Бойчак Олександр Володимирович. Mікробіоценоз шкіри стопи у хворих на цукровий діабет та його корекція А-бактерином : Дис... канд. наук: 03.00.07 - 2003.
Анотація до роботи:
Бойчак О.В. Мікробіоценоз шкіри стоп у хворих на цукровий діабет та його корекція А-бактерином.– Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.07 – мікробіологія.– Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечнікова АМН України. Харків, 2003.
Дисертація присвячена питанням дослідження структури мікробіоценозу шкіри ступнів у хворих із синдромом стопи діабетика І-IV ступеня, розробці методів поліпшення лікування гнійно-некротичних ускладнень за допомогою вітчизняного пробіотика А-бактерину.
Доведено, що шкіра хворих із різним ступенем тяжкості перебігу синдрому діабетичної ступні інтенсивно колонізована аеробними мікроорганізмами, серед яких зустрічаються угруповання стафілококів, мікрококів, коринебактерій, бацил, ентеробактерій і псевдомонад. Градієнт щільності популяцій зростає за напрямком: шкіра тильної поверхні ступні – підошовна поверхня – ІV міжпальцевий проміжок.
Виявлено закономірності змін рівня колонізації топодемів шкіри, вмісту виразок мікроорганізмами залежно від ступеня тяжкості процесу, а також структурні зрушення в мікробіоценозі на рівні угруповань і популяцій.
Вивчено чутливість мікрофлори до антибіотиків. Відмічено, що найефективнішими препаратами щодо більшості бактерійних угруповань є цефалексин, гентаміцин і тетрациклін, а проти кишкової групи бактерій – карбеніцилін. Найбільша кількість стійких варіантів виявлена до лінкоміцину та пеніциліну.
Під впливом аплікацій А-бактерину відбувається виражена перебудова мікробіоценозу, яка характеризується зменшенням щільності колонізації шкіри бактеріями, особливо серед популяцій ентеробактерій, псевдомонад, стрептококів і золотистих стафілококів.
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання щодо встановлення закономірностей формування мікробіоценозу шкіри стоп у хворих на цукровий діабет і синдромом діабетичної стопи та можливостей його корекції А-бактерином.
1. Шкіра хворих на цукровий діабет із різним ступенем тяжкості патологічного процесу в топодемах тилу стопи, підошви і ІV міжпальцевого проміжку інтенсивно колонізована аеробними мікроорганізмами. Рівень щільності бактерій коливається в межах 2,90-4,73 lg КУО/см2, зростаючи за градієнтом: шкіра тильної поверхні стопи – підошовна поверхня – ІV міжпальцевий проміжок. У мікробіоценозі представлені угруповання стафілококів, мікрококів, коринебактерій, бацил, ентеробактерій, псевдомонад, стрептококів.
2. У хворих із синдромом стопи діабетика в процесі перебігу захворювання суттєво змінюється структура мікробних угруповань, що проявляється в збільшенні частки бацил і зменшенні частки мікрококів і коринебактерій. Чільне місце в структурі стафілококового угруповання набуває S. aureus (20,59-33,33 %), при цьому залежно від топодему спостерігається зменшення частки епідермальних стафілококів до 11,77-16,22 % .
3. Мікробіоценози шкіри тилу стопи і міжпальцевого проміжку у хворих із синдромом стопи діабетика різного ступеня тяжкості відрізняються між собою. Поглиблення патологiчного процесу супроводжується зменшенням щільності бактерійних угруповань, змінами їх екологічної структури. Мікробіоценоз виразок у хворих із синдромом стопи діабетика представлений асоціаціями бактерій, серед яких зустрічаються стафілококи, бацили, ентеробактерії та псевдомонади, стрептококи, коринебактерії та мікрококи. Щільність популяцій мікроорганізмів зменшується паралельно із зростанням тяжкості процесу.
4. Представники нормальної мікрофлори шкіри хворих на цукровий діабет мають різну чутливість до антибіотиків. Найефективнішими препаратами щодо більшості бактерійних угруповань є цефалексин, гентаміцин і тетрациклін, а проти кишкової групи бактерій – карбеніцилін. Найбільша кількість стійких варіантів означена щодо лінкоміцину та пеніциліну.
5. Під впливом місцевих аплікацій А-бактерину відбувається виражена зміна мікробіоценозу стоп, що характеризується суттєвим зменшенням рівня колонізації топодемів тилу стопи, міжпальцевого проміжку і виразок. Найбільш виражене зниження щільності популяцій спостерігається у виділеннях із виразок (4.41 проти 4,89 lg КУО/г). Значно зменшується чисельність популяцій ентеробактерій, псевдомонад, стрептококів. Колонізаційна значущість стафілококів знижується з 5,33 до 4,60 lg КУО/г. Частота зустрічальності S. aureus зменшується в 7,0 разів, у той час як у S. epidermidis i S. saprophyticus вона зростає в 1,9-6,5 разів..
Публікації автора:
1. Бойчак О.В., Климнюк С.І., Цицюра Р.І. Деякі екологічні особливості мікрофлори нижніх кінцівок у хворих на цукровий діабет // Шпитальна хірургія, 2002.– №4.– С. 18-21.
2. Зміни мікробіоценозів шкіри стоп під впливом А-бактерину в хворих на цукровий діабет/ Климнюк С.І., Бойчак О.В., Ляпіс М.О., Герасимчук П.О., Кременчуцький Г.М. / Вісник наукових досліджень. – 2002.– №4.– С. 127-130.
3. Чутливість до антибіотиків окремих аеробних представників мікробіоценозів шкіри у хворих на цукровий діабет / Климнюк С.І., Ляпіс М.О., Бойчак О.В., Герасимчук П.О. // Буковинський медичний вісник. – 2002.– Т. 6, №4.– С. 178-182.
4. Бойчак О.В. Оцінка мікробного пейзажу шкіри нижніх кінцівок у хворих на цукровий діабет // Здобутки клін. та експерим. мед. – Тернопіль: Укрмедкнига. – 1999.– Вип. 4.– С. 36-39.
5. Бойчак О., Климнюк Н., Дубчак М. Особливості складу мікробіоценозів шкіри тилу стопи // З-й Міжнародний конгрес студентів і молодих вчених, Тернопіль, 11-13 травня 1999. Тези. – Тернопіль: Укрмедкнига.– 1999.– С. 279.
6. Деякі особливості мікробної екології шкіри хворих на цукровий діабет і її чутливість до антибіотиків / Климнюк С.І., Ситник І.О., Бойчак О.В., Творко М.С., Ткачук Н.І. // Здобутки клін. та експерим. мед.– Тернопіль: Укрмедкнига.– 2000.– Вип. 5.– С. 43-47.
7. Бойчак О.В. Оцінка складу мікрофлори ранового вмісту й шкіри нижніх кінцівок у хворих на цукровий діабет із синдромом “діабетичної стопи” // Ювілейна підсумкова конференція студентів і молодих вчених, Одеса, 20-21 квітня 2000 р. Тези. доповідей. – Одеський медуніверситет, 2000.– С.114.
8. Бойчак О.В., Дубчак М.І. Аеробні бактерії шкіри нижніх кінцівок // 4-ий Міжнародний конгрес студентів і молодих вчених, Тернопіль, 19-21 травня 2000 р. Тези.– С. 310-311.
9. Герасимів І.М., Бойчак О.В. Склад мікробіоценозів шкіри нижніх кінцівок здорових людей, які формують аеробні бактерії. // Наукові та практичні аспекти боротьби з інфекціями в Україні на межі сторіч. Матеріали Пленуму УНМТМЄП ім. Д.К. Заболотного 7-9 червня 2000 року. – Київ-Одеса, 2000.– С. 75-76.
11. Бойчак О.В. Особливості антибіотикочутливості стафілококів шкіри хворих на цукровий діабет //Здобутки клін. та експерим. мед.– Тернопіль: Укрмедкнига.– 2002. – Вип. 7.– С.119-119.
12. Климнюк С.И., Бойчак А.В. Использование пробиотика А-бактерина в лечении осложнений сахарного диабета // Пробиотические микроорганизмы – современное состояние проблемы и перспективы использования. Международная. научно-практическая конференция, посященная памяти Г.И. Гончаровой .– Москва.– 2002.– С. 42.
