Анотація до роботи:

Мікробіологічне обґрунтування застосування мірамістину для корекції мікробіоценозу шкіри. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.07–мікробіологія. – ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечнікова АМН України». - Харків, 2007.

Дисертація присвячена питанням дослідження структури мікробіоценозу шкіри ступнів у здорових осіб і хворих із мікозами ступнів, мікробіологічному обгрунтуванню можливості корекції мікробіоценозу за допомогою антисептика мірамістину.

Доведено, що шкіра ступнів здорових і хворих осіб у ділянках тилу ступні та IV міжпальцевого проміжку інтенсивно колонізована аеробними і факультативно анаеробними мікроорганізмами, серед яких домінують угруповання стафілококів, мікрококів, коринебактерій і бацил. Рівень щільності коливається в межах 4,75-4,96 lg КУО/см². У топодем міжпальцевого проміжку більш високий колонізаційний рівень бактерій, ніж у топодемі тилу ступні. У хворих на дерматомікози шкіри ступнів частіше зустрічаються Escherichia spp., Pseudomonas spp., Alcaligenes spp., Acinetobacter spp.

Показано закономірності зміни рівнів колонізації топодемів шкіри залежно від їх локалізації, наявності вогнища інфекції, а також структурні зрушення в мікробіоценозах.

Досліджено рівень антибіотикочутливості мікрофлори шкіри. Виявлено, що високий рівень чутливості мікроби мають до еритроміцину, канаміцину, хлорамфеніколу, тетрацикліну. До 20 % мікробів резистентні до пеніциліну та лінкоміцину.

Бактерії, які формують мікрофлору шкіри людини, мають неоднакову чутливість до мірамістину. Найчутливішими до нього є коринебактерії і мікрококи.

Під впливом місцевих аплікацій мірамістину відбувається перебудова мікробіоценозу міжпальцевого проміжку, яка проявляється зниженням колонізаційної щільності мікрофлори, особливо коринебактерій, мікрококів, стафілококів, проте зростає вона у бацил. З поверхні шкіри зникають ентеробактерії, псевдомонади, зменшується колонізаційний рівень S. aureus.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання щодо встановлення закономірностей формування мікробіоценозу шкіри стоп у здорових і хворих на дерматомікози осіб та можливостей впливу на нього за допомогою антисептика мірамістину.

1. Шкіра здорових осіб в топодемах тилу стопи і ІV міжпальцевого проміжку колонізована аеробними та факультативно анаеробним мікроорганізмами. Рівень щільності бактерій коливається в межах 4,87-4,96 lg КУО/см². У мікробіоценозі домінують угруповання стафілококів, мікрококів, коринебактерій і бацил.

2. У мікробіоценозі шкіри хворих на дерматомікози в аналогічних топодемах також превалюють таксони надвидового рангу – стафілококи, мікрококи, коринебактерії, бацили. Колонізаційна щільність в середньому становить 4,75-4,91 lg КУО/см². Топодем ІV міжпальцевого проміжку більш інтенсивно контамінований мікроорганізмами в порівнянні з топодемом тильної поверхні стопи. На шкірі хворих на 20 % частіше зyстрічаються ентеробактерії, псевдомонади, штами Acinetobacter, Alcaligenes та інші додаткові співчлени мікробіоценозу.

3. У хворих із клінічними проявами дерматомікозів ступнів в порівнянні із здоровими змінюється структура мікробіоценозу, що проявляється в збільшенні частки бацил у 2,3-3,9 рази і зменшенні коринебактерій в 1,3 рази у мікробній спільноті. У топодемі тилу стопи частка S. аureus в угрупованні збільшується в 2,2 рази, а в топодемі міжпальцевого проміжку – в 1,7 рази. При цьому частка S. epidermidis в угрупованні зменшується на 18,0 %.

4. Мікроорганізми, які представляють автохтонну та алохтонну флору шкіри мають неоднакову чутливість до антибіотиків. Популяції стафілококів, які домінують на шкірі здорових осіб, найчутливіші до канаміцину (82,2 % штамів), левоміцетину (79,4 %), еритроміцину (72,9 %). Понад 40 % з них резистентні до лінкоміцину і пеніциліну. Стафілококи зі шкіри хворих осіб найчастіше чутливі до канаміцину (96,2 % штамів), левоміцетину (90,4 %), тетрацикліну (78,8 %), еритроміцину (76,9 %). Понад 20,0-40,0 % з них резистентні до пеніциліну і лінкоміцину.

5. Представники мікробних угруповань шкіри мають неоднакову чутливість до антисептика мірамістину. Найчутливішими до нього є мікрококи і коринебактерії, ріст яких інгібується концентраціями препарату (2,35+0,53) мкг/мл і (2,75+0,48) мкг/мл відповідно. МБсК препарату для стафілококів – (3,59+0,54) мкг/мл. Спостерігаються популяційні варіації чутливості бактерій до мірамістину.

6. Під впливом місцевих аплікацій мірамістину відбувається перебудова мікробіоценозу міжпальцевого проміжку, яка проявляється зниженням колонізаційної щільності мікроорганізмів в 1,6 рази (з 4,79 lg КУО/см² проти 4,99 lg КУО/см²), особливо угруповань коринебактерій, мікрококів, стафілококів, проте зростає вона для бацил з 4,56 lg КУО/см² до 4,71 lg КУО/см². З поверхні шкіри зникають ентеробактерії, псевдомонади, в 4 рази зменшується частота висівання штамів Acinetobacter і Alcaligenes. Колонізаційна щільність S. aureus зменшується в два рази. Частота його зустрічальності в угрупованні зменшується на 40 %, а у S. epidermidis відповідно зростає.

Публікації автора:

1. Климнюк С.І., Бойчак О.В., Герасимів І.М. Зміна мікробіоценозу шкіри нижніх кінцівок у хворих на цукровий діабет // Мікробіологічний журнал.– 2003.– №5.– С. 30-35. (Здобувач зібрав фактичний матеріал, який стосується мікробіологічного обстеження здорових осіб, підготував матеріал до друку).

2. Герасимів І.М., Покришко О.В. Шкіра людини як джерело антибіотикорезистентних штамів мікроорганізмів // Шпитальна хірургія. – 2006. – №2. – С.40-46. (Здобувачем зібрав фактичний матеріал, щодо антибіотикочутливості мікробів, які колонізують шкіру здорових та хворих на дерматомікози, провів його статистичну обробку, підготував табличний матеріал, підготовлено до друку).

3. Герасимів І.М., Климнюк С.І., Кривошеїн Ю.С. Протимікробний ефект мірамістину щодо мікроорганізмів шкіри людини // Клінічна та експериментальна патологія. – 2006.– Т.V, № 4.– С. 18-20. (Здобувач зібрав фактичний матеріал, провів його статистичну обробку, підготував матеріал до друку).

4. Удосконалення методу змивів для кількісної оцінки мікрофлори шкіри: раціоналізаторська пропозиція № 32. Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського / Герасимів І.М., Климнюк С.І., Покришко О.В.; 19.11.1996 р.

5. Застосування аерозолю мірамістину для профілактики грибкових уражень шкіри ступнів військовослужбовців: раціоналізаторська пропозиція № 8. Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського / Герасимів І.М.; 12.09.2005 р.

6. Климнюк С.І., Покришко О.В., Герасимів І.М. Особливості антибіотикочутливості представників мікробіоценозу шкіри людини // Здобутки клінічної та експериментальної медицини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1997. - Вип..2, Ч.1. – C. 113-115. (Здобувач зібрав фактичний матеріал щодо своєї групи обстежених, зробив його статистичну обробку, узагальнив отриманий результат).

7. Герасимів І.М. Мікрококи і коринебактерії як представники мікробіоценозу шкіри нижніх кінцівок // Здобутки клінічної та експериментальної медицини. – Вип.4. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. – С. 51-54.

8. Герасимів І.М. Вплив антисептика мірамістину на мікробіоценоз шкіри // Здобутки клінічної та експериментальної медицини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – Вип.6. - С. 80.

9. Герасимів І.М., Климнюк С.І. Вплив мірамістину на протимікробну активність антибіотиків // Здобутки клінічної та експериментальної медицини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – Вип.7. – С. 123. (Здобувач зібрав фактичний матеріал, зробив висновки, підготував матеріал до друку).

10. Герасимів І.М. Мікроорганізми шкіри людини та їх чутливість до антибіотиків // Здобутки клінічної та експериментальної медицини: Матеріали XLVIII підсумкової науково-практичної конференції, 3 червня 2005 р. – Тернопіль: ТДМУ. – 2005. – С. 92-93.

11. Герасимів І.М. Деякі аспекти антагоністичної активності представників мікробної флори шкіри людини // Актуальні питання клінічної інфектології: Матеріали V з’їзду інфекціоністів України. - Тернопіль: Медична академія, 1998.– С. 376.

12. Герасимів І.М., Бойчак О.В. Склад мікробіоценозів шкіри нижніх кінцівок здорових людей, які формують аеробні бактерії. // Наукові та практичні аспекти боротьби з інфекціями в Україні на межі сторіч: Матеріали Пленуму УНМТМЄП
ім. Д.К. Заболотного, 7-9 червня 2000 року. – Київ-Одеса, 2000. – С. 75-76. (Здобувач зібрав фактичний матеріал, провів його статистичну обробку, підготував матеріал до друку).

13. Герасимів І.М., Климнюк С.І. Бактеріальні угруповання, що формують мікробіоценози шкіри нижніх кінцівок // X з’їзду товариства мікробіологів України: Тези доповідей, 15-17 вересня 2004 р.. - Одеса: Астропринт, 2004. – С. 115. (Здобувач зібрав фактичний матеріал, зробив висновки, підготував матеріал до друку).