Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.07 – мікробіологія. – Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, 2007.
В результаті постійного мікробіологічного моніторингу визначено етіологічну структуру позалікарняних опортуністичних інфекцій, в тому числі у ВІЛ-інфікованих, встановлено сучасні провідні збудники внутрішньолікарняних інфекцій. Вивчено динаміку та рівні чутливості до антибіотиків збудників позалікарняних опортуністичних інфекцій та внутрішньолікарняних інфекцій. Досліджено видовий склад та рівні чутливості до антимікотиків дріжджоподібних грибів
19
роду Candida, виділених у хворих на позалікарняні опортуністичні інфекції та у ВІЛ-інфікованих осіб. Доведено необхідність використання аналізу профілів резистентності з урахуванням діаметрів зон затримки росту умовно патогенних мікроорганізмів навколо дисків з антибіотиками для встановлення однотипності госпітальних штамів.
Науково обґрунтовано необхідність проведення постійного мікробіологічного моніторингу збудників опортуністичних інфекцій, на даних якого має базуватися регіональна стратегія раціонального застосування антимікробних препаратів при позалікарняних опортуністичних інфекціях. Політика емпіричної антибіотикотерапії ВЛІ має визначатися на підставі даних мікробіологічного моніторингу провідних збудників цих інфекцій та їх антибіотикорезистентності в кожному відділенні конкретного стаціонару.
У роботі вирішено актуальну наукову задачу – здійснено мікробіологічний моніторинг збудників позагоспітальних та внутрішньолікарняних опортуністичних інфекцій, встановлені домінуючи види збудників при різній патології, визначено їх антибіотикорезистентність,
15
доведено, що емпірична антибіотикотерапія внутрішньолікарняних інфекцій має базуватися на даних мікробіологічного моніторингу в кожному відділенні конкретного стаціонару.
1. Визначено регіональну етіологічну структуру опортуністичних інфекцій різної локалізації у позалікарняних хворих. Провідними збудниками інфекцій шкіри були коагулазонегативні стафілококи, Staphylococcus aureus та Streptococcus pyogenes; питома вага яких складала 52,5; 39,6 та 3,7 % відповідно. У етіологічній структурі інфекцій нижніх дихальних шляхів переважали S.aureus, Klebsiella pneumoniae та Haemophilus influenzae, які виділялися у 35,4; 12,5 та 13,2 % відповідно. Інфекції сечовивідних шляхів викликалися переважно Escherichia coli (32,9 %), Enterococcus faecalis (19,5 %) та Pseudomonas аeruginosa (11,5 %). При інфекціях статевих органів переважали коагулазонегативні стафілококи, Enterococcus spp. та E.coli, доля яких складала 38,5; 32,9 та 11,7 % відповідно. Збудниками інфекцій ЛОР органів були у 50,2 % S.aureus, у 9,2 % – S.pyogenes та у 7,2 % – коагулазонегативні стафілококи.
2. Встановлено, що в сучасний період у обстежених ВІЛ-інфікованих осіб серед провідних збудників опортуністичних інфекцій значною є доля представників нормальної резидентної мікрофлори, серед яких переважали Staphylococcus spp. (48,0 %) та E. faecalis (12,2 %).
3. Визначено провідні збудники внутрішньолікарняних інфекцій різної локалізації. Показано, що домінуючими збудниками інфекцій області хірургічного втручання були P.aeruginosa, а також E.coli та S.aureus, частка яких становила 30,0; 16,2 та 16,2 % відповідно. Серед збудників інфекцій нижніх дихальних шляхів найчастіше реєструвалися P.aeruginosa і K.pneumoniae – 27,2 і 19,4 %, відповідно. Етіологічними чинниками інфекцій сечовивідних шляхів у 25,0 % були E.coli, у 24,0 % – P.aeruginosa та у 15,2 % – E.faecalis. Етіологічна структура гнійно-запальних інфекцій у госпіталізованих хворих мала тенденцію до змін за 4-річний період спостереження, впродовж якого достовірно збільшилось виділення K.pneumoniae, Staphylococcus spp. та Acinetobacter spp.
4. Встановлено антибіотикорезистентність регіональних штамів умовно патогенних мікроорганізмів, які в сучасний період мають найбільше етіологічне значення у розвитку позалікарняних опортуністичних інфекцій, в тому числі у ВІЛ-інфікованих осіб. Найактивнішими антибіотиками по відношенню до S.aureus виявилися ванкоміцин, цефалотин, оксацилін, рифампіцин, гентаміцин, ципрофлоксацин та кліндаміцин, які пригнічували ріст 80 – 100 % штамів. Коагулазонегативні стафілококи були більш стійкі до антибіотиків, особливо штами, виділені у ВІЛ-інфікованих осіб. Ентеробактерії, незалежно від виду виділеного збудника, проявляли найбільшу чутливість до цефалоспоринових антибіотиків III-IV поколінь, а також аміноглікозидів, ципрофлоксацину, іміпенему. Понад 80 % досліджуваних штамів P.aeruginosa та Acinetobacter spp., виявилися чутливими до амікацину, іміпенему, цефепіму, цефоперазону та
16
цефтазідиму, ентерококів – до ванкоміцину, нітрофурантоїну та ампіциліну, Haemophillus spp. – до азітроміцину та хлорамфеніколу, стрептококів – до пеніциліну та макролідів.
5. Встановлено, що рівні стійкості до антибіотиків штамів умовно патогенних мікроорганізмів, які виділені у госпіталізованих хворих, були вищими за такі щодо збудників позалікарняних опортуністичних інфекцій. Штами S.aureus були чутливими до ванкоміцину, цефалотину, еритроміцину, оксациліну, хлорамфеніколу, рифампіцину, азітроміцину в 77,3–100 %. випадків. Найбільш активними антибіотиками по відношенню до КНС були ванкоміцин, цефалотин, рифампіцин, які пригнічували ріст понад 80 % штамів. По відношенню до ентеробактерій та неферментуючих грамнегативних бактерій високоактивним був лише іміпенем (86,1–98,6 % чутливих штамів). Ентерококи були у 100 % чутливими тільки до ванкоміцину, інші антибіотики затримували ріст цих мікроорганізмів у 57,1 % випадків і менше.
6. Виявлено відмінності антибіотикорезистентності збудників внутрішньолікарняних інфекцій в стаціонарах різних регіонів, відділеннях одного стаціонару та тенденції зміни чутливості до антибіотиків впродовж 4-річного періоду спостереження. Так, стійкість штамів P.aeruginosa до амікацину зросла в 1,4 рази, до цефтазідиму – в 1,5 рази, до нетілміцину – в 1,3 рази та іміпенему – у 1,5 рази.
7. Обґрунтовано можливість проведення аналізу профілів антибіотикорезистентності за діаметрами зон затримки росту мікроорганізмів для підтвердження фенотипової ідентичності госпітальних штамів мікроорганізмів.
8. Відмічено розширення видового спектру дріжджоподібних грибів роду Candida, виділених у ВІЛ-інфікованих осіб порівняно зі штамами, ізольованими у хворих на ПОІ, за рахунок збільшення частки Candida non-albicans та Saccharomyces cerevisiae. Штами, виділені у ВІЛ-інфікованих осіб, були більш стійкими до антимікотиків, ніж штами, виділені у хворих на ПОІ. Виявлено тенденцію наростання стійкості до флуконазолу штамів дріжджоподібних грибів роду Candida.
Публікації автора:
Статті у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України:
(* – особистий внесок здобувача)
1. Шапіро А.В., Покас О.В. Мікробіологічний контроль за раціональним застосуванням антибіотиків при інфекційних ускладненнях, які розвиваються при соматичних захворюваннях // Клиническая антибиотикотерапия. – 2000, – № 5–6. – С. 26-30. (* Виділено, ідентифіковано, та досліджено чутливість до антибіотиків штамів умовно патогенних мікроорганізмів, оформлено статтю).
2. Шапіро А.В., Покас О.В Антибіотики та їх дія на збудників опортуністичних та нозокоміальних інфекцій // Лабораторна діагностика. – 2002. – № 3. – С. 23-28. (*Виділено,
17
ідентифіковано, та досліджено чутливість до антибіотиків штамів умовно патогенних мікроорганізмів, оформлено статтю).
3. Рыбалко С.Л., Покас Е.В., Шапиро А.В., Деев В.А., Дядюн С.Т., Настоящая Н.И., Фурзикова Т.М., Гончаренко Е.Л. Изучение интерферониндуцирующих свойств антибиотикорезистентных и антибиотикочувствительных штаммов Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus aureus и Candida albicans // Лабораторная диагностика. – 2004. – № 2. – С. 33-38. (* Виділено, ідентифіковано та досліджено чутливість до антибіотиків умовно патогенних мікроорганізмів, узагальнено дані дослідження, оформлено статтю).
4. Покас О.В., Порт О.В., Колтукова Н.В., Осолодченко Т.П., Холодна Т.В., Кучма І.Ю. Деякі біологічні властивості штамів Pseudomonas spp., виділених у хворих з гнійно-запальними процесами // Лабораторна діагностика. – 2005. - № 2.– С. 31-36. (*Виділено, ідентифіковано та визначено чутливість до антибіотиків штамів P.aeruginosa, проведено аналіз та узагальнено дані, оформлено статтю ).
5.Авдєєва Л.В., Поліщук О.І., Покас О.В. Методологічні підходи до визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків // Лабораторна діагностика. – 2005. – №3 (33). – С. 35-40. (* Проведено бактеріологічні дослідження, узагальнено результати, в підготовлено до друку).
6. Покас О.В., Поліщук О.І., Авдєєва Л.В., Василенко Л.Г. Видовий склад та антибіотикорезистентність мікрофлори у ВІЛ-інфікованих осіб та хворих на позалікарняні опортуністичні інфекції // Укр. хіміотерапевт. журн. – 2006. – № 3 – 4 (21). – С. 48 – 52. (* Виділено, ідентифіковано штами дріжджоподібних грибів роду Cаndidа та визначено їх чутливість до антимікотиків, узагальнено дані, оформлено статтю ).
7. Авдєєва Л.В., Покас О.В., Поліщук О.І. Характеристика госпітальних штамів Pseudomonas aeruginosa // Лабораторна діагностика. – 2006. – №. 4 – С. 37-43 (* Виділено, ідентифіковано штами P.aeruginosa та визначено їх чутливість до антибіотиків, узагальнено дані, оформлено статтю).
Статті та тези в інших наукових виданнях:
1. Шапіро А.В., Покас О.В. Умовно-патогенні мікроорганізми – збудники гострих та хронічних захворювань та їх чутливість до антибіотиків // Зб. „Проблеми епідеміології, діагностики, клініки, лікування та профілактики інфекційних хвороб”.– К.: Тов ”ДІА.”– 2002. – С. 168-172.
2. Шапіро А.В., Покас О.В., Фурзікова Т.М. Мікробіологічний моніторинг у системі нагляду за опортуністичними та госпітальними інфекціями // Вісник вінницького державного медичного Університету. – 2002. – Т. 6, № 2. – С. 386.
18
3. Покас О.В., Шапіро А.В. Чутливість до антибіотиків грибів роду Candida – збудників опортуністичних інфекцій при СНІДі та нозокоміальних інфекцій у інших хворих з імунокомпромісним станом // Матеріали Тези Х з’їзду Товариства мікробіологів України. – Одеса. – 2004. – С. 160.
4. Авдєєва Л.В., Поліщук О.І., Покас О.В. Інфекційний контроль в системі заходів профілактики внутрішньолікарняних інфекцій // Матеріали ХІV з’їзду українського науково-медичного товариства мікробіологів, епідеміологів і паразитологів ім. Д.К.Заболотного. – 2004. – С. 69-70.
5. Колтукова Н.В., Покас О.В., Порт О.В., Осолодченко Т.П. Видова ідентифікація клінічних ізолятів неферментуючих грамнегативних бактерій та їх антагоністична активність // Зб. Праць співробіт. Музею патогенних для людини мікроорганізмів ”Методи одержання чистих культур мікроорганізмів та їх довгострокового зберігання в колекціях”. – К.: Тов. ”Знання” України. – 2005. – вип. 4. – С. 64-74.
6. Поліщук О.І., Авдєєва Л.В., Покас О.В., Колтукова Н.В. Мікробіологічний моніторинг у системі епідеміологічного нагляду за внутрішньолікарняними інфекціями // Матеріали доповідей науково-практичної конференції “Вчення Л.В.Громашевського в сучасних умовах боротьби з інфекційними хворобами”. – 2006. – С.58–65.
Інформаційні листи:
Авдєєва Л.В., Поліщук О.І., Покас О.В. “Уніфікація методу визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків”, №189–2005.
