8 %). Дріжджеподібні гриби роду Candida вилучені в 11,2 % випадків. Видовий склад умовно-патогенних бактерій змінювався залежно від стадії клінічного перебігу ХОЗЛ, обумовлених в 87,4 % випадків мікробними асоціаціями.
Значна кількість умовно-патогенних збудників гнійно-запальних захворювань органів дихання виявилась резистентною до антибіотиків, які нині широко використовуються в пульмонологічній практиці. Аеробні і факультативно анаеробні бактерії виявились вельми стійкими щодо тетрацикліну, ерітроміцину, канаміцину, беталактамів, лінкоміцину і олеандоміцину; облігатні анаероби – щодо аміноглікозидів і лінкоміцину. Протимікробна дія антисептиків групи четвертинного амонію нерівнозначна, в аналогічних умовах дослідів більш активними виявились декаметоксин, фогуцид і етоній.
Більшість досліджених антибіотиків в поєднанні з антисептиками групи четвертинного амонію (суббактеріостатичні дози) в дослідах in vitro проявила більш виражену (в 2-7 разів) протимікробну активність щодо клінічних штамів стафілококу, кишкової палички, псевдомонад і кандід.
При багаторазових пасажах стафілококу і синьогнійної палички на щільних живильних середовищах з зростаючою концентрацією антибіотику та вміщуючих декаметоксин, фогуцид або мірамістин в дозах 0,05-0,2 мкг/мл (для стафілококів) і 1,0-5,0 мкг/мл (для псевдомонад) процес формування резистентності щодо беталактамів, аміноглікозидів, тетрацикліну і цефалоспоринів уповільнюється в 2-3 рази.
Антисептики групи четвертинного амонію в суббактеріостатичних дозах суттєво інгібують процес елімінації R-, Ent- і Hly-плазмід резистентності та їх передачі шляхом кон’югації. Вказане реалізує один з механізмів пригнічення селекції патогенних та стійких до хіміотерапевтичних засобів мікроорганізмів і подальшого розширення їх ареалу.
Значна кількість видів умовно-патогенних збудників гнійно-запальних процесів спроможна проявляти фібринолітичну, протиімуноглобулінову і антилізоцимну активність. Антисептики групи четвертинного амонію в концентрації 0,05 – 10,0 мкг/мл (в залежності від виду мікроба) вірогідно інгібують процеси прояву фібринолізису, протиімуноглобулінової і антилізоцимної дії мікроорганізмів.
На моделях генералізованої стафілококової і синьогнійної інфекції доведено достатньо високу профілактичну і терапевтичну активність антибіотиків сумісно з антисептиками групи четвертинного амонію, використаних в суббактеріостатичній концентрації. Вказане дозволило суттєво (майже на половину) понизити дозу антибіотиків при збереженні в повній мірі його ефективності. Комплексне використання антибіотиків і антисептиків групи четвертинного амонію, володіючих різнонаправленими механізмами протимікробної дії, вельми перспективно для медичної практики, дозволяэ успішно протидіяти процесу інтенсивного формування антибіотикорезис-тентності у клінічно значущих патогенів, а також в значній мірі попереджувати негативний вплив хіміотерапевтичних засобів на організм людини.
Публікації автора:
Мальцев В.И., Дидык В.С., Шатило В.И., Головко В.А, Распространенность некоторых заболеваний внутренних органов среди населения Житомирской области // Врачебное дело. – 1991. - №6. – С.109-110.
Дідик В.С.Біологічні властивості та чутливість до протимікробних препаратів збудників гнійно-септичних інфекційних захворювань // Вісник Сумського державного університету. – 2001. - № 11(32). – С.185 – 188.
Деркач С.А., Носатенко А.І., Дідик В.С., Копча В.С., Стольникова О.В., Драч М.І.. Фактори патогенності ентеробактерій, виділених від хворих на змішані кишкові інфекції // Інфекційні хвороби. – 2002. - №2. – С. 41 – 43.
Дідик В.С., Липовська В.В., Журавльова І.В., Савінова О.М., Чернявський В.І.. Біологічні властивості патогенних ентеробактерій, циркулюючих у північно-східному регіоні України (1996 – 2000рр.) // Вісник Вінницького Державного медичного університету. – 2002. - № 6(2). – С.305 – 308.
Деркач С.А., Копча В.С., Дідик В.С., Носатенко А.І., Волянська Л.А., Крилова І.А., Пасічник Т.О., Стольникова О.В., Драч М.І., Марченко В.Ф., Габишева Л.С., Вовк Т.Г., Строгая О.І.. Антибіотикорезистентність збудників гострих кишкових інфекцій, виділених у східному й західному регіонах України // Інфекційні хвороби. – 2002. - № 3. – С. 22 – 26.
