Анотація до роботи:

Трет’яков М.С. Мікробіологічне обґрунтування застосування антисептиків у лікуванні хворих коростою. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.07 – мікробіологія. - ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова АМН України», Харків, 2008.

Дисертацію присвячено вивченню ролі аутофлори шкіри у розвитку гноячкових ускладнень корости та науковому обґрунтуванню доцільності застосування для місцевого лікування корости комплексних лікарських засобів з протимікробним та акарицидними властивостями.

У результаті проведених досліджень встановлено, що у наслідок розвитку паразитарного процесу зменшується бактерицидна активність шкіри, зростає щільність заселення шкіри піогенними коками, які викликають гноячкові ускладнення корости.

Для лікування ускладнених і неускладнених форм корости розроблено комплексну мазь декаметоксину і бензил-бензоату на гідрофільній основі. Досліджені акарицидні і протимікробні властивості нового лікарського засобу, показана відсутність у нього подразнюючих та алергізуючих властивостей.

Висока лікувальна ефективність запропонованого лікарського засобу підтверджена результатами експериментальних та клінічних спостережень.

У дисертації розв'язано актуальну наукову задачу мікробіологічного обґрунтування ефективності застосування у лікуванні хворих коростою комплексної мазі, що містить вітчизняний антисептик декаметоксин і акарицидну речовину бензил-бензоат. Використання антисептичного засобу усуває негативний вплив мікрофлори шкіри на перебіг паразитарного захворювання, підвищує ефективність лікування корости.

1. Розвиток коростяного процесу призводить до зменшення показника бактерицидної активності шкіри до (65,9 ± 8,2) % у порівнянні з (81,2 ± 3,3) % у здорових людей, що супроводжується зростанням щільності заселення шкіри мікроорганізмами до (21,85 ± 3,24) КУО/см² у порівнянні з (13,89 ± 2,14) КУО/см² у здорових людей.

2. У 90,6% хворих коростою, і у 100% хворих коростою, ускладненою піодермією, в складі мікробіоценозу уражених ділянок присутні стафілококи, які у 100 % випадків гноячкових ускладнень приймають участь у їх розвитку.

3. Стафілококи, що спричиняють гноячкові ускладнення корости, вияв-ляють помірну чутливість до більшості широковживаних антибіотиків і є висо-кочутливими до четвертинної амонієвої сполуки декаметоксину, мінімальна бактерицидна концентрація якого для них є не більшою (5,03 ± 0,75) мкг/мл.

4. Декаметоксин у присутності акарицидного засобу бензил-бензоату у складі мазі на гідрофільній крохмально-гліцерин-желатиновій основі не змінює біологічної активності і чинить бактерицидний вплив у концентраціях, які не відрізняються від бактерицидних концентрацій водних розчинів декаметоксину.

5. Застосування для місцевого лікування ускладнених гноячковими процесами форм корости комплексної мазі декаметоксину і бензил-бензоату дозволяє зменшити кількість необхідних медичних маніпуляцій, скоротити термін лікування до (6,46 ± 0,49) діб у порівнянні з (7,92 ± 0,51) діб при застосуванні емульсії бензил-бензоату, повністю усунути ризик виникнення місцевих алергічних реакцій.

Публікації автора:

1. Трет’яков М. С. Оригінальна методика лікування мікробної екземи з застосуванням препаратів, що містять декаметоксин / М. С. Трет’яков,
О. В. Ковтун // Вісник Вінницького державного університету. - 2000. - № 2. - С. 370. (автор розробив методику, провів спостереження, оформив матеріали до друку).

2. Трет’яков М. С. Застосування антисептиків для лікування хворих піодерміями / М. С. Трет’яков // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2002. - № 2. - С. 362-363.

3. Трет’яков М. С. Експериментальне обґрунтування застосування антисептиків у комплексному лікуванні корости / М. С. Трет’яков, Т. О. Когет, П. В. Ковальчук // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2004. - № 8 (2). - С. 472 - 473 (автор провів експериментальне дослідження ефективності комплексного препарату декаметоксину і бензил-бензоату, оформив матеріали до друку).

4. Трет’яков М. С. Експериментальне дослідження комплексної акарицидної антисептичної мазі для лікування корости / М. С. Трет’яков, В. П. Бобрук // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2006. - № 6. - С. 111-115. (автор провів експериментальне дослідження комплексного препарату декаметоксину і бензил-бензоату відносно його алергізуючих властивостей, дослідив мікрофлору шкіри хворих коростою, оформив матеріали до друку).

5. Трет’яков М. С. Результати пошуку лікарських засобів з комбінованою акарицидною та протимікробною дією для лікування ускладнених форм корости / М. С. Трет’яков // Вісник Вінницького національного медичного університету. – 2007 . - № 11 (2/2). - С. 810 - 811.

6. Пат. 75740 Україна, МПК (2006) А61К31/185, А61К31/14, А61Р33/00. Акарицидний лікарський засіб / Палій Г. К., Ковальчук В. П., Когет Т. О., Палій В. Г., Трет’яков М. С. - № 20040503834 ; заявл. 21.05.2006 ; опубл. 15.05.2006, Бюл. № 5. - 8 с. (автором розроблено рецептуру засобу, досліджено протимікробну і акарицидну активність препарату, написано матеріали заявки).

7. Трет’яков М. С. Створення нових дерматологічних лікарських засобів комплексної дії / М. С. Трет’яков, П. В. Ковальчук // Ліки та життя : міжнар. медико-фармацевтичний конгрес, 15 - 18 лют. 2005 р. : тези допов. - Київ, 2005. - С. 147. (автор провів дослідження протимікробної дії комплексного препарату декаметоксину і бензил-бензоату, оформив матеріали до друку).

8. Трет’яков М. С. Перспектива створення нового дерматологічного лікарського засобу політропної дії / М. С. Трет’яков, В. П. Палій, В. П. Бобрук, С. П. Котляревська // Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України : Мат. VІ Нац. з’їзду фармацевтів України, 28 – 30 верес. 2005 р. - Харків : Видавництво НФаУ, 2005. - С. 461-462. (автор клінічно дослідив терапевтичну ефективність комплексного препарату декаметоксину і бензил-бензоату, оформив матеріали до друку).

9. Трет’яков М. С. Клінічна ефективність нового комбінованого лікарського засобу для лікування ускладненої корости / М. С. Трет’яков // Мат. XII універ. (XXXXII вузівська) наук.-практ. конф. молодих вчених та фахівців, 18 трав. 2006 р. - Вінниця, 2006. - С. 46.

10. Ковальчук В. П. Технологія створення та клінічна ефективність нового комбінованого лікарського засобу для лікування ускладненої корости / В. П. Ковальчук, М. С. Трет’яков // Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів : Мат. 1-ї Міжнар. наук.-практ. конф., 6 – 7 квітня 2006 р. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2006. - С. 57-58. (автор провів експериментальне дослідження комплексної мазі декаметоксину і бензил-бензоату відносно сумісності складових препарату, оформив матеріали до друку).

11. Трет’яков М. С. Характеристика біологічних властивостей біогенних коків, виділених від хворих на коросту, ускладнену піодермією / М. С. Трет’яков // Мат. XIII універ. (XXXXIII вузівська) наук.-практ. конф. молодих вчених та фахівців, 24 трав. 2007 р. - Вінниця, 2007. - С. 68.

12. Трет’яков М. С. Порівняльна характеристика кількісного і якісного складу мікрофлори шкіри хворих коростою та здорових людей / М. С. Трет’яков // Молодь та медицина майбутнього : Мат. V Міжнар. наук. конф. студентів та молодих вчених, 2-3 квіт. 2008 р. – Вінниця, 2008. – С. 273.