1. У дисертації представлено результати клінічних, морфологічних, мікробіологічних та імунологічних досліджень з вивчення етіології і патогенезу маститів корів. Обґрунтована роль мікроорганізмів у виникненні маститів у корів. Для лікування корів, хворих на мастит, запропоновано 3 % водну емульсію прополісу, яка протизапально та згубно діє на мікрофлору вим’я і підвищує неспецифічну резистентність організму корів. 2. Захворюваність корів субклінічною формою маститу в господарствах громадського сектора складає 36,9 %, фермерських господарствах 25,96 %, у селянських 8,1 %. У перший місяць після отелення виявляється 57,8 % корів, хворих на мастит; у сухостійний період 15,2 % і в період запуску 12 %. За періодами року найбільша кількість корів, хворих на мастит, виявляється у весняний період 45 %. 3. При бактеріологічних дослідженнях секрету із вим’я корів із клінічною формою перебігу маститу виділяли Staph. aureus, Str. agalactiae і асоціації Staph. aureus і E. coli, та E. coli і Ps. аeruginosa; при субклінічному перебігу маститу із секрету виділяли Staph. epidermidis, E. coli, Str. agalactiae і Staph. aureus. 4. Виділення з молока здорових корів патогенної мікрофлори, при відсутності субклінічного прояву маститу, вказує на високу природну резистентність корів. 5. Виділені культури Staph. aureus із секрету вим’я корів, хворих на мастит, володіли патогенними властивостями: коагулювали плазму крові, гемолізували еритроцити, типувались набором фагів (78, 102, 107 та їх асоціацією); культури Str. agalactiae давали позитивний САМР-тест, гемолізували еритроцити; при субклінічній формі маститу було виділено 12 культур E. coli, при клінічній формі маститу 48 культур E. coli, які аглютинувалися О-колі аглютинуючими сироватками (О15, О20, О71, О101, О120). 6. У крові корів, хворих на мастит, встановлено збільшення кількості лейкоцитів, абсолютної кількості еозинофілів. При субклінічній формі перебігу маститу була підвищена фагоцитарна активність нейтрофільних лейкоцитів, а при клінічному маститі пригнічена. У корів, хворих маститом, знижувалась абсолютна кількість Т- і В-лімфоцитів: при субклінічному перебігу Т-лімфоцитів на 173,8 на мкл крові, В-лімфоцитів на 72 на мкл крові, а при клінічній формі Т-лімфоцитів на 34,2, В-лімфоцитів на 125 мкл крові. 7. У корів, хворих на мастит з субклінічним перебігом, встановлено підвищення вмісту в сироватці крові IgG на 2 мг/мл, а при клінічному на 4,1 мг/мл. Рівень ЦІК підвищувався при субклінічному маститі: середньомолекулярні на 668 од., а дрібномолекулярні на 40 од., а при клінічній формі на 64 і 478 од., порівняно із здоровими коровами. 8. При субклінічному перебігу маститу бактерицидна активність сироватки крові знижується на 13,2 %, лізоцимна активність сироватки крові на 10,8 %. При клінічному перебігу маститу бактерицидна активність сироватки крові знижується на 21,3 %, лізоцимна активність сироватки крові на 15 %. 9. 3 % емульсія прополісу володіє протизапальною і бактерицидною дією. Інтрацистернальне введення емульсії прополісу в уражену частку вим’я коровам, хворим на мастит, в дозі 7 мл з інтервалом 12 годин протягом 2-х діб сприяє видужанню корів і не впливає на якість молока. 10. 3 % емульсія прополісу володіє імуномодулюючими властивостями: збільшує абсолютну кількість Т-лімфоцитів на 14,4 %, фагоцитарну активність на 5,2 %, підвищує функціональну активність Т- і В-лімфоцитів на 4,3 % і на 3,4 % відповідно, бактерицидну активність сироватки крові на 11,8 % і лізоцимну активність сироватки крові на 3,4 %. |
