131. Волошенкова Наталія Дмитрівна. Мініінвазивні втручання при різних формах гострого панкреатиту: дис... канд. мед. наук: 14.01.03 / АМН України; Інститут хірургії та трансплантології. - К., 2004.
Анотація до роботи:
Волошенкова Н.Д. Мініінвазивні втручання при різних формах гострого панкреатиту. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук зі спеціальності 14.01.03 – хірургія. Інститут хірургії та трансплантології АМН України, Київ, 2004.
Дисертація присвячена вирішенню однієї з актуальних проблем - поліпшенню результатів лікування хворих на гострий панкреатит шляхом застосування загальноприйнятих і мініінвазивних хірургічних втручань у ранніх стадіях захворювання та у фазі гнійно–септичних ускладнень.
Значне поліпшення клініко–лабораторних і біохімічних показників свідчить, що застосування мініінвазивних технологій на ранніх стадіях гострого панкреатиту вирішує задачу детоксикації організму, сприяє більш швидкій нормалізації клінічного стану хворих, підвищенню ефективності консервативної терапії. Широке застосування мініінвазивних технологій як основного виду оперативного втручання на ранніх стадіях гострого панкреатиту забезпечує значне зменшення тривалості лікування хворих у стаціонарі (з 67,4 до 20,2 дня), післяопераційної летальності (з 38,7% – при загальноприйнятих методах хірургічного лікування до 12,5% – при лапароскопічному дренуванні та до 7,4% – при пункційних дренувальних втручаннях під контролем ультразвукового дослідження. Гнійно-септичні ускладнення у хворих, оперованих з використанням мініінвазивних втручань спостерігали у 13,7% хворих, загальноприйнятих методів – у 83,9%.
Отримані автором результати клінічних спостережень свідчать, що за допомогою оцінки даних клінічних, лабораторних та інструментальних методів дослідження можна прогнозувати перебіг гострого панкреатиту. Автором запропоновані нові методи профілактики та прогнозування інфекційних ускладнень у хворих на гострий панкреатит, удосконалені способи його консервативної терапії. На підставі аналізу отриманих даних вперше розроблені та обгрунтовані показання і протипоказання до застосування мініінвазивних хірургічних методів лікування гострого деструктивного панкреатиту. На підставі проведеної порівняльної оцінки ефективності різних методів хірургічного лікування гострого деструктивного панкреатиту визначені строки та етапність виконання мініінвазивних і загальноприйнятих оперативних втручань, як на ранніх стадіях захворювання, так і в фазі гнійно-септичних ускладнень.
В дисертаційній роботі опрацьований новий напрямок в лікуванні гострого панкреатиту шляхом визначення показань та оцінки ефективності мініінвазивних оперативних втручань.
1.Підвищення рівня активності NO–синтази до 4,8 ± 0,4 мкмоль/л (в нормі – 2,8 ± 0,1 мкмоль/л, Р < 0,001) у сироватці крові хворих на гострий панкреатит в перші 24–36 годин від початку захворювання, можна використовувати, як «маркер некрозу», що потребує призначення посиленого випереджувального панкреотропного лікування, що забезпечує повне або часткове припинення прогресування деструктивного процесу у підшлунковій залозі та перериває фазовий перебіг захворювання.
2.Мініінвазивні втручання (пункційне та лапароскопічне дренувальне втручання та ендоскопічна папілосфінктеротомія), які виконують у ранні стадії гострого панкреатиту, сприяють зменшенню інтоксикації (зниження лейкоцитарного індекса інтоксикації в 2,4 рази, вмісту С–реактивного протеїну в 4,7 разу, пептидів середньої молекулярної маси у 2,5 разу), більш швидкій нормалізації клінічного стану, підвищенню ефективності консервативної терапії.
3. Застосування мініінвазивних втручань як основної або етапної операції у ранніх стадіях гострого панкреатиту сприяло істотному зменшенню тривалості лікування хворих у стаціонарі (з 67,4 до 20,2 дня), післяопераційної летальності (з 38,7% - при загальноприйнятих методах хірургічного лікування до 12,5% – при лапароскопічному дренуванні та до 7,4% – при здійсненні пункційних дренувальних операцій під контролем ультразвукового дослідження), а також частоти гнійно–септичних ускладнень (з 83,9% до 13,7%).
4. Черезшкірне втручання під контролем ультразвукового дослідження ефективне у хворих з гнійно–септичними ускладненнями панкреонекрозу за наявності осумкованого постнекротичного вогнища, поширеного гнійного процесу за умови превалювання рідинного компоненту над тканинним. Якщо обєм вогнища не перевищує 50 мл, прийнятим варіантом лікування є тонкоголкова пункція з наступною санацією та введенням антибактеріальних препаратів. Якщо обєм вогнища перевищує 50 мл, або за відсутності стійкого ефекту після проведення неодноразових пункцій, показане здійснення зовнішнього дренування під контролем ультразвукового дослідження.
5.При превалюванні тканинного компоненту панкреонекрозу, а також за неадекватності дренування та відсутності ефекту лікування, черезшкірне втручання під контролем ультразвукового дослідження доцільно використовувати як етап підготовки хворих до виконання радикального хірургічного втручання, переважно у стадії формування вільно розташованого секвестра (у строки від 12–14–ї доби до 2 міс).
6. Виконання мініінвазивного черезшкірного втручання під контролем ультразвукового дослідження, як з метою підготовки хворого з гострим деструктивним панкреатитом до операції, так і після втручання, у поєднанні з загальноприйнятим хірургічним втручанням і використанням “закритого” методу дренування дозволило знизити летальність до 16,7%, тривалість лікування хворого у стаціонарі до 32,6 дня (за “відкритих” методах дренувальних операцій – 68,4 дня).
Публікації автора:
1. Мошковский Г.Ю., Ничитайло М.Е., Крыжевский В.В., Терзова Т.Б., Тодуров И.М., Волошенкова Н.Д. Динамическое ультразвуковое исследование в дифференциальной и топической диагностике различных форм острого панкреатита // Клін. хірургія. – 2002. – №2. – С. 23–26.
3. Ничитайло М.Ю., Волошенкова Н.Д., Мошковський Г.Ю., Міщенко М.В. Сучасні тенденції комплексного лікування хворих на деструктивний панкреатит на ранніх стадіях захворювання // Шпитал. хірургія. – 2003. – №2. – С. 7–10.
4. Волошенкова Н.Д. Малоинвазивные хирургические вмешательства в комплексном лечении больных острым деструктивным панкреатитом на ранней стадии // Вісн. морської медицини. – 2003. – №2. – С. 77–80.
5. Волошенкова Н.Д., Міщенко М.В. Відеолапароскопія в діагностиці та лікуванні панкреонекрозу // Одес. мед. журн. – 2003. – №3. – С. 63–66.
6. Ничитайло М.Е., Мошковский Г.Ю., Волошенкова Н.Д. Диагностика, прогнозирование течения деструктивного панкреатита и лечение его осложнений путем чрескожных эхоконтролируемых вмешательств // Анналы хирург. гепатологии. –2002. – Т.7, №1. – С. 217–218.
7. Ничитайло М.Е., Мошковский Г.Ю., Волошенкова Н.Д. Санация забрюшинного пространства у больных с гнойными осложнениями острого панкреатита путем чрескожного вмешательства под контролем ультразвукового исследования // Клін. хірургія. – 2003. – №1. – С.28–29.
8. Ничитайло М.Е., Волошенкова Н.Д., Мошковский Г.Ю. Миниинвазивные вмешательства у больных острым панкреатитом и их роль в профилактике осложнений // Клін. хірургія. – 2003. – № 4–5. – С. 70–71.
